Постанова № 43655274, 09.04.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а-132/15

в справі №760/1649/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2015 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Демидовська А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої частини одноразової грошової допомоги, суддя -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо непризначення одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення та зобов'язати призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XIІ на день встановлення інвалідності.

Посилається на те, що був звільнений з військової служби 16 серпня 1995 року.

22 грудня 2010 року отримав ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААА №135059 від 22 грудня 2010 року.

Міністерство оборони України відмовило йому у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення у відповідь на його звернення про відмову Міністра оборони України.

Вважає таку бездіяльність протиправною та просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 30 січня 2015 року в справі було відкрито скорочене провадження.

В запереченнях відповідача, які надійшли на адресу суду останній посилається на те, що позивач не отримав одноразову грошову допомогу правомірно.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд вважає його таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Позивач був звільнений з військової служби у 1995 році та є пенсіонером Міністерства оборони України.

22 грудня 2010 року отримав ІІІ групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії 10 ААА №135059 від 22 грудня 2010 року.

Таким чином, 22 грудня 2010 року позивач набув право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі(смерті), поранення(контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» від 28 травня 2008 року №499 у розмірі 48-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день встановлення інвалідності.

Вих. Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 15 грудня 2014 року №248/3/6/2287/2300 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення на день встановлення інвалідності відповідно Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» (зі змінами) та статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону останній поширюється, зокрема, на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 499 було затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Абз. 8 пп. 2 п. 2 Порядку (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, зокрема інвалідам І групи, виплачується у розмірі 48-місячного грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (в редакції, чинній на час встановлення інвалідності) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

З огляду на те, що інвалідність позивачу була встановлена 22 грудня листопада 2010 року довічно, суд приходить до висновку, що відповідач при вирішення питання про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги повинен був керуватися п. 2 Порядку в редакції, чинній до внесення змін постановою КМУ від 25 липня 2011 року № 815.

Тобто, одноразова грошова допомога позивачу повинна була бути призначена та виплачена у розмірі 48-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день встановлення інвалідності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не спростував доводи позивача.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про визнання дій відповідача щодо непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення відповідно до Постанови КМ України від 28 травня 2008 року №499 неправомірними.

За позивачем було визнано право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 48-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Порядок та умови призначення і виплати вищезазначеної одноразової грошової допомоги визначені Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 499.

Таким чином, на відповідача повинен бути покладений обов'язок саме нарахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 60 місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за вирахуванням проведеної виплати, а не стягнути її недоплачену частину.

Керуючись Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», ст. ст.9, 11, 69-71, 86, 99, 158-163, 183-2, 254 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Міністерства оборони України непризначення позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення відповідно доПостанови КМ України від 28 травня 2008 року №499.

Зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в разі настання інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 48-місячного грошового забезпечення, виходячи зі складу грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її отримання до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя А.І. Демидовська