Ухвала суду № 43662482, 17.04.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (0322)-61-58-10 УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

17 квітня 2015 р. № 813/1144/15

Львівський окружний адміністративний суд у колегіальному складі: головуючий суддя Клименко О.М., суддя Гавдик З.В., суддя Ланкевич А.З., за участю секретаря судового засідання Бігуна Н.Т. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2;

відповідачів 1, 2: представник Здинянчин Р.Т.;

відповідача 3: представник Гапеєв С.О.;

третя особа: представник не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України №48 о/с «По особовому складу» від 16.01.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №37 о/с «По особовому складу» від 26.01.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з займаної посади;

- поновити на посаді ВДАІ з обслуговування м. Стрий Стрийського району та м. Моршин Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1;

- стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області середній заробіток за час його вимушеного прогулу;

- зобов'язати Міністерство юстиції України вилучити з Єдиного ержавного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» відомості про ОСОБА_1 як про особу, щодо якої застосовано заборону, передбачену ч. 3 або 4 ст. 1 Закону України «Про очищення влади»;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць.

У судовому засіданні 27.03.2015 року протокольною ухвалою судді залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.

У судовому засіданні 07.04.2015 року протокольною ухвалою судді залучено Міністерство юстиції України до участі у справі в якості відповідача, виключивши його з числа третіх осіб.

У судовому засіданні 17.03.2015 року представником відповідача 2 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі. Просить зупинити провадження у даній справі до розгляду Конституційним Судом України подання 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VII. Вважає, що розгляд справи №813/1144/15 неможливий до розгляду іншої справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства.

Позивач та представник позивача заперечили щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідача 3 щодо задоволення вказаного клопотання поклався на думку суду.

Представник третьої особи - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

При постановленні ухвали, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно ч. 2 ст. 48 Закону України «Про Конституційний Суд України» у разі прийняття Колегією суддів Конституційного Суду України процесуальної ухвали про відкриття провадження у справі в Конституційному Суді України ця справа вноситься Головою Конституційного Суду України на розгляд пленарного засідання Конституційного Суду України.

Так, згідно інформації, розташованої на офіційному веб-сайті Конституційного Суду України (www.ccu.gov.ua), 18 березня 2015 року Конституційним Судом України відкрито провадження за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VІІ.

16 квітня 2015 року Конституційний Суд України відклав розгляд справи щодо конституційності деяких положень закону «Про очищення влади» на невизначений термін.

Згідно ст. 61 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України за результатами розгляду справ щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України приймає рішення.

Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині.

У разі якщо в процесі розгляду справи за конституційним поданням чи конституційним зверненням виявлено невідповідність Конституції України інших правових актів (їх окремих положень), крім тих, щодо яких відкрито провадження у справі, і які впливають на прийняття рішення чи дачу висновку у справі, Конституційний Суд України визнає такі правові акти (їх окремі положення) неконституційними.

Відповідно до ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З матеріалів справи, зокрема зі змісту оскаржуваних наказу Міністерства внутрішніх справ України №48 о/с «По особовому складу» від 16.01.2015 року та наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №37 о/с «По особовому складу» від 26.01.2015 року вбачається, що звільнення позивача, ОСОБА_1, із займаної посади відбулось, у тому числі, згідно з п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» на основі критеріїв, визначених ч. 1 ст. 3 цього Закону.

Згідно п. 10 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про очищення влади» заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, які обіймали посаду (посади) у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року та не були звільнені в цей період з відповідної посади (посад) за власним бажанням: працівника правоохоронного органу, який складав та/або своєю дією сприяв складенню рапортів, протоколів про адміністративне правопорушення, повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувальних актів стосовно осіб, звільнених від кримінальної або адміністративної відповідальності відповідно до Закону України «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» від 29 січня 2014 року № 737-VII, Закону України «Про недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань, та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України» від 21 лютого 2014 року № 743-VII.

Слід вказати, що Конституційний Суд України у своєму рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що у випадку визнання неконституційними окремих норм Закону України «Про очищення влади» такі втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення. Разом з тим, Конституційний Суд України при розгляді справи вправі визначити у своєму рішенні, порядок і строки його виконання, а також покласти на відповідні державні органи обов'язки щодо забезпечення виконання рішення, в тому числі щодо зміни правового регулювання певних суспільних відносин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини (п. 25 рішення від 18 липня 2006 року за заявою № 63566/00 Проніна проти України) вказує про недопустимість ігнорування національними судами важливого аргументу заявниці щодо неконституційності положення закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що Конституційним Судом України розглядається справа щодо конституційності (відповідності Конституції України) закону, застосованого у спірних правовідносинах, колегія суддів приходить до висновку про неможливість подальшого розгляду справи 813/1144/15 до вирішення в порядку конституційного провадження справи за поданням 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) норм Закону України «Про очищення влади», рішення в якій буде мати істотне значення для прийняття рішення у даній адміністративній справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що клопотання представника відповідачів 1, 2 про зупинення провадження у справі слід задовольнити, оскільки результати розгляду пов'язаної справи, що розглядається в порядку конституційного судочинства, можуть вплинути на законність судового рішення у даній справі.

Керуючись ст.ст. 156, 160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про зупинення провадження у справі - задовольнити.

Провадження в адміністративній справі №813/1144/15 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання вчинити дії зупинити до розгляду Конституційним Судом України подання 47 народних депутатів щодо відповідності Конституції України (конституційності) частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п'ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року №1682-VII.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.04.2015 року.

Головуючий суддя Клименко О.М.

Судді Гавдик З.В.

Ланкевич А.З.