Постанова № 43662558, 14.04.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

14 квітня 2015 року Справа № 814/2390/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Восток - Сервіс - Миколаїв", вул. Гмирьова, 6, м. Миколаїв, 54028

доДПІ у Ленінському р-ні м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Гмирьова, 1/1, м. Миколаїв, 54028 проскасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2014 р. № 0001772201, від 19.05.2014 р. № 0001052201, В С Т А Н О В И В:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Сервіс-Миколаїв", звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Відповідач), про скасування податкових повідомлень-рішень від 19.05.2014 р. № 0001052201 і від 31.07.2014 р. № 0001772201.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарських операцій стосовно придбання товарів у ТОВ "Проме-тей" і їх подальшої реалізації контрагентам-покупцям.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Проме-тей" порушено кримінальне провадження. Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності ТОВ "Проме-тей" встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності (т. 2 а. с. 62-63).

У судове засідання прибув представник відповідача. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 128 ч. 6 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

У квітні 2014 р. відповідачем проведена позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 07.05.2014 р. № 1702/14-02-22-01/31946649 (т. 1 а. с. 26-61).

Під час перевірки встановлено порушення:

п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 р. на суму 33882,00 грн.;

п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень-листопад 2013 р. на загальну суму 57436,00 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.05.2014 р. № 0001052201 на суму 50823,00 грн. і № 0001062201. За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 19.05.2014 р. № 0001062201 було скасоване і прийнято нове від 31.07.2014 р. № 0001772201 на суму 71795,00 грн. (т. 1 а. с. 6-7).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

Перевіркою встановлено, що позивач у листопаді-грудні 2013 р. придбав у ТОВ "Проме-тей" спецодяг і засоби особистого захисту на підставі договору поставки від 27.09.2013 р. № 27/1 (т. 1 а. с. 62-64). Найменування, кількість і ціна товару визначені в податкових та видаткових накладних (т. 1 а. с. 65-89). Оплата товару здійснена в безготівковій формі, на підтвердження чого надано банківські виписки (т. 2 а. с. 68-73).

Придбану продукцію позивач в подальшому реалізував ряду контрагентів, на доказ чого надано видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ і банківські виписки щодо оплати товару (т. 1 а. с. 90-250, т. 2 а. с. 1-52, 74-121).

В акті перевірки відповідач зазначив, що в провадженні слідчого відділу прокуратури Миколаївської області перебувають матеріали кримінального провадження № 42013160030000151 за ознаками фіктивного підприємництва, у тому числі, ТОВ "Проме-тей". Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності ТОВ "Проме-тей" встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Відповідач вважає, що позивач діяв без належної обачності і повинен бути обізнаний щодо майнового стану постачальників.

Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних причин або ділової мети позивача при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Проме-тей". Діяльність позивача спрямована на отримання податкової вигоди.

Таким чином, відповідач лише вказав, без відповідних доказів, на нереальний характер правочинів позивача, що є лише особистим припущенням перевіряючого. Можливе порушення податкового законодавства контрагентом позивача, а тим більше по ланцюгу постачальників, не означає "автоматичного" порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. У позивача відсутній обов'язок і можливості перевіряти добросовісність своїх контрагентів. У взаємовідносинах з позивачем ТОВ "Проме-тей" виконало свої зобов'язання у повному обсязі. Господарські операції позивача з контрагентом-постачальником і контрагентами-покупцями не були безпосереднім предметом перевірки.

Зазначена позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. в п. 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Крім того, відповідач не надав вироку суду щодо порушеного кримінального провадження за фактом фіктивного підприємництва ТОВ "Проме-тей". Для адміністративного суду має значення кінцеве рішення суду в кримінальній справі, а не матеріали кримінального провадження, які, до того ж, безпосередньо не досліджують відносини позивача з його контрагентом.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198, п. п. 201.4, 201.10 ст. 201 ПК України право на формування податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання по першій події. Підставою для формування податкового кредиту є перш за все податкова та видаткова накладна, оформлена належним чином і зареєстрована в Реєстр податкових накладних. Ані в акті перевірки, ані під час судового засідання відповідачем не доведено факт неналежного оформлення даних документів або їх відсутність.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 р. вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи те, що позивачем надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ "Проме-тей", суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 235,24 грн. (т. 1 а. с. 3), що й підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 19.05.2014 р. № 0001052201 і від 31.07.2014 р. № 0001772201.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Восток-Сервіс-Миколаїв" (ідентифікаційний код 31946649) судовий збір у сумі 235,24 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська