Ухвала суду № 43663115, 14.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 рокусправа № 804/16408/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ФОП ОСОБА_1 звернулась з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 17.09.2014 року №0009661703 та №0009681703.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Представник відповідача не з'явився, повістку отримав 06.02.2015.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі акту перевірки від 08.07.2014 №421/17-03/НОМЕР_1, відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.09.2014 №0009661703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 5767743,38 грн. та №0009681703 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем для фізичних осіб, у тому числі, які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, у сумі 35644,59 грн.

В висновках акту перевірки зазначено, що позивачем було порушено ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах; ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Господарського кодексу України, п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого ФОП ОСОБА_1 завищено податкові зобов'язання на загальну суму 5974105грн.;

- порушено ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216, ст. 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлено ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах; ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Господарського кодексу України,п. 198.1, 198.3, 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму 5418794грн.;

- п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено дохід в 2012 році на суму 909771,67грн. та в 2013 році на суму 27533895,70грн.;

- п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України - завищено витрати в 2012р. на суму 488397,03грн. та в 2013р. на суму 23735845,95грн. (кошти сплачено ТОВ «Ін Веста».

- пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України - занижено доходи на суму отриманої безповоротної фінансової допомоги у сумі 28443667,37грн.;

- п. 2 ст. 7, п. 11 ст. 8 розділу 3 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в результаті чого занижено суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2013р. на суму 33851,99грн.;

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що в перевіреному періоді ФОП ОСОБА_1 мала взаємовідносини в наступними постачальниками товарів та послуг: ФОП ОСОБА_2, ТОВ «Ін Веста», ТОВ «Автотайм», ФОП ОСОБА_3

Матеріали справи містять копії договорів купівлі-продажу між позивачем та ТОВ «Інвеста» від 27.09.2013 №ИВ0000172 та від 01.04.2013 №ИВ 0000039 на придбання акумуляторів на загальну вартість 22545984грн. в т.ч. ПДВ 3757659грн.; копії договору купівлі-продажу між позивачем та ФОП ОСОБА_2 від 04.01.2013 на поставку акумуляторів на суму 8563818, в т.ч. ПДВ 1427303грн.; копія договору між позивачем та ФОП ОСОБА_3 від 04.01.2013 на поставку акумуляторів на суму 2230851,66грн. в т. ч. ПДВ 386808,60грн. , копія договору між позивачем та ТОВ «Авто Тайм» від 04.01.2013 на поставку акумуляторів на загальну суму 76621,20грн. в т. ч. ПДВ 12770,20грн.

Матеріали справи також містять копії податкових накладних, видаткових накладних, виписки по рахунку на підтвердження плати за поставлений товар, договори перевезення, акти прийому транспортних та логістичних послуг, копії сертифікатів відповідності на батареї акумуляторні.

На підтвердження можливості здійснення вказаних господарських операцій, позивачем до суду першої інстанції також надавались докази укладання трудових угод з працівниками та копії договорів оренди складських приміщень площею 200 та 140 кв. метрів.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З огляду на наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких включені до складу валових витрат.

Судом першої інстанції також було встановлено, що придбані акумулятори позивачем було в подальшому реалізовано іншим суб'єктам господарювання.

Господарські відносини з вказаними контрагентами підтверджуються первинними документами, а саме договорами, податковими та видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи. Згідно платіжних доручень розрахунки проводились в безготівковій формі.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не надано належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів, а тому твердження відповідача в даному випадку є лише припущенням.

Щодо висновку податкового органу про порушення Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 р. № 1025 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1425/18720, в частині не ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичних осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, судом першої інстанції вірно зазначено, що надані позивачем до перевірки документи є первинними документами у розумінні статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», які повністю підтверджують факт здійснення операції.

Також вірно судом першої інстанції було встановлено, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог п.2 ст.7, п.11 ст.8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження суми нарахованого єдиного внеску на суму 33851,59 грн. спростовується, оскільки матеріалами справи не підтвердилась позиція податкового органу про заниження суми доходу, на яку нараховується єдиний внесок.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2014р. у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш