Постанова № 43663663, 15.04.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5072/14

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної виконавчої служби України, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Закладу культури у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський палац моряків» до Державної виконавчої служби України, треті особи Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гурська О.В., Міністерство культури України про визнання незаконним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсними результатів прилюдних торгів, про визнання судового рішення таким, що є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру запису про видачу свідоцтва про придбання об'єкту нерухомого майна з прилюдних торгів, -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2014 року Заклад культури у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський палац моряків» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної виконавчої служби України, треті особи Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гурська О.В., в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати акт державного виконавця від 21 серпня 2014 року № 39320218/2 про реалізацію предмета іпотеки;

- визнати недійсними результати прилюдних торгів, проведених 15 серпня 2014 року (протокол № 1602);

- визначити, що рішення, прийняте за результатами розгляду справи, є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру запису про видачу свідоцтва про придбання об'єкту нерухомого майна з прилюдних торгів, серії НАВ номер 441751 від 22 серпня 2014 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В.

Постановою від 06 жовтня 2014 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Одеський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов Закладу культури у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський палац моряків»:

- визнав протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо передачі для реалізації арештованого майна за адресою м. Одеса, вул. Приморський бульвар, 9;

- визнав протиправним та скасував акт державного виконавця №39320218/2 від 21.08.2014р. про реалізацію предмета іпотеки (нежила будівля, за адресою: м. Одеса, вул. Приморський бульвар, 9, загальною площею 5 769,3 кв.м., складається з: Літ. А - нежила будівля, площею 5 645,0 кв.м., Літ. Б - нежила будівля, площею 124,3 кв.м., №1-5 - огорожа, мостіння).

В задоволенні інших позовних вимог відмовив.

Не погоджуючись з постановою суду ПАТ «ВТБ Банк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, визнав встановленими обставини які потребують доказування, що призвело до порушення норм матеріального і процесуального права.

Також апелянт вважає, що справу вирішено неповноважним судом, оскільки спір не підпадає під юрисдикцію адміністративного судочинства, що підтверджено відповідними висновками Верховного Суду України по справам № 6-116цс12 від 24.10.2012 р., № 6-140цс12 від 26.12.2012 р., № 6-174цс12 від 13.02.2013 р.

Водночас ПАТ «ВТБ Банк» посилається на те, що підставою для визнання прилюдних торгів нечинним є порушення норм матеріального права, які стосуються безпосередньо самого проведення прилюдних торгів, а не порушення будь-яких інших норм матеріального права, в той час як порушення допущені, на думку позивача, державним виконавцем при проведенні підготовчих дій мають процедуру окремого оскарження і не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, про що також зазначено у постанові Верховного Суду України № 6-140цс12 від 26.12.20012 р.

Державна виконавча служба України також подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову в частині задоволених вимог та в цій частині ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги Державна виконавча служба України обґрунтовує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до порушення норм матеріального права, оскільки при примусовому виконанні виконавчого напису державним виконавцем дотриманні всі вимоги чинного законодавства, що підтверджено матеріалами справи - копією виконавчого провадження.

Заклад культури у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський палац моряків» та приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гурська О.А. письмових заперечень на апеляційні скарги не надали.

Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації надало письмові пояснення (т. 2 а.с. 18-19), в яких пояснило, що предмет реалізації іпотеки (нежила будівля, за адресою: м. Одеса, вул. Приморський бульвар, 9, загальною площею 5 769,3 кв.м., складається з: Літ. А - нежила будівля, площею 5 645,0 кв.м., Літ. Б - нежила будівля, площею 124,3 кв.м., №1-5 - огорожа, мостіння) є пам'яткою культурної спадщини національного значення, відчуження якою має здійснюватись за обов'язковим погодженням центрального органу виконавчої влади - Міністерства культури України, відповідно до п. 20 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини». До повноважень Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації належить надання згоди на відчуження пам'яток культурної спадщини місцевого значення.

Міністерство культури України, залучене до участі у справі у якості третьої особи ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2015 року, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що 21 грудня 2004 року між територіальною громадою сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради в особі Начальника управління охорони нерухомих об'єктів культурної спадщини обласної державної адміністрації (Продавець) та Закладом культури у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський палац моряків» (Покупець) укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким Продавець продав, а Продавець купив нежилу будівлю, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Приморський бульвар, 9, загальною площею 5150 кв.м. та складається з Літ. А - нежила будівля, площею 5645,0 кв.м., Літ. Б - нежила будівля, площею 124,3 кв.м., №1-5 - огорожа, мостіння. Договір посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В. та зареєстровано в реєстрі за №10086 (т. 1 а.с.16-18).

Будівля, розташована за адресою м. Одеса, вул. Приморський бульвар, 9 - колишній палац Шидловського - споруджена у 1829-1830 рр. за проектом архітектора Ф.К. Боффо. Постановою Ради Міністрів Української РСР №970 від 24.08.1963 р. вказаний об'єкт прийнято під охорону держави, як пам'ятку архітектури національного значення (т. 1 а.с. 184-187).

26 листопада 2008 року між ВАТ «ВТБ Банк» (Іпотекодержатель) та ТОВ «Одеський палац моряків» (Іпотекодавець) укладений іпотечний договір №62ВД, згідно умов якого Іпотекодавець передав Іпотекодержателю в іпотеку нежилу будівлю, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Приморський бульвар, 9, загальною площею 5769,3 кв.м. та складається з Літ. А - нежила будівля, площею 5645,0 кв.м., Літ. Б - нежила будівля, площею 124,3 кв.м., №1-5 - огорожа, мостіння (надалі - предмет іпотеки), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М. та зареєстровано у реєстрі за №3851 (т. 1 а.с. 56-58).

09 серпня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. вчинений виконавчий напис, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки та за рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого майна, задовольнити вимоги ПАТ «ВТБ Банк» в сумі 12 659 222,68 доларів США, що становить 101 083 893,10 грн. (т. 1 а.с.103-104), зареєстрований у реєстрі за №6570.

05 вересня 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса, відповідно до якої постановлено за рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого майна, задовольнити вимоги ПАТ «ВТБ Банк» в сумі 12 659 222,68 доларів США, що становить 101 083 893,10 грн.; суму виручену від реалізації предмету застави, перерахувати для погашення заборгованості на рахунок ПАТ «ВТБ Банк» та додатково стягнути втрати на вчинення виконавчого напису у сумі 30 000 грн. (т. 1 а.с.80-82).

У зв'язку з невиконанням боржником самостійно вище зазначених вимог, 14 листопада 2012 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження (т. 1 а.с.87-88).

24 липня 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Козюком О.М. у присутності понятих проведений опис та накладений арешт на майно, що належить боржнику, про що складено відповідний акт (т. 1 а.с.106-107).

Запис про арешт предмету іпотеки внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 03 грудня 2012р. за №13327023 (т. 1 а.с.89).

На підставі заявки відділу примусового виконання рішень ДВС України на реалізацію майна предмет іпотеки передано на реалізацію (т. 1 а.с.131).

Листом від 18 серпня 2014 року за вих. № 01-03/3975 Держаним підприємством «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України повідомлено про те, що 15 серпня 2014 року не відбулись електронні торги по лоту 1283, про що системою сформовано протокол №1602 від 15.08.2014р. (т. 1 а.с.132-133).

18 серпня 2014 року, ПАТ «ВТБ Банк» подало до відділу примусового виконання рішень ДВС України заяву про придбання предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна та оформлення акту про передачу майна в порядку ст. 47 Закону України «Про іпотеку» (т. 1 а.с.134).

21 серпня 2014 року ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України сформовано протокол № 2 про придбання предмету іпотеки ПАТ «ВТБ Банк» в порядку статті 49 Закону України «Про іпотеку» (т. 1 а.с.139-140).

На підставі зазначеного протоколу 21 серпня 2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Борейко М.В. виданий акт №39320218/2 про реалізацію предмета іпотеки (т. 1 а.с. 137-138).

На підставі Акту про реалізацію предмета іпотеки 22 серпня 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В. посвідчено, що ПАТ «ВТБ Банк» належить на праві власності майно, що складається з нежилої будівлі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Приморський бульвар, 9, загальною площею 5769,3 кв.м., яка складається з Літ. А - нежила будівля, площею 5645,0 кв.м., Літ. Б - нежила будівля, площею 124,3 кв.м., №1-5 - огорожа, мостіння, про що видано відповідне свідоцтво НАВ 441751, зареєстроване в реєстрі за №1140 (т. 1 а.с.15).

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції не прийняв доводи відповідача, викладені у запереченні проти позову, стосовно ненадходження від ТОВ «Одеський палац моряків» заперечень проти оцінки майна, оскільки позивач отримав тільки висновок про вартість об'єкта оцінки станом на 14.04.2014р. яка складає 72 658 564 грн. (разом зі звітом про оцінку майна) (т. а.с. 112-118), а не всі матеріали оціночної справи, що позбавило позивача можливості узгодити оцінку майна або висловити на неї свої заперечення.

Також суд першої інстанції послався на приписи пункту 20 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відповідно до якого погодження відчуження або передачі пам'яток національного значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, в той час як предмет іпотеки, є пам'яткою архітектури національного значення, а тому його відчуженню має передувати погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. При цьому суд першої інстанції послався на лист Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації від 01.09.2014 за вхід.№01-13/2508, в якому зазначено, що повідомлення про продаж будівлі-пам'ятки за адресою: Приморський б-р, 9 у м. Одеса не надходило.

Враховуючи встановлені порушення, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність дії відповідача з передачі предмету іпотеку на реалізацію, та як наслідок акту державного виконавця №3932018/2 про реалізацію предмета іпотеки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо виключення з Єдиного державного реєстру запису про видачу свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів серія НАВ номер 441751 від 22.08.2014р., виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В., суд першої інстанції зазначив, що скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав - є безумовною та безальтернативною законодавчою підставою для внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації прав, а не для вилучення з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису, а тому вимоги позивача є необґрунтованими та законодавчо безпідставними.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», представника Державної виконавчої служби України, представника Закладу культури у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський палац моряків», розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги можуть бути задоволені частково.

Апеляційний суд встановив, що предметом спору є:

- правомірність акту державного виконавця від 21 серпня 2014 року № 39320218/2 про реалізацію предмета іпотеки (т. 1 а.с. 137-138);

- правомірність результатів прилюдних торгів, проведених 15 серпня 2014 року (протокол № 1602) (т. 1 а.с. 133);

- вимоги позивача щодо визнання судового рішення по справі таким, що є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру запису про видачу свідоцтва про придбання об'єкту нерухомого майна з прилюдних торгів, серії НАВ номер 441751 від 22 серпня 2014 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В.

Визначення вартості арештованого майна вчинене 16 квітня 2014 року (т. 1 а.с. 112-118) та, на час реалізації арештованого майна 15 серпня 2014 року, вартість є чинниою, що відповідає приписам ч. 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Результати оцінки проведеної експертом, доведені до відома позивача (т. 1 а.с. 119-120), які отримані ним 15 травня 2014 року, що підтверджено відомостями викладеними в листі позивача до виконавчої служби (т. 1 а.с. 122), що відповідає приписам ч. 3 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте протягом 10 днів з дня отримання результатів оцінки майна, позивач не надав заперечень проти результатів оцінки, а лист, який надійшов до Державної виконавчої служби України 03 червня 2014 року, не містить заперечень на результати оцінки майна.

Так само позивач, ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному перегляді справи не надав належних та допустимих доказів проведення оцінки особою, яка не має права на проведення оцінки майна, чи на проведення оцінки майна з порушеннями вимог чинного законодавства. При цьому ні Закон України «Про виконавче провадження, ні Тимчасовий порядок реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затверджений Наказом Мінюсту України 16.04.2014 р. № 656/5, зареєстрованим в Мінюсті України 16 квітня 2014 року за № 427/25204, не передбачають такого обов'язку державної виконавчої служби, як направлення стороні виконавчого провадження матеріалів оціночної справи, про що просив позивач в своєму листі (т. 1 а.с. 122). Водночас апеляційний суд зазначає, що позивач всупереч пропозиції державного виконавця (т. 1 а.с. 124) не скористався свої правом на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач є таким, що ознайомлений з результатами визначення вартості арештованого майна, із дотриманням приписів ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», а сама реалізація майна вчинена з дотриманням приписів п. 1 розділу ІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого Наказом Мін'юсту України 16.04.2014 р. № 656/5.

В подальшому, після вчинення всіх необхідних дій з підготовки для проведення реалізації майна, за наявністю документів, передбачених Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, відповідачем складена заявка на реалізацію арештованого майна (т. 1 а.с. 131).

При цьому апелянт не надав належних та допустимих доказів щодо оскарження дій державного виконавця, вчинених під час підготовчих дій до проведення торгів.

Організатором проведення електронних торгів є Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, яке відповідно до приписів п. 4 розділу IX Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, повідомило ДВС України про те, що 15 серпня 2014 року електронні торги не відбулись, про що системою сформований протокол № 1602 від 15 серпня 2014 року (т. 1 а.с. 133).

Заявляючи вимогу про скасування протоколу № 1602 від 15 серпня 2014 року, який сформований системою проведення електронних торгів, позивач ні в суді першої інстанції, ні при апеляційному розгляді справи, на надав суду належних та допустимих доказів наявності порушень при формуванні протоколу.

Відповідно до матеріалів справи, оскаржений акт державного виконавця від 21 серпня 2014 року № 39320218/2 про реалізацію предмета іпотеки (т. 1 а.с. 137-138), складений з дотриманням приписів ст. 49 Закону України «Про іпотеку» та на підставі протоколу № 2 від 21 серпня 2014 року (т. 1 а.с. 139-140).

При цьому ні адміністративний позов, ні оскаржена постанова не містять фактів та посилань на належні і допустимі докази на підтвердження того, що відповідачем допущені порушення норм чинного законодавства при складанні акту, або при складанні протоколів.

Також є помилковим застосування судом першої інстанції у спірних правовідносинах приписів Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Той факт, що предмет реалізації іпотеки (нежила будівля, за адресою: м. Одеса, вул. Приморський бульвар, 9, загальною площею 5 769,3 кв.м., складається з: Літ. А - нежила будівля, площею 5 645,0 кв.м., Літ. Б - нежила будівля, площею 124,3 кв.м., №1-5 - огорожа, мостіння) є пам'яткою культурної спадщини національного значення, сторонами по справі не оспорюється та підтверджений договором купівлі-продажу від 21 грудня 2004 року (т. 1 а.с. 16-18).

Відповідно до п. 20 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить, окрім іншого, погодження відчуження або передачі пам'яток національного значення їхніми власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління.

Таким чином, зазначена норма закону передбачає обов'язкову наявність погодження центральним органом виконавчої влади - Міністерством культури України, у разі відчуження пам'яток національного значення іншим особам у володіння, користування або управління. При цьому таке відчуження має відбуватись саме власниками пам'яток національного значення, чи уповноваженими ними органами.

По справі яка розглядається апеляційним судом, відчуження пам'ятки національного значення - предмету реалізації іпотеки (нежила будівля, за адресою: м. Одеса, вул. Приморський бульвар, 9, загальною площею 5 769,3 кв.м., складається з: Літ. А - нежила будівля, площею 5 645,0 кв.м., Літ. Б - нежила будівля, площею 124,3 кв.м., №1-5 - огорожа, мостіння), здійснено Державною виконавчою службою України, в порядку примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.

Державна виконавча служба України не є, а ні власником предмету реалізації іпотеки, а ні уповноваженим власником органом.

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування акту державного виконавця від 21 серпня 2014 року № 39320218/2 про реалізацію предмета іпотеки та про визнання недійсними результатів прилюдних торгів, проведених 15 серпня 2014 року (протокол № 1602).

При цьому апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог щодо визнання судового рішення по справі таким, що є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру запису про видачу свідоцтва про придбання об'єкту нерухомого майна з прилюдних торгів, серії НАВ номер 441751 від 22 серпня 2014 року, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О.В., оскільки заявлені позовні вимоги саме у такому вигляді є неналежним способом захисту порушеного, на думку позивача, права.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянтів, які ґрунтуються на посиланні на практику Верховного Суду України (справа № 6-116цс12 від 24.10.2012 р., № 6-174цс12 від 13.02.2013 р., № 6-140цс12 від 26.12.2012 р.) оскільки цими судовими рішеннями розв'язані спори, яки виникли до 2014 року та які регулювались нормативно-правовими актами, які втратили чинність на час виникнення правовідносин між сторонами по цій справі. Так само є помилковими доводи Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» щодо порушення юрисдикції, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та помилковому розумінні судових рішень Верховного Суду України.

Таким чином, апеляційний суд встановив невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, у зв'язку з чим, відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для часткового задоволення апеляційних скарг, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Оскільки апеляційні скарги мають бути задоволені частково, відповідно до приписів ст. 94 КАС України, судові витрати понесені апелянтами відшкодуванню не підлягають.

Також мають бути скасовані заходи забезпечення позову - накладення арешту та заборони відчуження нежилої будівлі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 9, загальною площею 5 769,3 кв.м., що складається з: 1. Літ. А - нежила будівля площею 5 645,00 кв.м.; 2. Літ. Б - нежила будівля площею 124,3 кв.м.; №1-5- огорожа; мостіння, що належить на праві власності публічному акціонерному товариству «ВТБ БАНК», вжиті ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 69-71, 94, 118, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Державної виконавчої служби України, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Закладу культури у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський палац моряків» до Державної виконавчої служби України, треті особи Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», Управління охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гурська О.В., Міністерство культури України про визнання незаконним та скасування акту державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсними результатів прилюдних торгів, про визнання судового рішення таким, що є підставою для виключення з Єдиного державного реєстру запису про видачу свідоцтва про придбання об'єкту нерухомого майна з прилюдних торгів.

Скасувати заходи забезпечення позову - накладення арешту та заборони відчуження нежилої будівлі, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Приморський бульвар, 9, загальною площею 5 769,3 кв.м., що складається з: 1. Літ. А - нежила будівля площею 5 645,00 кв.м.; 2. Літ. Б - нежила будівля площею 124,3 кв.м.; №1-5- огорожа; мостіння, що належить на праві власності публічному акціонерному товариству «ВТБ БАНК», вжиті ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2015 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 16 квітня 2015 року.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко