Рішення № 43657, 18.07.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" липня 2006 р. Справа № 11/273-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

відпозивача: Добравської О.О.- ю/к, дов. № 01/494 від 18.07.2006р.

від відповідача: Щербини О.Л.- ю/к, дов. № 133 від 13.07.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі Херсонської філії ТОВ "Укрпромбанк"

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Ренессанс"

про звернення стягнення на заставлене майно та стягнення штрафів

Провадження у справі № 11/271-06 порушено щодо вимог про звернення стягнення на заставлене майно - виробничі запаси пенополіуретану ППУ - вартістю 42 тис. грн. за договором застави рухомого майна № 02/ZК-05-3 від 11.01.2006р., яким забезпечено вимоги кредитора за кредитним договором № 02/К-05 від 16.05.2005р. Ці вимоги позивачем поєднано з вимогами про стягнення 21тис.грн.штрафу.

Провадження у справі № 11/272-06 порушено щодо вимог про звернення стягнення на інше заставлене майно - готову продукцію меблевого виробництва вартістю 61292грн. за договором застави товарів в обороті № 02/ZК-05 від 11.01.2006р., яким забезпечено вимоги кредитора за тим же кредитним договором. Ці вимоги позивачем поєднано з вимогами про стягнення 30646грн. штрафу.

Провадження у справі № 11/273-06 порушено щодо вимог про звернення стягнення на інше заставлене майно - 265 голів свиней вартістю 113050грн. за договором застави рухомого майна № 02/ZК-05-2 від 11.01.2006р., яким забезпечено вимоги кредитора за названим кредитним договором. Ці вимоги позивачем поєднано з вимогами про стягнення 56525грн. штрафу.

Відповідно до ч.2 ст.58 ГПК України суд об'єднує в одне провадження справи № 11/271-06, 11/272-06, 11/273-06, присвоївши провадженню № 11/271-06.

В первинному розрахунку заборгованості ТОВ "Ренесанс" за кредитом позивач стверджує, про заборгованість у зв'язку з неповерненням наданих в якості кредиту коштів складає 1179101,73грн., за відсотками - 67825,19 грн., пені у зв'язку з порушенням строку повернення кредиту - 52564,47 грн., пені у зв'язку з порушенням строку оплати відсотків - 2023,61грн. (загальна сума пені - 54588,08грн.).

Станом на час розгляду справи позивач уточнив, що прийняв у спірних відносинах 21121 грн. в погашення кредиту, 1160 грн. в погашення відсотків, при цьому пеня за порушення строку повернення кредиту виросла до 85294,11грн., пеня за порушення строку оплати відсотків - до 3894,36грн. Таким чином, за позицією позивача у спорі борг відповідача на 18.07.2006р.складає:

- за кредитом - 1 157 980,73 грн. (1179101,73 - 21121грн.);

- за відсотками - 66665,19 (67825,19 - 1160)

- пеня складає: 85294,11грн. - за порушення строків повернення кредиту;

- 3894,36грн. - за порушення строків оплати відсотків, (всього пені 89188,47грн.).

Відповідач визнав позови щодо вимог про звернення стягнення на заставлене майно, та заперечує щодо стягнення штрафів, оскільки вважає, що не вчинював порушень, які були б підставою для застосування штрафів.

Так, за пунктами 5.3 кожного з договорів застави штраф у розмірі 50% від погодженої вартості предмету застави боржник сплачує у разі невиконання п.п.3.1.3, 3.1.4, 6.4 цього договору. Однак відповідач заперечує проти порушення перелічених в цих підпунктах зобов'язань.

Представник позивача пояснив, що суть порушення, за яке до відповідача має застосуватися штраф полягає у непосвідченні відповідачем договорів застави нотаріально після непогашення ним кредиту в розмірі 400 тис. грн. до 31.01.2006р.

Позивачем заявлено про забезпечення позову шляхом накладення арешту на заставлене майно, підставою для цього заходу позивач вказує твердження про те, що зі сторони відповідача можлива реалізація заставленого майна без дозволу позивача.

Представник відповідача проти забезпечення позову заперечує, вважаючи про відсутність підстав для цього, вказує, що позивач щомісячно перевіряє стан заставленого майна та не встановив, щоб відповідач вчинив дії, які давали підозри у тому, що невжиття заходів до забезпечення позову приведе до неможливості виконання рішення суду чи ускладнень при його виконанні.

Відповідно до ст.66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не наведено, а судом не встановлено даних, які б свідчили, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. У зв'язку з цим підстави для таких заходів відсутні, у вжитті заходів до забезпечення позовних вимог суд відмовляє.

С у д в с т а н о в и в:

16.05.2005р. між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Ренессанс" укладено кредитний договір на відкриття кредитної лінії з лімітом кредитування 500 тис.грн. зі строком повернення кредиту - до 15.05.2006р. та сплатою 21% річних за користування кредитом.

11.08.2005р. учасники угоди збільшили ліміт кредитування до 1 млн. 200тис.грн.

11.01.2006р. кредитор та позичальник домовились, що у разі несвоєчасного повернення кредиту плата за його використання буде визначатися з розрахунку 24% річних від суми заборгованості з моменту її виникнення до дня її погашення. Зміни до кредитного договору вносилися сторонами також 22.02.2006р. та 23.02.2006р.

Виконання банком-кредитором своїх зобов'язань за кредитним договором, отримання коштів в якості кредиту не заперечується відповідачем- позичальником. Існуюча заборгованість позичальника перед кредитором станом на час розгляду справи в загальній сумі 1224645,92грн. (з них 1157980,73грн. власне неповернутий кредит, 66665,19грн. - борг за відсотками) не оспорюється позичальником.

Зобов'язання ТОВ "Ренессанс" за кредитним договором забезпечені трьома договорами застави, датованими 11.01.2006р.

За договором застави № 02/ZК-05-3 предметом застави сторони - кредитор-заставодержатель та позичальник - заставодавець - визначили виробничі запаси пенополіуретану ППУ в кількості 1000кг договірною вартістю 42 тис.грн.

За договором застави № 02/ZК-05 ці ж учасники предметом застави визначили товари в обороті - готову продукцію меблевого виробництва, перелік якої з 95 одиниць наведено в додатку № 1 до договору. Договірна вартість цього предмету застави визначена сумою в 61292грн.

За третім договором застави № 02/ZК-05-2 ці ж учасники предметом застави визначили поголів'я свиней у кількості 265 договірною вартістю 113050грн.

Відповідач не надав доказів сплати на користь позивача вказаних 1224645грн. 92коп. на виконання зобов'язань за кредитним договором, визнавши позовні вимоги щодо звернення стягнення на заставлене майно на загальну суму в 216342грн. (42000 + 61292 + 113050).

Згідно зі ст. 572, 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем вимог щодо звернення стягнення на заставлене майно не суперечить законодавству та не порушує чиїхось прав, охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного позовні вимоги щодо звернення стягнення на заставлене майно на суму 216342 грн. підлягають задоволенню. Підпунктом 6.1.4 кредитного договору сторони узгодили наступну послідовність спрямування грошових коштів, що надходять від позичальника кредитору:

1) на сплату прострочених процентів за користування кредитом;

2) на сплату простроченої заборгованості по кредиту;

3) на сплату нарахованих процентів за користування кредитом;

4) на сплату строкової заборгованості по кредиту;

5) на сплату штрафних санкцій;

6) на сплату інших платежів за договором.

При заборгованості за власне кредитом та відсотками в сумі 1224645,92грн. надходження сумою в 216342грн. при зверненні стягнення на заставлене майно за вказаною нормою договору направляються на часткове погашення цієї заборгованості, відповідно, очевидно, що цієї вартості заставленого майна не вистачить на погашення решти боргу та пені. Звідси висновок, що до ціни позову не входить пеня, розрахунок якої надано позивачем.

В частині вимог про стягнення штрафів (21 тис.грн. + 30646грн. + 56525грн.) слід відмовити у зв'язку з наступним.

Обґрунтовуючи цю частину вимог, позивач посилається на п.5.3 кожного з договорів застави, за якими позичальник сплачує кредитору штраф у розмірі 50% від погодженої вартості предмета застави у разі невиконання п.п.3.1.3, 3.1.4, 6.4 договору застави. При цьому позивач має на увазі невиконання відповідачем зобов'язання по нотаріальному посвідченню договорів застави після непогашення ним кредиту в 400 тис.грн. до 31.01.2006р.

Відповідач не заперечує факт неповернення 400тис.грн. кредиту до 31.01.2006р., однак підстави для штрафу відсутні.

Дійсно в договорах застави № 02/ZК-05 від 11.01.2006р. (застава готової продукції меблевого виробництва) та № 02/ZК-05-2 від 11.01.2006р. є п.п.3.1.3 (застава поголів'я свиней) за яким у випадку непогашення кредиту в розмірі 400тис. грн. в строк до 31.01.2006р. заставодавець зобов'язаний "засвідчити договір застави нотаріально".

По-перше, нотаріальне посвідчення договорів відноситься до повноважень нотаріусів, відповідно, не є обов'язком учасника договору.

По-друге, відповідач не довів ухилення позивача від нотаріального посвідчення договору, наявності своєї пропозиції після 31.01.2006р. спільно звернутися до нотаріуса за посвідченням договору (звернення тільки одного з учасників двосторонньої угоди до нотаріуса недостатньо для того, щоб нотаріус пересвідчився у волевиявленні обох сторін на укладення та посвідчення угоди).

По-третє, термін повернення кредиту за кредитним договором визначений датою 15.05.2006р. Дослівно п.п.3.1.3 кожного з двох названих договорів викладено так: "Заставодавець зобов'язаний ... 3.1.4. У випадку непогашення кредиту в розмірі 400 тис.грн. в строк до 31.01.2006р. засвідчити договір нотаріально". Інших розділових знаків, ніж наведені, цей підпункт не містить. Співставляючи вказаний термін за кредитним договором та зміст п.п.3.1.4 кредитного договору, суд дійшов висновку, що сторони за цим підпунктом мали на увазі можливість повернення позичальником 400 тис.грн. кредиту до 31.01.2006р., а відтак обов'язок відповідача щодо кроку до засвідчення договорів застави нотаріально як наслідок неповернення до 31.01.2006р. кредиту в 400тис.грн. сторонами не узгоджено за датою виконання - сторони не визначились, у який строк після 31.01.2006р. договори застави мають бути посвідченні нотаріально. Позивач не довів, щоб цей строк для відповідача вже наступив у розумінні ч.2 ст.530 ЦК України (щоб було пред'явлено вимогу, яка б не була виконана у семиденний строк).

По-четверте, договір застави № 02/ZК-05-3 (застава пенополіуретану) серед обов'язків відповідача за п.п.3.1.3 цього договору не містить норми, аналогічної наведеним двом іншим договорам застави про нотаріальне посвідчення застави при певних умовах.

По-п'яте, позивачем не доведено, судом не встановлено, щоб заставодавець не виконав інших обов'язків за викладенням п.п.3.1.3, 3.1.4, 6.4 кожного з трьох договорів застави.

По-шосте, відповідальність у вигляді спірного штрафу у даному разі за природою є штрафною санкцією, підстави для якої наведені у ст.230 ГК України. За цією статтею штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Слід дійти висновку, що штраф, передбачений за незасвідчення договору нотаріально не є штрафом ні за порушення правил здійснення господарської діяльності, ні за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. Тому застосування такого штрафу не відповідає ст.230 ГК України.

Задовольняючи позов за його ціною на 2/3 суд відносить 2/3 судових витрат на відповідача, 1/3 - на позивача.

Керуючись ст.44, 49, 82-85 ГПК України, суд вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2.Звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325, м. Київ, бул. Лесі України, буд.26, к/р 32000175001 в Головному Управлінні НБУ по м. Києву та Київській обл., код банку 321024) на наступне заставлене майно, належне Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренессанс" (код ЄДРПОУ 30841773, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Чорноморівка, вул. Леніна, буд. 1-А, рахунок 2600001300092 в ХФ ТОВ "Укрпромбанк", МФО 352800):

а) 1000кг пенополіуритану ППУ вартістю в 42 тис.грн. за договором застави № 02/ZК-05-3 від 11.01.2006р.;

б) товари в обороті - готова продукція меблевого виробництва вартістю в 61292грн. за договором застави № 02/ZК-05 від 11.01.2006р., перелік продукції з 95 одиниць наведено в додатку № 1 до цього договору;

в) поголів'я свиней у кількості 265 вартістю 113050грн. за договором застави № 02/ZК-05-2.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс" (код ЄДРПОУ 30841773, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Чорноморівка, вул. Леніна, буд. 1-А, рахунок 2600001300092 в ХФ ТОВ "Укрпромбанк", МФО 352800) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (код ЄДРПОУ 19357325, м. Київ, бул. Лесі України, буд.26, к/р 32000175001 в Головному Управлінні НБУ по м. Києву та Київській обл., код банку 321024) 2163грн.42коп. витрат зі сплати держмита, 236грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення господарського процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити у позові щодо стягнення штрафів.

Суддя В.В. Чернявський

Повний текс рішення

підписано 20.07.2006р.

4 прим. об