Рішення № 43660846, 14.04.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/593/15

Головуючий у першій інстанції Максимович Г. В.

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів -Гончаренко В.М., Калараша А.А.,

З участю секретаря - Абалдової О.С.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк" з участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим за апеляційною скаргою ПАТ "УкрСиббанк" на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06.10.2014р.,-

в с т а н о в и л а :

21.02.2014р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання припиненим договору поруки.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те,що 30.05.2007р. між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту на суму 80000 доларів США строком до 30.05.2022 р.

В забезпечення виконання забов'язання 30.05.2007р. між банком та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки,за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку житловий будинок та земельну ділянку,розташовані по АДРЕСА_1.

Після укладення договору кредиту у ОСОБА_4 виникла заборгованість,яку він не погасив.

Оскільки банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку та пропустив строк звернення з вимогою про погашення заборгованості,позивач просив визнати договір іпотеки припиненим.

Справа слухалась у відсутність сторін.

Рішенням Ілічівського міського суду Одеської області від 06.10.2014р. позов задоволений.

В апеляційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить про скасування рішення та ухвалення нового рішення про відмову в позові,мотивуючи тим,що суд порушив норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_2,суд виходив з того,що позивач є майновим поручителем,тому на нього розповсюджується дія ч.4 ст.559 ЦК України про припинення поруки.

З таким висновком погодитись неможна,оскільки суд дійшов до нього всупереч нормам матеріального права.

Так, при розгляді справи судом встановлено,що що 30.05.2007р. між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту на суму 80000 доларів США.

В забезпечення виконання забов'язання 30.05.2007р. між банком та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки,за умовами якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку житловий будинок та земельну ділянку,розташовані по АДРЕСА_1.

Після укладення договору кредиту у ОСОБА_4 виникла заборгованість в сумі 122079,72 доларів США на 22.11.2011р. ,яку він не погасив.

Вважаючи встановленим,що банк пропустив 6місячний строк пред*явлення вимог до поручителя ,суд задовільнив вимоги ОСОБА_2 про припинення договору іпотеки.

Згідно п.3.2 договору іпотеки від 30.05.2007р. право іпотеки припиняється у випадку переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки,у випадку примусового продажу предмета іпотеки,у випадку повного виконання іпотекодавцем своїх забов*язань за кредитним договором,зазначеним в п.3.1 договору іпотеки ( а.с.19).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку"іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі статтею 599 ЦК Українизобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини п'ятої статті 3 Закону України "Про іпотеку"іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України "Про іпотеку"встановлено, що іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

визнання іпотечного договору недійсним;

знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

з інших підстав, передбачених цим Законом.

Вирішуючи спір,суд не врахував,що до майнового поручителя та іпотечних правовідносин не можуть бути застосовані положення ч. 1 ст. 543, ст. 554 ЦК, а також ч. 4 ст. 559 ЦК стосовно строку пред'явлення вимог до поручителя.

Норми ст. 559 ЦК щодо припинення поруки не поширюються на відносини майнової поруки, оскільки іпотека за правовою природою є заставою і самостійним видом забезпечення виконання забов*язання та регулюється нормами параграфу 6 (статті 572-593) гл. 49 ЦК та спеціальним законом.

Такий висновок підтверджується постановою Верховного Суду України від 17.09.2014р. по справі № 109цс14,де зазначено,що відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання забов*язання може забезпечуватись неустойкою,порукою,гарантією,при триманням,завдатком.

Підстави припинення іпотеки, істотні умови договору іпотеки й порядок внесення змін і доповнень до іпотечного договору регулюється статтями 17, 18, 19 саме Закону "Про іпотеку".

Такий висновок зроблений суддями Судової палати у господарських справах Верховного Суду України за результатами розгляду справи № 3-44гс12, в якій зазначено, що касаційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для застосування ст. 559 ЦК до договору іпотеки та припинення договору іпотеки за ст. 17 Закону "Про іпотеку".

Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення чи неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи,що суд неправильно застосував норми матеріального права,які регулюють виникші по справі правовідносини, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи,рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.2,309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України,колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" задовільнити частково.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 06.10.2014р. скасувати.

В позові ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання договору іпотеки припиненим відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: В.М.Гончаренко

А.А.Калараш