Ухвала суду № 43663820, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 820/17416/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 820/17416/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" (надалі за текстом - ПрАТ "ЛИНІК", позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління міністерства доходів та зборів України (надалі за текстом - СДПІ ОВП у м. Луганську МГУ Міндоходів України, відповідач) та просило суд постановити рішення,згідно якого визнати протиправним та скасувати винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України податкові повідомлення - рішення форми "В4"№ 000174110 про завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 18482020,00 грн.; форми "В1" № 0000154110 про завищення розміру бюджетного відшкодування у сумі 12194451,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 6197225,50 грн. та форми "Р" № 0000134110 збільшеної суми бюджетних зобов'язань по сплаті ПДВ 651832,00 грн. і штрафу в сумі 325916,00 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014 року, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач в своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилається на законність та обгрунтованість рішення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є юридичною особою відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію: 93113, Україна, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Свердлова, 371, взято на податковий облік в органах державної податкової служби у м. Лисичанську, 24.12.2002р. за № 637, станом на момент перевірки перебував на обліку у відповідача (взято на облік від 04.10.2010р. № 67/29- 011).

У період з 20.02.2013 року по 05.03.2014 року головними державними податковими ревізорами - інспекторами відділу перевірок платників податків управління податкового супроводження підприємств нафтопереробної промисловості, торгівців нафтопродуктами, транспорту та будівництва Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на підставі п.п.781.8 п. 78.1 ст,78 Податкового кодексу України та п.п. 5.3 п. 5, п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1238 "Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам праві на проведення документальної, позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку" відповідно до п.п.200.11 ст. 200 Кодексу проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника банку відображеного у податковій декларації з ПДВ за грудень 2013року.

Перевіркою встановлені порушення, а саме: п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення податкового кредиту за грудень 2013 р. на суму 19133 852,00 грн.; п. 200.1, п. 200.3 статті 200 Кодексу чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2013 року на суму 18482020,00 грн.; п. 200.1, п. 200.2 статті 200 Кодексу занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2013 року на суму 651832,00 грн., що призвело до заниження суми, яка підлягає перерахуванню до бюджету за грудень 2013 року у розмірі 651832,00 грн.; п. 200.4 ст.200 Кодексу завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за листопад на суму 11523654,00 грн..

З урахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ наданого позивачем до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ Міндоходів від 18.02.2014 року № 9007971082 та необхідності перевірки заперечень позивача до акту № 25/28-05-41/32292929 від 13.03.2014р., відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку на підставі направлення № 76 від 01.04.2014 року та наказу № 114 від 31.03.2014 року.

За наслідками проведення якої було складено акт від 09.04.2014 року № 36/28-05-41/32292929 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Приватного акціонерного товариства "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" з питань викладених у запереченнях від 21.03.2014 № 130000/100000-0330 (вх. від 27.03.2-14 № 2123/10) до акту документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування Приватним акціонерним товариством "Лисичанська нафтова інвестиційна компанія" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2013 року від 13.03.2014 № 25/028-05-41/32292929.

Згідно акту перевірки від 09.04.2014 року № 36/28-05-41/32292929 встановлені наступні порушення: п.198.3, ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення податкового кредиту за грудень 2013 р. на суму 19133852,00 грн.; п. 200.1, п. 200.3 статті 200 Кодексу чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2013 року на суму 18482020,00 грн.; п. 200.1, п. 200.2 статті 200 Кодексу занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2013 року на суму 651832,00 грн., що призвело до заниження суми, яка підлягає перерахуванню до бюджету за грудень 2013 року у розмірі 651832,00 грн.; п. 200.4 ст.200 Кодексу завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ за листопад на суму 12194451,00 грн..

За наслідками проведеної перевірки, податковим органом 11.04.2014 року винесено повідомлення - рішення форми "В4"№ 000174110 про завищення від'ємного значення ПДВ в сумі 18482020,00 грн.; форми "В1" № 0000154110 про завищення розміру бюджетного відшкодування у сумі 12194451,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 6197225,50 грн. та форми "Р" № 0000134110 збільшеної суми бюджетних зобов'язань по сплаті ПДВ 651832,00 грн. і штрафу в сумі 325916,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено правомірність ухвалення податкових повідомлень - рішень, а тому зазначені податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі такого.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України від 02.12.2010 року ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування для податку на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

При цьому, оподатковуються за відповідною ставкою усі операції, перелічені у пункті 185.1 статті 185 Податкового кодексу, крім тих, що не є об'єктом оподаткування, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовуються нульова ставка.

Отже, усі господарські операції щодо постачання товарів та послуг, крім виключень, встановлених Податковим кодексом України, є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з поданих ПрАТ "ЛИНІК" податкових декларацій з ПДВ за грудень 2013 року від 20.01.2014 року № 9088291629 та додатками наданими до декларації, від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, відображене у рядку 19 податкової декларації, складає 18482020,00 грн. Перевіркою показників, відображених в рядках 1 - 9 Декларації за грудень 2013 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, місце постачання яких визначено на митній території України, операції які звільнені від оподаткування. Протягом грудня 2013 року реалізації нафтопродуктів ПрАТ "ЛИНІК" не здійснювало. Підприємство надавало послуги з оренди приміщення, обладнання, автотранспорту, водопостачання, електроенергії, теплоенергії та інші послуги не пов'язані з основним видом діяльності ПрАТ "ЛИНІК".

За період, який підлягав перевірці було встановлено, що з березня 2012 року завод зупинив виробництво нафтопродуктів у зв'язку з нерентабельністю виробництва. Обсяги реалізації у грудні 2013 року на ПрАТ "ЛИНІК" практично відсутні. Так, загальний обсяг постачання склав 2100501,00 грн., що на 344452,00 грн. менше ніж у грудні 2012 року.

Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від'ємне значення ПДВ (грудень 2013р.) є: перевищення на 92242050,00 грн. обсягів придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) над обсягами реалізації на митній території України, що оподатковуються за основною ставкою, крім імпорту товарів.

Основним видом діяльності ПрАТ "ЛИНІК" згідно Довідки АБ №684049 з Єдиного Державного Реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої Управлінням статистики у місті Лисичанську 04.04.2013 року є 19.20 - виробництво продуктів нафтоперероблення. Технологічні установки, де відбуваються технологічні процеси, великотоннажні, насищеині обладнанням (апарати колонного' типу, реактори, ємкості, резервуари), механізмами (насоси, компресори, транспортні засоби та вантажопідйомні пристрої та інші), утримують в своїх системах значну кількість горючих, легко запалювальних, вибухонебезпечних рідини та газів.

Листом від 12.06.2012 року № Д011471, ПрАТ "ЛИНІК" повідомлено, що відповідно до рішення Наглядової ради ПрАТ "ЛИНІК" від 01.03.2012 року діяльність ПрАТ "ЛИНІК" з виробництва нафтопродуктів зупинена на період проведення позапланового ремонту. У зв'язку з чим обсяги реалізації нафтопродуктів відсутні, але лишилися витрати підприємства пов'язані з придбанням електроенергії, природного газу, пожежної охорони та інші, які і формують податковий кредит.

З метою підтримки обладнання в робочому стані, здійснення ремонту власними силами та сторонніми організаціями, для поповнення оборотних коштів, та для фінансування господарської діяльності підприємство отримує кредити та зворотню фінансову допомогу, а саме відповідно договору від 21.02.2013 року № 21/02/13, згідно якого ТNК SН Іпvеstmеns Limited надає ПрАТ "ЛИНІК" кошти для поповнення оборотних коштів та для фінансування господарської діяльності у розмірі 70000000,00 доларів США. Відсоткова ставка за користування Позикою встановлюється у ЛІБОР плюс Маржа 1,5%. Позика надається частинами шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позичальника. Позика надається терміном не більше 3-х років до 21.02.2016р. з можливістю дострокового погашення.

Усі платежі на користь ТNК SН Іпvеstmеns Limited згідно Договору здійснюються Позичальником у доларах США. У періоді що перевірявся, кошти на загальну суму 164756559,77 грн. по договорам займу підприємством ПрАТ "ЛИНІК" отримувались згідно платіжних доручень, а саме: від 09.12.2013р. № 100020446 у сумі 40363051,40 грн., від 18.12.2013р. № 100021788 у сумі 24819423,99 грн., від 26.12.2013р. № 100022437 у сумі 20590039,94 грн., від 27.12.2013р. № 100022439 у сумі 47566343,00 грн., від 27.12.2013р. № 100022438 у сумі 31417701,44 грн..

За висновком податного органу, за рахунок отриманих кредитів та фінансової допомоги ПрАТ "ЛИНІК" поповнює власні оборотні кошти, в результаті чого сплачує за отримані товари (роботи, послуги) та формує податковий кредит, без наявної на те розумної економічної причини (ділової мети), що складає передумови в подальшому декларувати від'ємне значення з ПДВ та відповідно бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, за рахунок яких в майбутньому буде погашено отриману фінансову допомогу та отримані кредити.

До складу податкового кредиту грудня 2013 року з урахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ наданого до СДПІ з ОВП у м. Луганську МГУ Міндоходів від 18.02.2014 № 9007971082 включено обсяг придбання товарів (робіт, послуг), відображений у рядку 10.1 декларації з ПДВ за грудень 2013 р. у сумі 94111720,00 грн., крім того сума ПДВ 18822344,00 грн., сума податкового кредиту у рядку 17 декларації складає - 19225406,00 грн..

Як вбачається із акту перевірки, основними постачальниками ПрАТ "ЛИНІК" у грудні 2013 року були Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відповідно до укладеного договору від 24.12.2012 року № ЛНП2013-ПР про природний газ ввезений на митну територію України, транспортування природного газу, ТОВ "Інспекторат Україна" відповідно до укладених договорів від 29.08.2011 року №937ОР, від 30.06.2011 року №100 про відбір та доставку проб нафтопродуктів, надання послуг по контролю якості, ТОВ "ТНК ВР Коммерс" відповідно до укладених договорів від 01.01.2013 року № 0001ПЦ, від 31.08.2012 року, ТОВ "Тара Маркет" відповідно до укладеного договору № 020203-0261 від 04.07.2013 року, Іноземне підприємство "Хоневел Україна" відповідно до укладених догорів UEI-131/13 від 15.11.2013 року, UEI-128/13 від 01.10.2013, UEI-138/13 від 06.12.2013 року, Завод сталевих труб відповідно до укладених договорів № 020101-0602 від 21.11.2013 року, № 020201-0358 від 16.09.2013, ДП "Лисичанське СУ№10" відповідно до укладених договорів від 06.09.2013 року №020201-0573 та від 17.09.2013 року № 020201-0376 про виконання капітального ремонту.

Метою укладання договору з НАК "Нафтогаз України" є придбання імпортованого газу для постійної роботи власної теплоелектроцентралі, яка виробляє пару. У подальшому пара, як теплоносій, використовується частково для статутної діяльність з транспортування споживачам за окремими договорами, для чого ПрАТ "ЛИНІК" має відповідну ліцензію, а решта пари використовується для здійснення господарської діяльності пов'язаної з обов'язкового опалення будівель та споруд, обов'язкової підтримки технологічних процесів на діючих виробництвах.

Згідно договору з ТОВ "Інспекторат України" останній здійснює на адресу ПрАТ "ЛИНІК" послуги по контролю якості, доставки та відбору проб нафтопродуктів та нафти. Але ПрАТ "ЛИНІК" зупинив виробництво нафтопродуктів ще у березні 2012 року. Згідно аналізу роботи підприємства придбання нафти та виробництво і реалізації нафтопродуктів у грудні 2013 року не відбувалась. Відповідно до листа ПрАТ "ЛИНІК" від 11.05.213 року № 060200/100000-0007, наданого до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську ДПС питання щодо завантаження виробничих потужностей підприємства у 2013 році у стадії розгляду. Таким чином,за висновком податного органу, у ПрАТ "ЛИНІК" відсутні потреби у послугах, які відповідно до вищенаведених договорів надає ТОВ "Інспекторат України" - контроль якості, та відбір проб нафти та нафтопродуктів. У грудні 2013 року реалізації нафтопродуктів не відбувалась, тому операції з надання послуг з відбору проб нафтопродуктів та їх доставки не має економічного обґрунтовування. В наслідок чого, отримані послуги не можуть бути віднесені до операцій у межах господарської діяльності.

До складу податкових зобов'язань ПрАТ "ЛИНІК" за грудень 2013 року було включено суму ПДВ по податковим накладним виписаним контрагентам-орендарям на реалізацію теплоенергії та пару, отриманих за рахунок споживання природного газу на ТЕЦ, згідно договору від 01.01.2013 року №000-1 ИЦ на постачання електричної енергії, укладеного з ТОВ "ТНК - ВР Коммерс", ПрАТ "ЛИНІК" придбавало електроенергію через мережі ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" та до складу податкового кредиту згідно декларації за грудень 2013 року було включено податкові накладні отримані від ТОВ "ТНК-ВР Коммерс". Оприбуткування здійснювалось згідно акту фактичного постачання електричної енергії від 31.03.2013 та факт оплати за вказані послуги підтверджується платіжними дорученнями.

Крім ТОВ "ТНК - ВР Коммерс", постачальником електроенергії та наданням послуг з перетікань електроенергії у березні 2013 року було ТОВ "ЛЕО". Постачання електроенергії та надання послуг з перетікань електроенергії відбувалось згідно договорів від 01.12.2006 року № 100, від 15.01.2009 року № 200, від 01.02.2013 року № 200З, відповідно до умов вищенаведених договорів Постачальник - ТОВ "ЛЕО" продає електричну енергію споживачу - ПрАТ "ЛИНІК" для забезпечення потреб електричних установок споживача.

01.09.2013 року між позивачем (споживач) та ТОВ "Луганськвода" (постачальник) було укладено договір № 51-13, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати споживачу питну воду, а споживач своєчасно здійснювати сплату за надану воду.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджується відповідними податковими накладними та документами первинного бухгалтерського обліку

Позивачем протягом перевіряємого періоду на підприємстві проводились роботи, пов'язані саме із зупиночним капітальним ремонтом та реконструкцією технологічного обладнання на установках та в цехах з метою підготовки відновлення нафтопереробки, зазначена обставина не заперечувалась представником відповідача в ході розгляду адміністративної справи.

Зазначені обставини підтверджуються актами про виконання робіт типової форми КБ-2в, відомості ресурсів до локальних кошторисів форми № 4а, акти на передавання основних та допоміжних матеріалів, конструкцій, запасних частин та деталей типової форми № 1, акти на використані під час ремонту матеріалів та повернення залишків типової форми № 03, акти про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих під час розбирання покриття ізоляції типової форми М-35, акти приймання-передачі відремонтованих/реконструйованих та модернізованих об'єктів типової форми № 03-2, довідки про вартість виконаних робіт типової форми № КБ-3, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні тощо на підтвердження факту придбання товарів для проведення ремонту.

Також, зазначені обставини підтверджуються наданими до суду доказами, виконання протягом грудня 2013 року контрагентом ДП ЛСУ №10 (вибірково) капітального ремонту технологічного обладнання: водяного холодильника Х-112 (інв. №6713) установки реформінг2 виробництва №2; ємкості Е-24 блоку ізомеризації бензинової фракції секція 300 виробництва №1; печі П-1 (інв..№19187) блоку ізомеризації бензинової фракції секція 100, виробництва №1; ємкості Е-27 блоку гідро очистки бензинової фракції секції 100,виробництва №1; ресиверу Е-44/2(інв..№536630)блоку ізомеризації, виробництва №1; градирень №1,2,3 та №4 БОВ-№3 виробництва №2; ємкості для зберігання бензинової фракції НК-70С0 (інв..№19196), установки ізомеризації, виробництва №1; ємкостей складування бензинової фракції НК-70С0 Е-21/1, Е-21/2 та Е-21/5 (інв..№19196), установки ізомеризації, виробництва №1; компресорної установки виробництва водороду (інв..№672) тощо з загальним розміром суми податкового кредиту за виконаними роботами та сплаченими сумами склав 768440,25 грн.. Контрагентом ТОВ "Тара Маркет" (вибірково) щодо капітального та поточного ремонту будівель та споруд: службово-побутового корпусу, перекриття головного корпусу ТЕЦ; антикорозійного покриття резервуару Е-150V-2000м.кв; пруда додаткового відстоювання ПДО №3 установки очистки промислових стоків, виробництва №5; залізобетонних конструкцій станції змішання світлих нафтопродуктів, виробництва №4; крівлі будівлі інженерного корпусу №1 цеху №60 (інв. №18026); крівлі будівлі аналізаторної (інв. №18899) установки ЛЧ-24-2000 виробництва №2; будівлі електролізної (інв. № 9238) ТЕЦ; залізобетонних плит перекриття будівлі головного корпусу ТЕЦ-21 за окремими осями та рядами визначеними кошторисом тощо. Загальний розмір суми податкового кредиту за виконаними у грудні роботами та сплаченими сумами склав 510464,46 грн..

Придбані позивачем товари у ТОВ "Схід Інвест Сталь", ДП "Донтехобладнання", ПП "Укрметіз", ТОВ "Схід Інвест", ТОВ "Приват Капітал", ТОВ "Харківмаш-Трейд" були у подальшому використані для капітального ремонту технологічного обладнання, будівель та споруд, які належать позивачу.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджується відповідними податковими накладними та документами первинного бухгалтерського обліку.

Крім того, у грудні 2013 року позивач отримував послуги з пасажирських перевезень від ТОВ "Мединський і К" (і.п.н. 322769705), відповідно до умов договору від 29.12.2012 року №020203-0528.

Виконання умов зазначеного договору підтверджується відповідними податковими накладними.

У грудні 2013 року позивач отримував послуги з охорони від Управління державної служби охорони при ГУМВ України в Луганській області, а також послуги із забезпечення пожежної безпеки від ТОВ "Другий загін державної пожежної охорони" ((і.п.н. 087826312099), що підтверджується договором від 18.12.2013 року № 070100-0788.

До складу податкового кредиту згідно декларації за грудень 2013 року було включено податкові накладні отримані від ТОВ "Другий загін державної пожежної охорони" та Управління державної служби охорони при ГУМВ України в Луганській області.

Також, позивачем було сформовано податковий кредит у грудні 2013 року за рахунок придбання матеріалів та послуг по взаємовідносинах з TOB "ТЕПОРЕНЕРГОМОНТАЖ", ПАТ "РІДКІСНІ ГАЗИ", ОСОБА_3, ОСОБА_4, НАУКОВОДОСЛІДНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ ДП "УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР РАДІОЧАСТОТ", ЛИСИЧАНСЬКИЙ ЗАВОД ЗБВ, ДОНБАСЗАЛІЗОСТРОЙ, СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ КОТЕЛЬНО-МЕХАНІЧНИЙ ЗАВОД, КП№ 52 "ТЕРМОІЗОЛЯЦІЯ", СДП ПРОМАВТОМАТИКА 436, ЛИСИЧАНСЬКЕ КАТП, ЛИСИЧАНСЬКСПЕЦСТРОЙ, ПАТ "ЛИСИЧАНСЬКНАФТОПРОДУТ", ДП "ЛУГАНСЬКСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ", TOB "ЛІНДЕГАЗ", ПП ЦОКАН, УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ, 2-й ЗАГІН ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНОЇ ОХОРОНИ, TOB "ЕКОНОМІК СОФТ", ВИРОБНИЧЕ ОБ'ЄДНАННЯ "ДОМОБУДІВЕЛЬНИК", TOB "ЛУГСПЕЦПРОМСЕРВІС", TOB "ТРУБОСТАЛЬ", ПП "НВФ "КАРОЛИНА", ТОВ" НТЦ "ПРОМТЕХДІАГНОСТИКА", ПАТ "МТС УКРАЇНА", ІП "ХОНЕВЕЛЛ УКРАЇНА", TOB "ГОЛДЕН ТЕЛЕКОМ", HAK "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", ДП З ПИТАНЬ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДХОДАМИ, TOB "ПРОМТЕХНОЛОГІЯ", TOB "УКРЕНЕРГОЧЕРМЕТ", TOB "КВАДРО", TOB "СИТАЛ", УКР. ДП ПОШТОВОГО ЗВ'ЯЗКУ "УКРПОШТА", ПАТ "УКРТЕЛЕКОМ", СЄВЄРОДОНЕЦЬКА НАУКОВО ВИРОБНИЧА ФІРМА ДП "ЛУГАНСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО- ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДУ, ПРАТ "ДОРІС", TOB "КРОУН", TOB "СТАН - КОМПЛЕКТ", ХІМЛАБОРРЕАКТІВ, TOB "ПРОМСАНТЕХНІКА", КСК АВТОМАТИЗАЦІЯ, НІРВАНА АЛЧЕВСЬК, ІВП СПЕЦМОНТАЖГАЗ, АСОЦІАЦІЯ НЕЗАЛЕЖНИХ ЕКСПЕРТІВ "УКРЕКСПЕРТ", TOB "ДОНПРОМТЕСУРС", ПКФ "ЕЛЕКТРОПРОМРЕМОНТ", ТОВ "БІЗНЕСАВТОМАТИКА", TOB "ІНСПЕКТОРАТ УКРАЇНА", ДОНБАСТРАНСГАЗ, TOB "TAPA-MAPKET", TOB "БУДРЕСТ", TOB "ТЕПЛОМИР", TOB "ЗАРЯ", ТК-3000, TOB "ТЕХІНВЕСТ", TOB "ТМСПЕЦМАШ", АЙ ПІ ІНЖИНІРІНГ, ПВКФ "НАСОСМАШ ПЛЮС", TOB ЕЛЕКТРОМОНТАЖ, TOB "ЕЛЕКТРОНАЛАДКА", ТРЕСТ "РУБІЖАНСЬКХІМБУД", TOB "ЛЕО", ПП "УКРМЕТІЗ", ПІВДЕННА ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ, TOB НАУКОВО - ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО "ТЕХНОЕ, TOB "СХІД-МВЕСТ", ТД ИРБИС, ПП "ДОНТЕХОБЛАДНАННЯ", TOB СПЕЦ-КОНТАКТ, НВП "РЕМА", TOB "ПРОМТЕХТЕПЛО", TOB "МЕДИНСЬКИЙІ К", TOB "СПІЛЬНЕ УКРАЇНСЬКО-НІМЕЦЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО", ТОВ"ТРИОС ГРУП", ТОВ"АМІ", TOB "АВТОСАН МОТОРС", TOB "ЕНЕРГОСТАЛЬПРОЕКТ", ПНВП "ПРОМРЕКОНСТРУКЦІЯ", ОБЛ.КОМУН. ПІДПРИЄМСТВО "КОМПАНІЯ "ЛУГАНСЬКВОДА", ДП "НАБАТ", TOB "ЕНЕРГОМАШКОМПЛЕКТ", ДП УКРН ДНЦ, СП СТРОЙСЕЛМІАТИ, TOB "ТРІДЕКС", TOB "ТЕРМІНАЛ", TOB "ОМЕГА-АВТО", TOB "СХІДРЕМСЕРВІС", TOB "ПРОМПРИБОР", "НТК" УКРАЇНСЬКА БУДІВНИЧА КОМПАНІЯ, TOB "ГРАФТРЕЙД", Агис-Сталь, ТЕХНОЛОГІЇ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ, TOB ТД "ЄВРОТРУБПЛАСТ", ВКФ ПРОФІТ, TOB "TOP "АРІСТА", TOB "Інтергума", TOB "ЛУГАНСЬК-ІНСТРУМЕНТ", TOB "PH КОММЕРС", TOB "УКРХІМСІЗ", TOB "ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК"ЕНЕРГОАЛЬЯНС", ПРИБОР ІМПЕКС АВТОМАТИЗАЦІЯ, ВАТІ - ПРОМ УКРАЇНА, IT "ЛЕНД", TOB "ОСКАР-Т", TOB "ВОСТОК-ІНВЕСТ-СТАЛЬ", Северстройсервис ЛУГАНСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ЕКСПЕРТНА РАДА, ТOB "Трем-Україна", ПП "ДОНАРМ ЕЛЕКТРОТЕХНІКА", ТД АСТАТ РЕСУРС, TOB "ТЕХНОРМА", TOB "САМЕКС ЕКСПРЕС", TOB "ГОЛМЕТРЕСУРС", TOB "СЄВЄРОДОНЕЦЬКІ МЕТАЛЕВІ ВИРОБИ ТА КОНСТРУКЦІЇ", ТOB "ДОН-СЕРВІС ПЛЮС", TOB "ІНДАСТРІАЛ-СЕТВІС", ПП "ЛІСГУМ", TOB ТД ЛУГАНСЬК ОЙЛ, ПП "ЛИСИЧАНСЬКЛІФТ", TOB "ОРІОН-УКРАЇНА", TOB "ІНТРЕЙД КО", TOB "МАКСІМЕТ", TOB "ЕЛЕКТРОПРОЕКТПРОММОНТАЖ", TOB "ТД РУНО", TOB "УКРЕНЕРГОМОНТАЖ", ПКФ ЕЛЕКТРОПРОМСЕРВІС, TOB "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТРУБОСТАЛЬ", ТОВ "СТАЛЬНИЙ ЛЕГІОН", УКРПРОММОНТАЖ 21, ЕТАЛОН УКРІНВЕСТ, НТЦ ПРОМИСЛОВЕ ОБЛАДНАННЯ, ЛУГАНСЬК ЕКСІМ ТРАНС ТОВ"НВО "ЗАВОД СТАЛЕВИХ ТРУБ", TOB "КОНТИНГЕНТ-79", ПП "Дінремонтаж сервіс", ДП "ЛСУ №10", ТБК СЛАВУТИЧ, НВП АЙДАР, TOB "НВП "УКРАЇНСЬКА ІЗОЛЯЦІЯ", РІЛТЕХ, TOB "ЮЛЯНА", TOB "ЕВТОЛ", "ГРУПА КОМПАНІЙ "АЛЬТЕРНАТИВА", TOB "ПРОМ-СТАЛЬ", TOB "ХАРЬКІВМАШ-ТРЕЙД", TOB "PH БІЗНЕССЕРВІС-УКРАЇНА", ТОВ"РОСУКРЕЛПРОМ", ТОВ"МАНІК-ЕКСПРЕС, TOB "ПРОПРІУС", TOB "ЕЛЕМЕР-УКРАЇНА", "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЄВРОМЕТ", TOB "УНІХІМТЕК-УКРАЇНА", TOB "АВТОТРАНССЕРВІС "АЛЕКС", TOB "Лисичанська інженерно-будівельна компанія", TOB "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ИНТЕХРЕСУРС", ТOB ІОКОГАВА ЕЛЕКТРИК УКРАЇНА, TOB СПМК-24", TOB "ЛУГСПЕЦТЕХНОСЕРВІС", TOB "ХАРКІВСТРОЙКОНСТРУКЦІЯ", TOB "ТРАНССТРОЙІНЖИНІРИНГ", КОМПАНІЯ СПЛАВ, СУМСЬКИЙ ЗАВОД УЩІЛЬНЕНЬ, TOB 'ПРИВАТ КАПІТАЛ'.

Реальність виконання вказаних договорів підтверджується відповідними податковими накладними та документами первинного бухгалтерського обліку.

Вирішуючи питання правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції з огляду на встановлені фактичні обставини справи виходив з наступного.

Так, Постановою КМУ від 05.06.2013 р. № 397 було затверджено перелік суб'єктів господарювання, в яких обов'язково створюється відомча пожежна охорона і позивача віднесено до таких суб'єктів.

Згідно з ч. 1 ст. 93 Кодексу цивільного захисту України фінансування заходів цивільного захисту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів суб'єктів господарювання, інших не заборонених законодавством джерел. Аналогічні норми містить і Положення про Цивільну оборону України, затверджене постановою КМУ від 10.05.94 р. № 299(далі - Положення № 299 в редакції, яка діяла на час проведення перевірки). А саме, відповідно до п. 3 р. V Положення № 299 заходи цивільної оборони на підприємствах, в установах і організаціях, які перебувають на господарському розрахунку, проводяться за рахунок коштів, що виділяються на загальновиробничі, адміністративно-управлінські та експлуатаційні витрати. Частиною 2 ст. 93 КЦЗУ передбачено, що обсяг фінансування, який виділяється потенційно небезпечними об'єктами та об'єктами підвищеної безпеки для проведення необхідних заходів цивільного захисту, має становити не менше ніж 0,5 відсотка обсягу валового доходу такого об'єкта.

Крім того, ПрАТ «ЛИНІК» згідно з нормами Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" ідентифікується як об'єкт підвищеної небезпеки (ст. ст. 1, 9 Закону). Так, об'єктом підвищеної небезпеки розуміється об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Безпечна експлуатація таких об'єктів потребує постійних витрат на забезпечення захисту людей та довкілля, утримання засобів ліквідації аварій у постійній готовності та технічно належному стані. Загальний перелік обов'язків суб'єктів господарювання щодо експлуатації об'єктів підвищеної безпеки викладено в ст. 8 Закону № 2245.

Оскільки забезпечення заходів цивільного захисту віднесено до обов'язків суб'єкта господарювання, то, такі витрати можуть включатись до складу витрат згідно з пп. 138.12.2 ПКУ як інші витрати господарської діяльності, стосовно яких р. ІІІ ПК Українипрямо не встановлено обмежень на віднесення до складу витрат.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що обов'язок по підтриманню технологічного обладнання в безпечному для навколишнього середовища та населення зобов'язує позивача утримувати певну чисельність персоналу з виплатою йому заробітної плати, дотримання державних стандартів щодо забезпечення персоналу питною водою, належних санітарних умов праці (тепло, електропостачання, санітарні приміщення для зберігання одягу, миття, прання спецодягу, видача молока за шкідливі умови праці тощо), а тому придбання таких послуг має відбуватися незалежно від того чи виробляє підприємство нафтопродукти, чи тимчасово зупинилося для проведення ремонтних робіт. Тому висновки акту, що містять посилання на відсутність у ПРАТ «ЛИНІК» права на формування податкового кредиту за операціями з придбання питної води, молока, послуг з хімчистки та прибирання приміщень послуг з доставляння працівників ПРАТ «ЛИНІК» на підприємство транспортом, забезпечення теплом є незмістовним. Зазначені обов'язки передбачені для ПрАТ «ЛИНІК» ще й Колективним договором, невиконання якого тягне для підприємства адміністративну відповідальність та штрафні санкції.

Постановою КМУ № 808 від 28.12.2013 «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів» затверджено перелік видів та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку діяльність.

Так, відповідно до зазначеної постанови, діяльність ПрАТ ЛИНІК», пов'язана з нафтопереробкою та віднесена до такої, яка становить підвищену екологічну небезпеку. Обов'язок щодо підтримки в належному стані кореспондує з іншими нормативними та локальними актами.

Зокрема, виробнича діяльність позивача передбачає під час експлуатації обладнання проведення обов'язкових регламентних операцій навіть при зупиненому технологічному процесі, тобто вчасний ремонт та технічна підтримка якого регламентується певними локальними нормативними актами, а також обов'язковими нормами, встановленими законодавством та є фактично складовою функції експлуатації. Недотримання таких правил та приписів тягне за собою небезпеку руйнування, пожеж, вибухів та як наслідок, встановлену законодавством адміністративну, кримінальну, цивільну відповідальність .

Під час розгляду справи судом встановлено, що для проведення періодичних капітальних та поточних ремонтів, реконструкцій підприємство закуповує товарно-матеріальні цінності в одному податковому періоді, а використовує їх в інших, оскільки ремонт або реконструкція може тривати достатньо великий час. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не довів належними доказами того, що купівля тих ТМЦ, що придбані у грудні 2013, здійснення без мети використання у подальшій господарській діяльності.

Також для проведення аварійних та непередбачуваних робіт позивач вимушений відповідно до існуючих вимог мати резерв запасних частин, запірної арматури, пакувальних матеріалів, приладів, тощо які зберігаються певний час у складських приміщеннях на випадок аварій та зупинок. Недотримання цього правила також тягне встановлену законодавством відповідальність.

Таким чином, перевіряючими в акті перевірки зроблено висновки, які не враховують ці обов'язки платника податку.

Крім того, ПРАТ «ЛИНІК» має власну теплоелектроцентраль, яка виробляє парову та електричну енергію та відповідно до законодавства зобов'язане надавати послуги субабонентам незалежно від того, чи виробляються нафтопродукти. Відмова у наданні таких послуг тягне відповідальність за зловживання монопольним становищем, а це потребує придбання сировини (газу, реагентів) для підтримки виробничої діяльності ТЕЦ. Відповідачем безпідставно не враховано, що у ПРАТ «ЛИНІК» існує обов'язок щодо підтримки технологічного обладнання в належному стані для чого в холодний період використовуються теплоносії на більшості установок навіть в період, коли виготовлення нафтопродуктів зупинено. На період ремонту підприємство також використовує пар для технологічних процесів ремонту (пропарювання) технологічних трубопроводів та ємкостей.

Неможливим є безпечне функціонування технологічного підприємства без енергоресурсів (води, газу, електричної енергії), що не піддається сумніву, тому виключення з податкового кредиту господарських операцій щодо їх придбання є протиправним.

На постійній основі на ПрАТ «ЛИНІК» працюють очисні захисні споруди для зменшення негативного впливу на оточуюче природне середовище робота цеху потребує придбання реагентів для стаціонарних та пересувних лабораторій, тощо, а отже виключення з податкового кредиту таких операцій є неправомірним.

За технічними нормами та правилами в постійній роботі також перебуває азотна станція, що виробляє інертний газ (азот) для заповнення трубопроводів та ємкостей для попередження пожеж та вибухів.

Для проведення постійного моніторингу за герметичним станом трубопроводів та ємкостей на постійній основі відбувається робота компресорної, що подає очищене та підготовлене повітря під тиском на прибори та прилади.

Для забезпечення постійних робіт, проведення ремонтних робіт задіяним є весь персонал підприємства, для якого в виробничих цехах створюються належні побутові умови, здійснюється його доставка на підприємство.

Також, як встановлено судом першої інстанції, що на зберіганні у ПРАТ «ЛИНІК» є залишок товарних продуктів нафтопереробки та між позивачем і ТОВ «Інспекторат «Україна» укладено угоду на проведення аналізу нафтопродуктів перед їх відвантаженням, що є обов'язковою законодавчою умовою реалізації нафтопродуктів. В акті перевірки зазначається про відсутність операцій з продажу нафтопродуктів у грудні 2013 року, що на думку ревізора, є підставою для дострокового розірвання договору, проте такий висновок судом визнається незмістовним, з огляду на таке.

Дострокове припинення договору в односторонньому порядку не передбачено його умовами і тягне для ПрАТ «ЛИНІК» господарські санкції. Так, відповідно до пункту 2.14 цього договору, у разі дострокового його розірвання ПРАТ «ЛИНІК» зобов'язано буде працевлаштувати 132 штатних працівників, які раніше були виведені (в аутсорсинг) зі штату за умовами цього договору на термін до червня 2014 року. До того ж, цей контрагент продовжує надавати послуги з проведення аналізів не лише тих нафтопродуктів, що продає підприємство, але й на установках, що перебувають в роботі - ТЕЦ, азотна станція, станція підготовки повітря тощо, які є обов'язковими для ведення технологічного процесу.

З акту перевірки вбачається, що кредиторська заборгованість ПрАТ "ЛИНІК" перед ТОВ "Інспекторат Україна" складала станом на 01.12.2013 року в сумі 3 701 766,04 грн; станом на 31.12.2013 - 3 897 719,08 грн. На думку Відповідача зазначені дані начебто підтверджують висновок про штучне завищення посадовими особами ПРАТ "ЛИНІК" податкового кредиту за рахунок послуг наданих ТОВ "Інспекторат Україна", які фактично навіть не були сплачені. Але суд вважає такі висновки помилковими з наступних підстав.

За приписами статті 198.2. Податкового Кодексу України зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З матеріалів справи вбачається, що наявність у позивача кредиторської заборгованості за надані, але не сплачені послуги, фактично є відображенням умов пункту 5.3 Договору, яким передбачена відстрочка платежу за фактично надані Виконавцем послуги терміном в 60 днів. Однак, всупереч зазначеним нормам, податковим органом не взято до уваги ті обставини, що до заборгованості станом на 01.12.2013 року в сумі 3701766,04 грн. увійшла заборгованість за послуги, що були надані у жовтні-листопаді 2013 року, а саме: за жовтень 2013 року, договір №100 від 30.06.2011 року на суму 1750000,00 грн. строк сплати 30.12.2013р.; договір № 937Ор від 29.08.2011 року на суму 2836,00 грн. строк сплати 30.12.2013р.; за листопад 2013 року договір №100 від 30.06.2011 року на суму 1945851,04 грн. строк сплати 03.02.2014р.; договір №937 Ор від 29.08.2011 року на суму 3079,00 грн. строк сплати 03.02.2014 року.

Тобто, станом на 01.12.2013 року з загальної суми кредиторської заборгованості ПрАТ "ЛИНІК" перед ТОВ "Інспекторат Україна" строк сплати не настав ні в одному з наведених випадків.

Фактична сплата цієї заборгованості відбулася в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: №4648 на суму 1750000,00грн. від 30.12.2013року, №4649 на суму 2836,00 грн. від 30.12.2013 року, №403 на суму 1945851,04 грн. від 03.02.2014 року, №404 на суму 3079,00 грн. від 03.02.2014 року.

Відповідачем під час перевірки не враховано факту неможливості з технічних причин відновити нафтопереробку. З пояснень, наданих представниками позивача під час розгляду справи, встановлено, що у ПрАТ «ЛИНІК» на початок 2013 року вийшли з ладу та потребували капітального ремонту частина технологічного обладнання, без якого відновлення роботи було неможливим, а тому відбувався їх ремонт, тому за будь-яких умов тимчасова зупинка технологічного процесу з переробки нафти не е остаточною і не може позбавляти платника права на формування податкового кредиту, оскільки протягом всього часу зупинки проводиться поточний та капітальний ремонти технологічного обладнання з метою його відновлення. Листом начальника Теруправління Держгірпромнагляду в Луганській області від 11.11.2013 заборонено здійснення пуску заводу без завершення робіт з проведення ремонту обладнання.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що висновки відповідача щодо відсутності права у позивача на податковий кредит за окремими господарськими операціями, у зв'язку із тимчасовою зупинкою окремого виду діяльності (переробки нафтопродуктів), є хибними та незмістовними.

Крім того, доводи податкового органу щодо відсутності права позивача на бюджетне відшкодування, оскільки платником податків у грудні 2013 року не здійснювався основний вид господарської діяльності, є безпідставними.

Суд першої інстанції, з урахуванням приписів Господарського кодексу України правильно зазначив, що кожен суб'єкт господарювання має право вільно обирати види господарської діяльності для здійснення підприємництва, враховуючи встановлені законами вимоги та заборони. Однією із найважливіших ознак підприємництва є здійснення господарської діяльності на власний ризик, що передбачає економічну самостійність підприємця і тісно пов'язану з цим відповідальність за результати своєї діяльності.

Види господарської діяльності, які здійснює (може здійснювати) ПрАТ «ЛИНІК», визначені його Статутом. При цьому, Статутом передбачене здійснення як господарської діяльності, яка підлягає обов'язковому ліцензуванню, відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», так й інших видів господарської діяльності.

Жодним нормативно-правовим актом не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання здійснювати виключно той вид господарської діяльності, який визначений ним в установчих документах як основний. Так само, як і не встановлено обмеження щодо здійснення інших видів господарської діяльності, для здійснення яких такий суб'єкт створювався.

У зв'язку з цим, право суб'єкта господарювання на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та відповідне право на отримання бюджетного відшкодування, не може обумовлюватися здійсненням таким суб'єктом виключно лише основного виду господарської діяльності.

Крім того, здійснення платником податків необхідних господарських операцій, які є об'єктами оподаткування податку на додану вартість, та реалізація свого права на податковий кредит та бюджетне відшкодування, є законним правом платника податків та не може суперечити інтересам держави.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, суть податку на додану вартість полягає у тому, що підприємством оподатковуються не одержані доходи, а його витрати, при цьому суб'єкт господарювання сплачує різницю між сплаченим та одержаними сумами ПДВ, а решту платять покупці, які є кінцевими споживачами.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування для податку на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

При цьому, оподатковуються за відповідною ставкою усі операції, перелічені у пункті 185.1 статті 185 Податкового кодексу, крім тих, що не є об'єктом оподаткування, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовуються нульова ставка.

Таким чином, усі господарські операції щодо постачання товарів та послуг, крім виключень, встановлених ПК України, є об'єктом оподаткування податку на додану вартість.

За приписами пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Висновок суду першої інстанції про те, що податкове законодавство дає право платнику податку на додану вартість на податковий кредит у разі придбання товарів та послуг, які будуть використовуватися ним в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності зроблений обґрунтовано на підставі системного аналізу положень Податкового кодексу України. Придбання товарів та послуг платником податку на додану вартість для здійснення своєї господарської діяльності дає право на формування податкового кредиту.

На підставі наведеного, колегія судів зазначає, що висновок відповідача, згідно з яким ПрАТ «ЛИНІК» не має права на бюджетне відшкодування, оскільки ним сформований податковий кредит за господарськими операціями, які не пов'язані з основною господарською діяльністю, є незмістовним.

Колегія суддів також не приймає до уваги твердження відповідача щодо операцій, які здійснені ПрАТ «ЛИНІК», не є господарськими, оскільки відсутня у кожній господарській операції економічна мета - отримання прибутку.

Так, підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку, яка поширюється також на кваліфікацію господарських операцій для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідний податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

За приписами ПК України та КАС України перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку. При цьому, слід ураховувати, що для підтвердження права платника податків на формування податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання. Крім того, неотримання економічного ефекту від придбання товарів та послуг у періоді, коли вони придбані, само собою не свідчить про негосподарський характер таких операцій, оскільки такий економічний ефект не обов'язково має настати одразу після придбання послуг, а мета його отримання може мати довгострокову перспективу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2014р. по справі № 820/17416/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 20.04.2015 р.