Ухвала суду № 43655367, 14.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

4-с-197/14

760/25697/14-ц

СОЛОМ`янський районний суд міста києва

О К Р Е М А у х в а л а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі: судді Кицюк В.С.

за участю секретаря Грінченко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за скаргою стягувача ОСОБА_1, заінтересовані особи боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп», відділ державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції в м. Києві, на рішення державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві Сканцевої Н.С., -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2015 року було задоволено вищезазначену скаргу ОСОБА_1 та визнано постанову державного виконавця Солом`янського районного управління юстиції в м. Києві Сканцевої Н.С. про закінчення виконавчого провадження ВП45143562 від 20.11.2014 року - незаконною, оскільки судовим розглядом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» (далі - ТОВ «Сіті Транспорт Груп») рішення суду в межах виконавчого провадження не виконано, відтак і підстав стверджувати про фактичне виконання рішення в повному обсязі згідно ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» немає.

Відповідно до ст. 211 ЦПК України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону і встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвали повинно бути повідомлено суд, який постановив окрему ухвалу.

Так, статтями 383-386 ЦПК України передбачені скорочені терміни розгляду скарг на дії, бездіяльність органів державної виконавчої служби, а саме 10 днів. Проте, як вбачається із матеріалів справи скарга надійшла до суду в листопаді 2014 року, а була розглянута лише в квітні 2015 року.

З`ясовуючи причини тривалого перебування зазначеної скарги в провадженні суду, приходжу до висновку про ігнорування відділом державної виконавчої служби Солом`янського районного управління юстиції в м. Києві вимог, зазначених в запитах і ухвалах суду про витребування доказів, а саме належним чином засвідчених матеріалів вищезазначеного виконавчого провадження ВП45143562, які неодноразово направлялися до виконання і були отримані адресатом, про що свідчить як повернуті на адресу суду зворотні повідомлення так і відмітка на супровідних листах штампу організації адресата (а.с.28-29, 41, 51)

Більше того, в ухвалі суду про витребування доказів від 23 січня 2015 року було чітко зазначено наслідки ненадання суду вищезазначених документів (а.с.31)

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

Рішення суду, в даному випадку ухвала про витребування доказів, є документом, який підлягає безумовному виконанню посадовими особами, яким було адресовано його виконання. Проте з 23 січня 2015 року станом на 14 квітня 2015 року від відділу державної виконавчої служби не отримано ані витребовуваних документів, ані відповіді щодо можливості/неможливості їх представлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судові рішення як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Отже, причиною у зв'язку із якою суд позбавлений можливості розглянути у встановлені законом строки дану скаргу, є невиконання та ігнорування судового запиту та ухвали про витребування копії матеріалів виконавчого провадження.

За умисне невиконання рішення суду передбачена кримінальна відповідальність (ст.382 КК України)

Крім того, суд звертає увагу відповідний орган, на який законом покладено обов`язок виконання рішень судів, що набули законної сили, що перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа "Скопелліті проти Італії" від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25 березня 1999 року)

Таким чином, згідно зі статтею 6 Конвенції виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження. У зв'язку із цим суд звертає увагу також на те, що станом на 14 квітня 2015 року рішення Апеляційного суду м. Києва від 25 вересня 2014 року, яким було частково задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Транспорт Груп» (далі - ТОВ «Сіті Транспорт Груп») і змінено рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 14 квітня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сіті Транспорт Груп» про визнання наказу незаконним, зобов`язання оформити трудову книжку, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вихідної допомоги, компенсації та відшкодування моральної шкоди, про формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з роботи в ТОВ «Сіті Транспорт Груп» з 29 листопада 2013 року відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП України не виконано, незважаючи на те, що частиною 2 статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов`язаний провести виконавчі дії з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Так, відповідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов`язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме - заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі порушених прав стягувача ОСОБА_1 , а згідно із прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (справи «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ромашов проти України» від 27 липня 2004 року, «Дубенко проти України» від 11 січня 2005 року, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та інші) для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже завданнями ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції» передбачено ліквідацію Державної виконавчої служби України, на підставі якої утворено комісію з ліквідації Державної виконавчої служби України. Згідно зазначеної Постанови завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) покладено на Міністерство юстиції України.

У зв'язку із зазначеним вказані функції переходять до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Незадовільна організація процесу виконання судових рішень, ігнорування імперативних норм цивільно-процесуального законодавства та Закону України «Про виконавче провадження» в даному конкретному випадку, які мали місце до 06.04.2015 року має бути доведено судом до відома керівника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для вжиття останнім відповідних заходів реагування і притягнення винних осіб до відповідальності.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 64, ст. 137 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Про викладене в даній ухвалі довести до відома:

Керівника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для вжиття останнім відповідних заходів реагування і притягнення винних осіб до відповідальності.

Про вжиті заходи протягом місяця з дня надходження окремої ухвалу повідомити суд.

Ухвала суду може бути оскаржена особами, інтересів яких вона стосується в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.С. Кицюк