Ухвала суду № 43663534, 09.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Справа № 876/6244/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Носа С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства «Домінанта-Еко» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року у справі за позовом приватного підприємства «Домінанта-Еко» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство «Домінанта-Еко» (далі - ПП «Домінанта-Еко») в листопаді 2012 року звернулося з позовом в суд до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції та просило визнати протиправним та скасувати наказ Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції №353 від 22.10.2012 року про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Домінанта-Еко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 02.10.2012 року; визнати протиправними дії Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ПП «Домінанта-Еко» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.01.2012 року по 02.10.2012 року за результатами якої складено акт перевірки від 02.11.2012 року №514/22/35287445; визнати протиправними дії Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції, які полягали у викладенні в акті перевірки №514/22/35287445 від 02.11.2012 року висновків про нікчемність правочинів та відсутність реального здійснення операцій за правочинами, вчиненими ПП «Домінанта-Еко» з контрагентами покупцями та продавцями за період з 01.01.2012 року по 02.10.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що податковим органом було без достатніх підстав проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Домінанта-Еко» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.01.2012 року по 02.10.2012 року. За наслідками проведеної перевірки податковим органом в акті перевірки зроблено висновок про нікчемність господарських правочинів та відсутність реального настання правових наслідків. Позивач не погоджується із викладеними в акті перевірки висновками про нікчемність господарських зобов'язань, оскільки вважає, що всі господарські операції із контрагентами підтверджені первинними бухгалтерськими документами, оформленими без недоліків.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року в справі №2а-10104/12/1370 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням ПП «Домінанта-Еко» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року в справі №2а-10104/12/1370 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт, виходить з тих же мотивів, що наведені в позовній заяві.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до пп. 1,2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2012 року начальником Городоцької МДПІ на підставі п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України прийнято наказ № 353 «Про проведення позапланової виїзної перевірки «Домінанта-Еко» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 26.10.2012 року».

Зазначений наказ винесено на виконання постанови слідчого з ОВС ВРКС слідчого управління ДПС у Львівській області від 02 жовтня 2012 року «Про призначення позапланової документальної перевірки», у якій наведено перелік питань, які слід з'ясувати при проведенні перевірки ПП «Домінанта-Еко» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати у бюджет податків та обов'язкових платежів за період з 01.01.2012 року. Цю постанову прийнято у межах розслідування кримінальної справи № 139-1224, порушеної відносно посадових осіб, серед яких є керівник ПП «Домінанта-Еко», за ознаками злочинів, передбачених ч. 2, 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України. У постанові зазначено про те, що ці особи, перебуваючи у попередній змові групою осіб як між собою, так і з іншими особами в період з жовтня 2011 року по вересень 2012 року з метою прикриття незаконної діяльності зареєстрували на себе та використовували низку фіктивних підприємств для здійснення фіктивного підприємництва, що заподіяло значної шкоди державі.

На підставі наказу № 353 від 22.10.2012р., а також направлення на перевірку Городоцька МДПІ з 22.10.2012р. по 26.10.2012р. проводила позапланову документальну виїзну перевірку ПП «Домінанта-Еко» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період з 01.01.2012р. по 02.10.2012р., за наслідками якої склала акт № 514/22/35287445 від 02.11.2012 року. За результатами перевірки орган ДПС дійшов до таких висновків: відповідно до ч. 1, 5 ст. 203, п.1, 2ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочини ПП «Домінанта-Еко» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток. Як зазначено в акті перевірки від 02.11.2012 року, це свідчить про відсутність у ПП «Домінанта-Еко» адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 24.12.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Foods and Goods L.T.D.» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з цією правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Зазначене узгоджується з приписами статті 67 Конституції України, відповідно до яких кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірі і в порядку, встановленими законом. Тому процедурні порушення, допущені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, не можуть бути обставиною, яка звільняє платника податків від відповідальності за невиконання його податкового обов'язку.

Відповідно до викладеного, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі, у задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки її проведення.

Крім того колегія суддів зазначає, що порядок проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності регулюється главою 8 Податкового кодексу України.

Загальне поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772), згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні статті 17 КАС.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Диспозиція цієї статті в контексті акту перевірки податкової інспекції передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами перевірки; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 висновки в акті перевірки є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Отже, оцінюючи обставини пов'язані з складанням акта перевірки необхідно виходити з того, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству. Такі твердження акта можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акта.

Таким чином, предметом оскарження є дії чи бездіяльність службових осіб, якщо вони обмежують чи порушують права, свободи чи законні інтереси особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що вказані висновки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року №21-237а13 (додається).

З урахуванням наведеного, колегія суддів, вважає, що апеляційні вимоги є неаргументованими, а тому не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Домінанта-Еко» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 березня 2013 року в справі №2а-10104/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

С.П. Нос