Постанова № 43661751, 20.04.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2015 року Справа № 803/557/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Александрової М.А.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Луцьку Волинської області до Дочірнього підприємства "Амексім-Стиль" підприємства "Амексім" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Луцьку Волинської області звернулося з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Амексім-Стиль" підприємства "Амексім" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням в розмірі 1 215 грн. 61 коп. за І квартал 2006 року.

Позов обґрунтовується тим, що відповідач в силу вимог статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (Закон № 1105-XIV) є страхувальником від нещасного випадку і як роботодавець зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду, як це визначено статтею 45 цього Закону. Відповідно до поданої відповідачем розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І квартал 2006 року сума несплачених платежів по страхових внесках до Фонду становить 1 215 грн. 61 коп. Самостійно вказану суму недоїмки відповідач не сплатив, тому позивач просив стягнути її в судовому порядку.

Письмових заперечень проти адміністративного позову відповідач суду не подав.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак позивач подав суду клопотання від 20 квітня 2015 року про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.26).

Представник відповідача в судове засідання також не прибув, поштове відправлення з ухвалами про відкриття провадження в адміністративній справі, про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду та повісткою про виклик до суду, надіслані за місцезнаходженням відповідача згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, буд. 99А), повернулись до суду з довідкою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 19-25), тобто не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що останній належним чином був повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представники сторін, належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не прибули, при цьому позивачем було заявлено письмове клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на підставі наявних у ній доказів, тому суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 16 серпня 2000 року Дочірнє підприємство "Амексім-Стиль" підприємства "Амексім" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване як суб'єкт господарювання, місцезнаходженням юридичної особи значиться: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Дубнівська, буд. 99А, ідентифікаційний код юридичної особи 31102062. Дані обставини стверджуються спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20332752 від 26 березня 2015 року (а.с. 15). Факт набуття статусу страхувальника відповідачем підтверджується страховим свідоцтвом № 0310000895 від 01 квітня 2001 року (а.с. 5 зворот).

Згідно із даними розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І квартал 2006 року, сума несплачених платежів по страхових внесках до Фонду в розмірі 1 215 грн. 61 коп. (а.с. 6).

Відповідно до статей 6, 7 Закону № 1105-XIV (з наступним змінами та доповненнями, в редакції, що діяла до 08 липня 2010 року та поширюється на спірні правовідносини) страхувальниками є роботодавці. Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.

Відповідно до пункту 2 частини другої Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Як визначено статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (з наступними змінами і доповненнями, Закон № 1058-IV) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується (частина 15 статті 106 Закону № 1058-IV).

Відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30 листопада 2010 року "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України" стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2007 року за № 867/14134 (Інструкція № 36).

Підпунктами 4.1, 4.10, 4.12 пункту 4, підпунктом 5.8 пункту 5 Інструкції № 36 визначено, що сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються - для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб. Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється чинним законодавством та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

Страхові внески сплачуються - страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Згідно із підпунктами 5.1, 5.8 пункту 5 Інструкції № 36 не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Як встановлено судом на підставі розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за І квартал 2006 року, середньооблікова кількість штатних працівників у звітному періоді становила 1 особа; страховий тариф для розрахунку страхового внеску становить для відповідача - 2% (а.с. 6, зворот).

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів про відсутність у нього заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за І квартал 2006 року в розмірі 1 215 грн. 61 коп., не спростував обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та норми законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття постанови про стягнення з Дочірнього підприємства "Амексім-Стиль" підприємства "Амексім" у формі товариства з обмеженою відповідальністю заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за І квартал 2006 року в сумі 1 215 грн. 61 коп.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Амексім-Стиль" підприємства "Амексім" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 99А, ідентифікаційний код юридичної особи 31102062) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Луцьку Волинської області (Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 25910217) заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за І квартал 2006 року в сумі 1 215 грн. 61 коп. (одна тисяча двісті шістнадцять грн. 61 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А. Александрова