Постанова № 43662057, 16.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 р. Справа № 805/915/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м.Білозерське

про стягнення податкового боргу по сплаті єдиного податку з фізичних особі у розмірі 2520,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Добропільська об'єднана Державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по сплаті єдиного податку з фізичних особі у розмірі 2520,22 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що відповідач ОСОБА_1 є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни, однак всупереч ст. 16 Податкового кодексу України має податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб в розмірі 2520,22 грн., який у добровільному порядку не сплачує. Позивач, просив суд стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб - у сумі 2520,22 грн.

Позивач до судового засідання явку свого представника не забезпечив, заперечення до позовної заяви не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач до судового засідання не з'явився, заперечення до позовної заяви не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Відповідач, ОСОБА_1, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 10.06.2010 року виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області, перебуває на податковому обліку Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області, є платником єдиного податку з фізичних осіб.

Відповідно до статті 15.1. Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п.291.3 ст.291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки) відповідно до п.293.1. ст.293 ПК України.

П.293.2. ст.293 ПК України визначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць.

Згідно розрахунку ціни позову, за відповідачем станом на 23.02.2015 рік обліковується заборгованість з єдиного податку у загальному розмірі 2520,22 грн., т.ч. з основного платежу 1667,62 грн. та з штрафної санкції у сумі 852,60 грн. (згідно податкового повідомлення-рішення №0000181700 від 19.01.2015 року.)

Пунктом 295.1 статтею 295 ПК України встановлений обов'язок платника єдиного податку першої і другої груп сплачувати його шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Відповідно до п.295.2 ст.295 ПК України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси згідно з п.295.4 ст.295 ПК України.

Пунктом 300.1 статті 300 ПК України встановлено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку.

Тому, суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання відповідача з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 2520,22 грн. станом на час судового розгляду справи є узгодженим.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з несплатою узгодженого зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ф» від 25.09.2014 №768-25 на суму єдиного податку з фізичних осіб 936,82 грн., що була отримана відповідачем згідно поштового повідомленням про вручення.

Доказів оскарження податкової вимоги у адміністративному чи судовому порядку сторонами до суду не надано.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк вважається податковим боргом.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по сплаті єдиного податку з фізичних особі у розмірі 2520,22 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму податкового боргу по сплаті єдиного податку з фізичних особі у розмірі 2520,22 грн. (дві тисячі п'ятсот двадцять гривень двадцять двій копійки) на р/р31411699700038, місцевий бюджет м. Білозерське, ОКПО 37755456, МФО 834016, КБК 18050400, банк: ГУ ДКСУ у Донецькій області.

Повний текст постанови складено та підписано 16 квітня 2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.