Постанова № 43663722, 15.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 р. Справа № 814/1498/14

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д.судді -Запорожана Д.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до військової частини А1594 про визнання протиправними та скасування наказів та усних доган,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини (далі в/ч) А1594 про (з урахуванням уточнень):

- визнання протиправними та скасування наказів від 05.02.14 р. №27 та від 18.04.14 р. №206 командира в/ч А1594, прийнятих за результатами проведення службових розслідувань, а також усних суворих доган начальника штабу капітана 2 рангу ОСОБА_5:

- від 14.03.13 р. за самоусунення від виконання поставленого завдання по відпрацюванню документів «Плану приведення частини у бойову готовність»;

- від 14.03.13 р. за неповажне відношення до безпосереднього начальника, порушення дисципліни на службовій нараді;

- від 25.07.13 р. за безтактність та відсутність ввічливості;

- від 02.04.14 р. за саботаж, небажання якісно та в строк виконувати вказівки начальника штабу, несвоєчасну підготовку проекту наказу на перехід частини на умовне найменування воєнного часу;

- від 19.04.14 р. за зневажливе відношення до діловодів відділення особового складу, порушення порядку роботи відділення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що оскаржені накази є наслідком виключно упередженого ставлення до нього з боку керівництва військової частини.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неодноразово порушувались умови Контракту, вимоги Конституції і Законів України та Присяги, у зв'язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.

Колегія суддів частково не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В поясненнях на заперечення на адміністративний позов ОСОБА_4 (а.с.168) погоджується з тим, що він пропустив строк звернення до суду для оскарження усних доган, але зазначає, що несвоєчасне подання позову обумовлено його постійною зайнятістю та несенням військової служби.

Колегія суддів вважає, що посилання ОСОБА_4 на постійну зайнятість та несення військової служби не може вважатися належним обґрунтуванням поважності причини пропущення строку звернення до суду для оскарження усних доган, оскільки це посилання є загальним і нічим не підтвердженим. Більш того, з матеріалів справи вбачається, що твердження ОСОБА_4 про постійну зайнятість спростовується тим, що з 27 лютого 2014 року по 18 березня 2014 року він перебував у щорічній основній відпустці за 2014 рік. Також, з матеріалів справи вбачається, що у червні 2014 року ОСОБА_4 відмовився представити керівництву копії особистих планів роботи та письмово доповісти про виконані документи та завдання з початку 2014 року (а.с.72), що додатково свідчить про необґрунтованість посилань на надмірну завантаженість ОСОБА_4 на роботі.

За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої помилково не залишив без розгляду відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України позовні вимоги про визнання протиправними та скасування усних суворих доган начальника штабу капітана 2 рангу ОСОБА_5:

- від 14.03.13 р. за самоусунення від виконання поставленого завдання по відпрацюванню документів «Плану приведення частини у бойову готовність»;

- від 14.03.13 р. за неповажне відношення до безпосереднього начальника, порушення дисципліни на службовій нараді;

- від 25.07.13 р. за безтактність та відсутність ввічливості;

- від 02.04.14 р. за саботаж, небажання якісно та в строк виконувати вказівки начальника штабу, несвоєчасну підготовку проекту наказу на перехід частини на умовне найменування воєнного часу;

- від 19.04.14 р. за зневажливе відношення до діловодів відділення особового складу, порушення порядку роботи відділення.

З приводу оскарження наказу від 05.02.14 р. №27 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 99 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що з наказом командира в/ч А1594 від 05.02.14 р. №27 позивач ознайомився в день видання наказу - 05 лютого 2014 року.

18 лютого 2014 року позивач звернувся до командира в/ч А1594 із заявою щодо правомірності наказу від 05.02.14 р. №27, відповідь на яку позивач отримав 18.03.2014 року (а.с.5-7).

31 березня 2014 року позивач звернувся до Миколаївської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України зі скаргою на командування в/ч А1594 стосовно видання ним наказу від 05.02.14 р. №27.

Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_4 не подав скаргу старшому командирові на наказ від 05.02.14 р. №27 в місячний строк з дня ознайомлення з цим наказом та не звернувся до суду у визначений законом строк, як це передбачено вищенаведеною нормою ст. 88 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України», а обрав свій шлях досудового врегулювання спору, подавши заяву стосовно наказу від 05.02.14 р. №27 тому самому командирові, який видав цей наказ, а у подальшому звернувся зі скаргою до Миколаївської прокуратури, і лише потім до суду (через три місяці з дня ознайомлення з наказом від 05.02.14 р. №27).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що строк звернення до суду для оскарження наказу від 05.02.14 р. №27 також пропущений ОСОБА_4 без поважних причин, у зв'язку з чим в цій частині позов також належить залишити без розгляду на підставі ч.1 ст. 100 КАС України.

Стосовно правомірності наказу від 18.04.14 р. №206, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з наказом від 18.04.14 р. №206 «Про результати службового розслідування по факту неналежного виконання (самоусунення від виконання) функціональних (службових) обов'язків капітаном 3 рангу ОСОБА_4» (а.с.81, 82), 06 квітня 2014 року ОСОБА_4 порушив заборону начальника штабу в/ч А1594 залишати територію частини (до виконання розпорядження щодо підготовки проекту наказу про покладання обов'язку відповідального за оперативне чергування в частині на заступника начальника штабу капітана 3 рангу ОСОБА_7), здавши зброю та убувши з території частини.

Також, згідно з цим наказом, за час служби на посаді заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи ОСОБА_4 не цікавився питаннями, які б сприяли переходу на умовне найменування воєнного часу, внаслідок чого перехід на умовне найменування воєнного часу виявився значно складним, ніж мав би бути; відповідний контроль ОСОБА_4 не здійснював; мобілізаційну підготовку посадових осіб частини з вказаних питань не проводив; обов'язки по керівництву групою контролю за приведенням частину в бойову готовність не виконував та з часу проведення попереднього розслідування по факту самоусунення ОСОБА_4 від виконання своїх функціональних обов'язків відповідні документи ним не відпрацьовані, необхідні зміни в них не внесені.

Колегія суддів вважає, що наведені обставини підтверджують факт систематичного невиконання ОСОБА_4 своїх службових обов'язків на посаді заступника начальника штабу з мобілізаційної роботи, а доводи апеляційної скарги про те, що з 19 березня 2014 року ОСОБА_4 був переведений на посаду старшого офіцера відділення штабу, яка не передбачає виконання обов'язків з організаційної та мобілізаційної роботи, не спростовують факту систематичного невиконання ним посадових обов'язків начальника штабу з мобілізаційної роботи під час перебування на цій посаді.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність наказу від 18.04.14 р. №206.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів, керуючись п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 18.04.14 р. №206 та залишити без розгляду інші позовні вимоги.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.3 ч.1 ст. 198; п.3, п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу від 18.04.2014 р. №206 «Про результати службового розслідування по факту неналежного виконання (самоусунення від виконання) функціональних (службових) обов'язків капітаном 3 рангу ОСОБА_4».

Залишити без розгляду інші позовні вимоги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: Д.В. Запорожан