Рішення № 43660867, 07.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/94/15

Головуючий у першій інстанції Гуревський В. К.

Доповідач Дрішлюк А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді Дрішлюка А.І., суддів Сєвєрової Є.С., Процик М.В.,

при секретарі судового засідання Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Південного району електричних мереж на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 02 липня 2014 року по справі за позовом ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Південного району електричних мереж до ОСОБА_2, третя особа:Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), про стягнення заборгованості за невраховану електричну енергію, -

ВСТАНОВИЛА:

До Малиновського районного суду м.Одеси 06.05.2011 р. звернулось ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Південного району електричних мереж з позовом до ОСОБА_2 про стягнення відшкодування збитків. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що забезпечував електроенергією будинок АДРЕСА_1, у якому проживає відповідач. При проведенні планової перевірки щодо дотримання відповідачем правил щодо користування електричною енергією для населення за вказаною адресою, був встановлений факт їх порушення, яке виразилось у самовільному підключенні до мереж Південного РЕМ, що спричинило збитки в сумі 30875, 35 грн. Так як відповідач добровільно відмовляється відшкодувати завдану шкоду, позивач звернувся до суду з цим позовом (т.1, а.с.3-5).

Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 02 липня 2014 року у задоволенні позову ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Південного РЕМ до ОСОБА_2, третя особа: НКРЕ, про стягнення заборгованості за невраховану електричну енергію - відмовлено (т.1, а.с. 166-175).

14.07.2014 року представник ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Південного РЕМ подав апеляційну скаргу на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2014 року. В обґрунтування представник посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме посилався на те, що висновок суду першої інстанції про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду є хибним. Оскільки, як стверджує апелянт, акти про порушення ПКЕЕН №015356, 015298, 018003 були складені за період з 21.06.2008 року по 15.01.2009 року. В свою чергу, позивач звернувся до суду 27.04.2011 року, тобто в межах строку позовної давності. Також апелянт зазначає, що суд відмовив в задоволенні позову, посилаючись на лист НКРЕ №2135/26/27-13 від 19.08.2013 року, який був розцінений судом як один із доказів, проте такий лист не може бути доказом по справі. Крім того, представник зазначив, що висновки суду щодо відсутності в актах порушення даних про поперечну площу перерізу проводів (кабелів) є помилковими та не відповідають матеріалам справи, до яких приєднані копії актів з вказівкою на переріз проводу. При цьому апелянт звертає увагу на те, що Правилами користування електричною енергією для населення, що діяла на час складання актів про порушення ПКЕЕН, не було передбачено обов`язковість зазначення в акті дати повірки приладу, яким проводились заміри проводів. Також апелянт звертає увагу на те, що під час розгляду справи відповідачем було надано до суду розрахункову книжку по особовому рахунку №8702082 та копію договору про постачання електричної енергії №943037 від 10.11.2007 року на спростування факту самовільного підключення до електричних мереж ПАТ "Одесаобленерго". Суд прийняв дані докази, але не звернув увагу на наявність у матеріалах справи значної кількості доказів на підтвердження, як вважає апелянт, фальсифікації цих документів.

Крім того, апелянт зазначає, що всупереч пункту 7 ПКЕЕН, який передбачає обов`язок нового наймача (власника) квартири або іншого об`єкта для споживання електроенергією звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією, відповідач протягом 2004-2007 років до Південного РЕМ ПАТ "Одесаобленерго" для укладення договору не звертався. Більш того, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, взагалі не був підключений до мереж ПАТ "Одесаобленерго" та договори про користування електричною енергією з попередніми власниками не укладались.

Щодо наданого відповідачем договору про користування електричною енергією №943037 від 10.11.2007 року, апелянт зазначав, що до наданого відповідачем договору внесена інформація про прилад обліку, який ПАТ "Одесаобленерго" не встановлювався, не опломбовувався та в базі даних Південного РЕМ не значиться. Апелянт вважав, що підпис уповноваженої особи Південного РЕМ, яка підписала договір - не відповідає оригіналу. Замість круглої печатки підприємства на договорі проставлено відбиток набірного штампу з помилково зазначеним замість Південного РЕМ - "Північний РЄМ", з помилковою адресою, замість Ільфа та Петрова,18-Б - "Ілъфа і Пет,18". Крім того, Південним РЕМ укладено договір за наведеним номером №943037 про користування електричною енергією з іншим споживачем за іншою адресою, про що свідчить копія виписки з особового рахунку, яка додана до матеріалів справи. Походження абонентської книжки теж невідоме, адже відповідно до архівної книги особових рахунків та бази даних - особового рахунку НОМЕР_1 взагалі не існувало в Південному РЕМ.

Згідно вимог нормативно-правових актів, підтвердженням факту підключення будинку до мереж електропостачання є технічні умови в частині зовнішнього електропостачання та організації обліку. Однак, вищезазначені документи не були надані відповідачем до суду. Крім того, апелянт вказує на те, що відповідачем не надано жодного доказу сплати за спожиту електричну енергію у період з 2004-2007 років (т.1, а.с. 182-186).

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Під час перевірки справи в апеляційному порядку, за клопотанням представника відповідача, витребувались докази (т.2, а.с. 50-104) на спростування доводів апеляційної скарги, у зв'язку із чим слухання справи неодноразово відкладалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 02 липня 2014 року скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходів із того, що позивач пропустив строк на звернення до суду за актами № 015356 від 21.06.2008 року, № 015298 від 07.07.2008 року, № 018003 від 15.01.2009 року (т.1, а.с. 175 абз. 3). Одночасно, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення за вказаними актами через відсутність вказівки про дані про перерізи поперечної площі проводів, що були використані в схемі самовільного підключення, і відповідно інформація, яка наведена в цих актах, є недостатньою для здійснення нарахувань, відповідно до Методики (т.1, а.с. 175 абз. 9) - тобто за необгрутованістю позовних вимог.

Між тим, з таким порядком обрахування та застосування строків позовної давності як підстави для відмови в позові, з одночасною відмовою в задоволенні позову по суті, колегія суддів погодитись не може, виходячи з наступного. Як роз'яснив ВСУ в п. 11 постанови Пленуму "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 р. - встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Таким чином, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мав визначитись, чи обґрунтований позов, проте було пропущено строк позовної даності, або позовні вимоги не доведені, тому слід відмовити в задоволенні позовних вимог. При цьому, як в частині обрахування строків позовної даності так, і в частині оцінки встановлених по справі обставин та зібраних по справі доказів судом першої інстанції були допущені наступні помилки.

З матеріалів справи вбачається, що жилий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно даних, які містяться в рішенні виконавчого комітету Одеської міської ради від 07.08.1998 № 783, належав гр. гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на праві власності з 1984 року (т.2, а.с. 58). Згідно з інформацією, наданою відповідачем, останній 29.10.2004 року набув право власності на будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між ним та гр. гр. ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, копія якого приєднана до матеріалів справи (т.1, а.с. 237-238).

14.03.2007 року інспектором був складений акт № 052242 про порушення Правил користування електричною енергією для населення (т.2, а.с. 74).

10.03.2010 р., між відповідачем та позивачем була укладена угода про погашення заборгованості, згідно якої, по акту № 052242, відповідач зобов'язалася сплатити суму збитків впродовж 12-ти місяців (з 20.03.10 р. по 20.02.11 р.) у визначені угодою строки (т.1, а.с. 6, т.2, а.с. 96-97). Таким чином, строк позовної давності за актом № 052242 було перервано в порядку ч. 1 ст. 264 ЦК України, та після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ч. 3 ст. 264 ЦК України). Оскільки позивач звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси 06.05.11 р. (т.1, а.с.2), тобто в межах загального трьохрічного строку, то підстав для констатації у суду першої інстанції щодо пропуску строку позовної давності за цим актом не було. Аналогічним чином виходячи з загального строку позовної давності встановленого законом (ст.ст. 257, 261 ЦК України) за актами № 015356 від 21.06.2008 року, № 015298 від 07.07.2008 року, № 018003 від 15.01.2009 року позивачем, який звернувся до суду 06.05.11 р. не було пропущено строк позовної давності.

Таким чином довід апеляційної скарги щодо невірної оцінки обставин справи та неправильного застування норм матеріального та процесуального права знайшов своє підтвердження.

Щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог, які суд першої інстанції також визнав недоведеними, то колегія суддів вважає за необхідним вказати на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за фактами порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 26.08.1999 року за № 1357 було складено акт про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем № 052242 від 14 березня 2007 року (т.1,а.с.7). За результатами розгляду вказаного акту комісією була нарахована неврахована сума заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 7 629, 05 грн., що підтверджується копією протоколу № 396 від 14 березня 2007 року (т.1, а.с. 8).

За фактами порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 26.08.1999 року за № 1357 було складено акт про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем № 015356 від 21 червня 2008 року (т.1,а.с.9). За результатами розгляду вказаного акту комісією була нарахована неврахована сума заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 10 788, 80 грн., що підтверджується копією протоколу № 855 від 21 червня 2008 року (т.1, а.с. 9-11).

За фактами порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 26.08.1999 року за № 1357 було складено акт про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем № 015298 від 07 липня 2008 року (т.1,а.с.12). За результатами розгляду вказаного акту комісією була нарахована неврахована сума заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 370, 52 грн., що підтверджується копією протоколу № 855 від 21 червня 2008 року (т.1, а.с. 12-14).

За фактами порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 26.08.1999 року за № 1357 було складено акт про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем № 018003 від 15 січня 2009 року (т.1,а.с.15). За результатами розгляду вказаного акту комісією була нарахована неврахована сума заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 4 445, 21 грн., що підтверджується копією протоколу № 855 від 15 січня 2009 року (т.1, а.с. 15-17).

За фактами порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 26.08.1999 року за № 1357 було складено акт про порушення правил користування електричною енергією побутовим споживачем № 020002 від 04 лютого 2010 року (т.1,а.с.18). За результатами розгляду вказаного акту комісією була нарахована неврахована сума заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 8 913, 32 грн., що підтверджується копією протоколу № 855 від 04 лютого 2010 року (т.1, а.с. 18-20).

Статтею 27 Закону України від 16 жовтня 1997 р. № 575/97-ВР "Про електроенергетику" встановлена відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику та визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, є, зокрема: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Відповідно до п. 42 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 26.08.1999 року за № 1357, які регулюють відносини між громадянами та енергопостачальниками вбачається, що споживачі електричної енергії зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-технічних документів по договору, забезпечувати технічний стан та безпеку експлуатації своїх електроустановок на побутових електроприладів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них, у разі розміщення приладів обліку в квартирі або в іншому об'єкті і т. ін.

Відповідно до положень пункту 3 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 № 1357 (далі - ПКЕЕН), споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1 до ПКЕЕН) і укладається на три роки.

У разі остаточного припинення користування електричною енергією споживач не пізніше ніж за 7 днів повинен повідомити про це енергопостачальника та розрахуватися за спожиту електричну енергію, подати енергопостачальнику заяву про розірвання договору. Енергопостачальник припиняє подачу електричної енергії на об'єкт споживача та вживає заходів для запобігання розкраданню чи пошкодженню приладів обліку, використанню електричної енергії без обліку (пункт 6 ПКЕЕН).

Для споживання електроенергії новий наймач (власник) квартири або іншого об'єкта повинен звернутися до енергопостачальника для укладення договору про користування електричною енергією. Після чого енергопостачальник протягом трьох днів у містах та семи днів у сільській місцевості підключає квартиру або об'єкт споживача до електропостачання (пункт 7 ПКЕЕН).

У зв'язку із порушенням відповідачем п. 42 ПКЕЕН, згідно п. 53 ПКЕЕН, на підставі Методики розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних електропостачальнику внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕН, яка затверджена постановою НКРЕ України від 04 травня 2006 р. № 562, відповідачу ОСОБА_2 були виписані рахунки на загальну суму 32 147, 35 грн., з якої, на час звернення до суду з позовом, відповідач сплатив лише 1 272 грн., решта суми до теперішнього часу не сплачена.

При викладених обставинах, судова колегія робить висновок щодо необхідності стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Одесаобленерго" в особі Південного району електричних мереж суму збитків за порушення ПКЕЕН в загальному розмірі 30 875, 35 грн.

Щодо посилання суду першої інстанції на те, що в актах про порушення відсутні дані про поперечну площу перерізу проводів (кабелів), то такий висновок не відповідає матеріалам справи.

Так, акт № 052242 від 14.03.2007 р. містить у графі "марка та переріз проводу, яким виконана прихована проводка" - ААВГ 4x16 мм2 (т.2, а.с. 74).

В акті № 015356 від 21.06.2008 р. зазначено марку та площу перерізу проводу Аз.8п2.16 мм2 (т.1, а.с.9, т.2, а.с. 77).

В акті № 015298 від 07.07.2008 р. зазначено марку та площу перерізу проводу Аз,8п2.16 мм2 (т.2, а.с. 80).

В акті № 018003 від 15.01.2009 р. зазначено марку та площу перерізу проводу Аз.8п2.16 мм2 (т.2, а.с. 83).

В акті № 020002 від 04.02.2010 р. зазначено марку та площу перерізу проводу Аз.8п2.16 мм2 (т.2, а.с. 86).

Поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що було використано у схемі самовільного підключення, було виміряно із дотриманням законодавства у сфері метрології, та зафіксовано в актах, відповідно до вимог Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил у редакції, що діяла на момент складання актів.

Таким чином, висновок суду першої інстанції в цій частині не відповідає матеріалам справи, а доводи апеляційної скарги зайшли своє підтвердження.

Щодо посилання апелянта у скарзі на те, що наданий відповідачем договір про користування електричною енергією №943037 від 10.11.2007 року є фальсифікованим, оскільки підпис уповноваженої особи Південного РЕМ, яка підписала договір - не відповідає оригіналу; замість круглої печатки підприємства на договорі проставлено відбиток набірного штампу з помилково зазначеним замість Південного РЕМ - "Північний РЄМ", з помилковою адресою, замість Ільфа та Петрова,18-Б - "Ілъфа і Пет,18". Крім того, Південним РЕМ укладено договір за наведеним номером №943037 про користування електричною енергією з іншим споживачем за іншою адресою, про що свідчить копія виписки з особового рахунку, яка додана до матеріалів справи (т.2, а.с. 126-128), то колегія суддів вказує, що за вказаних обставин договір не може вважатись таким, що був укладений між сторонами провадження, оскільки докази цього відсутні в матеріалах справи. Колегія суддів прийняла всіх заходів для встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, зокрема за клопотанням відповідача витребувала докази (т.2,а.с.13-18), а позивачем було надані вичерпні пояснення щодо зарахування всіх грошових коштів, що були сплачені відповідачем по наданим квитанціями та іншому рахунку (т.2,а.с.163-171).

В частині наданої для огляду відповідачем розрахункової книжки (т.2,а.с.153-159), то оскільки наявність облікового рахунку не знайшла свого підтвердження, а проплати по неї не стосуються спірного періоду, то вона не може вважатись належним доказом.

Щодо посилань відповідача на лист НКРЕ та матеріали перевірки звернення (т.1, а.с.116-124), яким на його думку встановлені порушення позивачем порядку оформлення матеріалів та прийняття рішення, то колегія суддів виходить з того, що всі акти та рішеннями, які були прийняті на їх підставі, відповідачем не оскаржувались. Дії посадових осіб позивача відповідачем окремо також незаконними не визнавались. У разі якщо вказані обставини будуть встановлені в межах окремого провадження, то відповідач отримує право на відшкодування шкоди.

При цьому дійсно з матеріалів справи вбачається, що відповідач 26.04.2007 року отримав технічні умови № 261 на підключення житлового будинку по АДРЕСА_1 (т.1, а.с.47, т.2, а.с. 71-72). 17.05.2007 року він отримав рішення №255 про погодження проектної документації на зовнішнє електропостачання житлового будинку, розробленої ліцензованою організацією (т.1, а.с. 48, т.2, а.с. 60).

29.12.2009 року відповідачем було укладено з позивачем договір на реалізацію технічних умов (т.1, а.с. 50-51).

01.03.2010 року, у відповідності з технічними умовами, ПП "Дінатрон" виконало роботи по підключенню будинку до електричних мереж, про що був складений відповідний акт (т.1, а.с. 53).

При цьому наступне відключення від електромережі відбулось через наявність заборгованості по актам від 21.06.2008 року № 015356, 07.07.2008 року № 045298, 15.01.2009 року № 018003, 04.02.2010 року № 02002.

10 березня 2010 року відповідач підписав угоду про погашення заборгованості на суму 7 629,50 грн. (як штрафні вимоги) (т.1, а.с. 6, т.2, а.с. 96-97). Оплата за вказаним договором врахована та обліковується позивачем (т.2,а.с.163-167).

Таким чином, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані сторонами докази, судова колегія доходить до висновку щодо необхідності задоволення апеляційної скарги ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Південного району електричних мереж, скасування рішення суду першої інстанції на підставі п.1,3,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги апелянта задовольняються в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Південного району електричних мереж на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 02 липня 2014 року - задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 липня 2014 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Південного району електричних мереж задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в особі Південного району електричних мереж суму заборгованості за неврахувану електроенергію у розмірі 30875, 35 грн. на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 26033830133777, ОФ ОУ "Державний банк" в м. Одесі, МФО 328845, код 00131713.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

Є.С. Сєвєрова

М.В. Процик