Постанова № 43662041, 16.04.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 р. Справа № 805/739/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» м. Красноармійськ

про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.10.2014 року по 01.01.2015 року у розмірі 138197,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.10.2014 року по 01.01.2015 року у розмірі 138197,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач повинен відшкодувати до 25-го числа щомісяця суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по працівникам підприємства, яким призначено пенсію. За період з 01.10.2014 року по 01.01.2015 рік підприємство має заборгованість з покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 138197,23 грн. Позивач просить стягнути з відповідача зазначену суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Позивач 17 квітня 2015 року надав через канцелярію суду клопотання відповідно до якої просив справу розглянути без участі його представника в порядку письмового провадження.

Відповідач 02 квітня 2015 року надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження та 09 квітня 2015 року пояснення по справі.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням вимог ст. 41, ст. 122, ст. 128 КАС України, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи у письмовому провадженні за наявними в справі матеріалами та доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області, є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за №34500531, є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.11.2014 року по 01.01.2015 року у розмірі 138197,23 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", взяття на облік до Пенсійного фонду юридичних осіб, незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування відбувається на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, згідно частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення", при цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України" від 17.02.2000 року № 1461-3 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку були визначені як збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з 15.03.2000 року.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" Відповідач зобов'язаний одночасно з одержанням коштів на заробітну плату сплачувати збори на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, згідно встановлених законодавством тарифів.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1(далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій.

Відповідно до п.6.1.р.6 Інструкції , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону.

Відповідно до п.6.4. та п.6.8 р.6 Інструкції розмір сум, що підлягають відшкодуванню на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, а підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, визначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.10 р.6 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган "Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду України за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду України за місцем його реєстрації.

Пільгова пенсія призначена органами пенсійного Фонду відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», таким чином, на відповідача покладено обов'язок у повному обсязі відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону та Інструкції відшкодуванню підлягають фактичні, тобто вже понесені витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» наприкінці жовтня 2014 року перереєструвалось з міста Донецька на територію місті Красноармійськ. Заборгованість у розмірі 92995,366 грн. була передана з Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька згідно акту прийому – передачі від 20.11.2014 року Управлінню Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області.

Як зазначає позивач у позовній заяві, із загальної суми коштів, що підлягають відшкодуванню, підприємством самостійно було сплачено в грудні 2014 року - 22394,21 грн., передано з управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька, згідно акту прийому-передачі сума боргу що підлягає відшкодуванню - 92995,36 грн. та залишок несплачених витрат, що підлягає сплаті складає 138197,23 грн.

Згідно розрахунку ціни позову, що знаходиться в матеріалах справи за відповідачем обліковуються заборгованість з невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» з 01.11.2014 року по 01.01.2015 року у загальній сумі 138197,23 грн., з яких: 22394,21 грн. заборгованість за жовтень 2014 року (що була сплачена відповідачем у грудні 2014 року), 22507,50 грн. заборгованість за листопад 2014 року, 22694,37 грн. - за грудень 2014 року та заборгованість у сумі 92995,36 грн. передана згідно акту прийому – передачі.

Відповідачем було надано через канцелярію суду клопотання про залучення до матеріалів справи платіжних доручень про часткове погашення суми боргу перед позивачем, а саме: №108 від 16 березня 2015 року по відшкодуванню витрат на доставку пенсій за листопад 2014 року на суму 22507,50 грн., №1 від 19 грудня 2014 року по відшкодуванню витрат на доставку пенсій за жовтень 2014 року на суму 22394,21 грн. та №134 від 07.04.2015 року по відшкодуванню витрат на доставку пенсій за грудень 2014 року на суму 22694,37 грн.

Таким чином, станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість лише у сумі 92995,36 грн., що передана з управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Донецька, згідно акту прийому-передачі від 20 листопада 2014 року.

Норми ст.69 КАС України визначають, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Суд дослідивши надані матеріали справи, зазначає, що з вказаного акту прийому-передачі не можливо встановити період за який виникла заборгованість у розмірі 92995,36 грн. та не доведений факт понесених Пенсійним фондом витрат на виплату та доставку таких пільгових пенсій Крім того, з наданих позивачем доказів не встановлено, що управління Пенсійного фонду у встановленому законом порядку повідомило відповідача про розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.

Також суд вказує, що відомості картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат самі по собі не можуть бути доказом наявності заборгованості тому, що такі відомості формуються у першу чергу на підставі розрахунків фактичних витрат, які направляються платнику.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовних вимог Управління Пенсійного фонду України у м.Красноармійську та Красноармійському районі Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донуглепоставка» про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.10.2014 року по 01.01.2015 року у розмірі 138197,23 грн. – відмовити у повному обсязі.

Повний текст постанови складено та підписано 16 квітня 2015 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кониченко О.М.