Постанова № 43661856, 25.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 р. Справа № 804/2153/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Царікової О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом В.о. прокурора Заводського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» про стягнення заборгованості в сумі 825640, 53 грн.,

ВСТАНОВИВ:

03 лютого 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов В.о. прокурора Заводського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 825640, 53 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач у встановлений строк не здійснив сплату самостійно визначених зобов'язань по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за листопад 2014 року, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість по сплаті єдиного внеску в сумі 825640,53 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року відкрито провадження у справі № 804/2153/15 та призначено її до розгляду на 25.02.2015.

Прокурор у судове засідання 25.02.2015 з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, просив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. До суду надійшло клопотання позивача від 16.02.2015 ( вх. № 10357/15) про розгляд справи без участі повноважного представника позивача.

Представник відповідача у судове засідання 25.02.2015 з'явився, надав до суду заяву про визнання заявленого адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 00130820), зареєстроване як юридична особа 05.10.2001 та перебуває на податковому обліку у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Дніпропетровській області, в тому числі, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проте, всупереч вимогам Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI, не сплатив єдиний внесок за листопад 2014 року.

Станом на момент звернення до суду з означеним позовом, внаслідок непогашення самостійно визначених (узгоджених) зобов'язань зі сплати сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач має борг в сумі 825640,53 грн.

Зазначений борг виник внаслідок не сплати відповідачем визначеного зобов'язання у поданому до органів доходів і зборів звіті (належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи) за листопад 2014 року, у зв'язку із чим заборгованість відповідача з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування становить 825640, 53 грн.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, передбачений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 вказаного Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 вищенаведеного Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з ч. 7 ст. 9 вищенаведеного Закону, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

У відповідності до ч. 8 ст. 9 зазначеного вище Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим періодом є календарний місяць, а для фізичних осіб - підприємців базовим звітним періодом є рік.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з ч. 6 ст. 25 вказаного Закону, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Водночас, суд зазначає, що згідно ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби Дніпропетровській області, відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідачу направлено поштою вимогу № Ю-4072-25 від 05.01.2015 на суму 982686,55 грн., належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи, що підтверджується корінцем зазначеної вимоги та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із підписом отримувача, яке містяться в матеріалах справи.

У встановлений законом строк у добровільному порядку вимога Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби Дніпропетровській області відповідачем в сумі 825640, 53 грн. не виконана в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості у відповідача по сплаті єдиного соціального внеску.

Станом на день розгляду справи, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 825640, 53 грн. за листопад 2014 року не погашена, що підтверджується матеріалами справи.

Під час розгляду справи представник Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» визнав адміністративний позов повністю.

Відповідно до частини 1 статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково.

Частинами 1 та 3 статті 136 КАС України визначено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

З огляду на все вищевикладене, беручи до уваги те, що покладений на відповідача законом обов'язок щодо сплати єдиних внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є визначальним для вирішення даного спору, і вказаний обов'язок відповідачем не виконаний, борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідачем не сплачений, сума вказаної заборгованості визнана відповідачем, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 112, 136, 122, 128, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов В.о. прокурора Заводського району міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 825640,53 задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (код ЄДРПОУ 00130820, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Радянська, 2) суму боргу з єдиного внеску, нараховану роботодавцем на суми заробітної плати (код платежу - 7101000) у розмірі 825640 (вісімсот двадцять п'ять тисяч шістсот сорок) грн. 53 коп., яка підлягає перерахуванню на розрахунковий рахунок: 37197201000473, банк - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, отримувач: Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 39522811.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Царікова