Ухвала суду № 43657134, 07.04.2015, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/2433/15-ц

Номер провадження 2/404/1888/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Кулінка Л.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Кіровоградська міська державна нотаріальна контора № 2, про визнання права власності порядку спадкування та встановлення факту прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому позовні вимоги викладені наступним чином:

визнати, що брат позивача, ОСОБА_4, не є спадкоємцем після смерті батька, ОСОБА_5, так як спадщину не прийняв, як то передбачено законодавством України;

встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_6 після смерті ОСОБА_5 на все спадкове майно;

визнати право власності за позивачем в порядку спадкування за заповітом на домоволодіння, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. М.Вовчок, 4.

Стаття 119 Цивільного процесуального кодексу України містить вимоги щодо форми і змісту позовної заяви. Позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину. Відповідно до частини 5 статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

В пункті 2 частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менш 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто мінімальний розмір плати складає 243,60 грн.

В пункті 2 частини першої статті 80 Цивільного процесуального кодексу України передбачено визначення ціни позову у позовах про визнання права власності на майно або витребування майна.

Розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування (у тому числі з урахуванням положень, передбачених частиною пятою статті 216, статтею 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 Цивільного процесуального кодексу України такий обовязок покладається на позивача. Аналогічна правова позиція викладена в пункті 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року.

У позові позивачем ціна позову вказана станом на 27.04.2014 року у відповідності до звіту про оцінку субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_7, проте, ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду, на яке позивач просить визнати право власності та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

До позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 243,60 грн.. В пункті 6 прохальної позовної заяви міститься клопотання про відстрочку сплати судового збору, в звязку з тяжким матеріальним становищем.

Згідно частини 2 статті 79 Цивільного процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У відповідності до статті 82 Цивільного процесуального кодексу України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення.

Це питання вправі поставити перед судом сторона шляхом подання відповідного обґрунтованого клопотання. У клопотанні повинні бути наведені обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подані суду відповідні докази. Однак заява про відстрочення сплати судового збору, не містить належних доказів на підтвердження складного матеріального становища. Тобто заява про відстрочення сплати судового збору не відповідає положенням вищевказаної норми права, а відтак є необґрунтованою.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року в пункті 10 розяснено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є обєктом справляння судового збору. Проте, в порушення зазначених норм позивачем при зверненні до суду судовий збір сплачено лише за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, до позовної заяви застосовуються положення статті 121 Цивільного процесуального кодексу України згідно якої позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статті 119 Цивільного процесуального кодексу України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви позивача про відстрочку сплати судового збору, відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1, до Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Кіровоградська міська державна нотаріальна контора № 2, про визнання права власності порядку спадкування та встановлення факту прийняття спадщини, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Запропонувати позивачеві сплатити судовий збір в порядку та розмірах, встановлених Законом України Про судовий збір, зокрема, за вимогу про визнання права власності 1 відсоток ціни позову, що визначена на момент звернення до суду та вимогу немайнового характеру.

Банківські реквізити для зарахування судового збору: Одержувач коштів: УДКС України у м. Кіровограді Кіровоградської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38037409; банк отримувача - ГУ ДКСУ України у Кіровоградській області; МФО: 823016; р/р 31215206700003; код класифікації доходів бюджету: 22030001.

Роз'яснити, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда

ОСОБА_8