Ухвала суду № 43660876, 15.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2931/15

Головуючий у першій інстанції Гудіна Н. І.

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Черевка П.М.,

Сватаненка В.І.,

при секретарі Фабіжевській Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26 січня 2015 року по справі за поданням першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про проникнення до житла чи іншого володіння особи,-

встановила:

У січні 2015 року державний виконавець першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - Свір В.О. звернувся до суду з поданням про проникнення до житла чи іншого володіння особи.

Свої вимоги державний виконавець обґрунтовує тим, що на виконанні у першому Суворовському відділі ДВС Одеського МУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одеси від 26.05.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "УкрСиббанк" грошової суми у розмірі 951964,91 грн..

Боржник самостійно у наданий державним виконавцем строк не виконав рішення суду.

За боржником зареєстровано нерухоме майно, а саме: квартира АДРЕСА_1. Оскільки мешканці квартири перешкоджають провадженню виконавчих дій, а саме не надають державному виконавцю доступ до майна, то державний виконавець звернувся до суду з поданням про проникнення до житла чи іншого володіння особи та просив його задовольнити.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 26 січня 2015 року подання задоволено. Дозволено державному виконавцю першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції примусово проникнути до житла, а саме: до квартири АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити по справі нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги та заяви, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи подання першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про проникнення до житла чи іншого володіння ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що боржник рішення суду самостійно, у встановлений державним виконавцем строк, не виконав, крім того перешкоджає провадженню виконавчих дій, а відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належить боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища.

Так, матеріалами справи встановлено та не спростовується сторонами, що на виконанні у першому Суворовському відділі ДВС Одеського МУЮ знаходиться виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Суворовського районного суду м. Одеси від 26.05.2014 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ "УкрСиббанк" грошової суми у розмірі 951964,91 грн..

15 грудня 2014 року відкрито виконавче провадження (а.с.7).

У встановлений семиденний строк з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження рішення не виконано.

Відповідно до паспортних даних боржник ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та відповідно до відомостей з єдиного державного реєстру ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.12-14).

Пунктом першим ст. 20 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Згідно з актом державного виконавця від 23.12.2014 року про вихід для проведення виконавчих дій, який був складений у присутності понятих за адресою: АДРЕСА_2, а саме для здійснення опису й арешту майна боржника, двері за зазначеною адресою відкрив брат боржника, який пояснив, що ОСОБА_3 за даною адресою не проживає, де він знаходиться не знає, де працює невідомо (а.с.15).

Згідно з актів, складених державним виконавцем 29.12.2014 року та 14.01.2015 року, які були складені в присутності понятих, мешканці квартири АДРЕСА_1 перешкоджають провадженню виконавчих дій, а саме не надають державному виконавцю доступ до майна для провадження виконавчих дій, у зв'язку з чим чинять перешкоди державному виконавцю з входженням до зазначеної квартири для проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (а.с.16-17).

Відповідно до п. 10 ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника.

Частиною третьою ст. 11 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належить боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища. Накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його у встановленому законом порядку.

Згідно із ч. 1 ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, у п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що боржник ОСОБА_3 тривалий час ухиляється від виконання своїх зобов'язань за рішенням суду та перешкоджає проведенню виконавчих дій шляхом ненадання державному виконавцю доступу до належної йому квартири, а також вчинення боржником перешкод для проведення опису й арешту, суд першої інстанції, всупереч доводів скарги, прийшов до правильного висновку про необхідність надання дозволу державному виконавцю першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції на примусове проникнення до житла боржника.

Висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Таким чином, суд першої інстанції цілком обґрунтовано та законно постановив ухвалу про задоволення подання першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про проникнення до житла чи іншого володіння особи.

На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду є законною, обґрунтованою та такою, що скасуванню не підлягає.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, ухвала суду відповідає вимогам чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 2 п. 1, 312 ч. 1 п. 1, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 26 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

І.А. Артеменко

В.І. Сватаненко

П.М. Черевко