Ухвала суду № 43654858, 20.04.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/232/15

Справа № 754/4525/15-к

У Х В А Л А

Іменем України

20.04.2015 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого судді Татаурової І.М.,

при секретарі Ленській Т.І.,

з участю перекладача: ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12013110000000646 від 10.06.2013р. відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор Давідян О.Н.,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_2,

захисник ОСОБА_3,

в с т а н о в и в :

До Деснянського районного суду м. Києва 26.01.2015р. надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні №12013110000000646 від 10.06.2013р. відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України (а.с. 1-6, 24-25).

Ухвалою суду від 27.03.2015р. по даному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання (а.с.27).

02.04.2015р., у зв'язку із відсутністю даних щодо повідомлення потерпілого ОСОБА_4 про підготовче судове засідання, суд був позбавлений можливості вирішити питання в порядку ст.ст. 314-316 КПК України.

Однак, судом вирішено клопотання прокурора щодо продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки строк дії запобіжного заходу закінчувався 03.04.2015р. (а.с.11) та вирішено питання про залучення захисника відповідно до вимог ст. 52 ч.2 п.4 КПК України (а.с.48).

В підготовчому судовому засіданні прокурор просить призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки наявні всі підстави. На судовий розгляд викликати перекладача, сторін кримінального провадження, потерпілих.

Також, прокурор звернувся до суду з клопотанням про виклик в судове засідання свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування.

В підготовче судове засідання не прибули потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останній згідно письмової заяви просить проводити судовий розгляд у його відсутності.

Потерпілий ОСОБА_4 повідомлений про дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання, згідно наданої прокурором довідки мати потерпілого ОСОБА_6 повідомила сина про судове засідання та просить проводити судовий розгляд у його відсутності, оскільки вони проживають в зоні АТО.

Суд, враховуючи думку учасників судового розгляду, вважає за можливе провести підготовче судове засідання у відсутність потерпілихОСОБА_4 та ОСОБА_5, які не прибули у судове засідання.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник не заперечили проти призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні та клопотання прокурора щодо виклику свідків.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, оглянувши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до висновку про повернення обвинувального акта прокурору за наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 314 ч.3 п.3 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, передбаченими ст. 7 КПК України, таким як верховенство права і законність.

Відповідно до ст. 3 ч.1 п. 13 обвинувачення, це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно ст. 110 ч.4 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Таким чином, відповідно до норм КПК України обвинувальний акт - це процесуальний документ про закінчення досудового розслідування, який відповідно до ст. 291 КПК України складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим.

Із вимог ст. 291 ч.2 КПК України випливає, що обвинувальний акт повинен обов'язково містити відомості, як передбачені пп. 1-9 цієї частини вказаної статті.

Дослідивши обвинувальний акт відносно ОСОБА_2 суд приходить до висновку, що він не відповідає вимог ст. 291 ч.2 КПК України.

Так, відповідно до ст. 291 ч.2 п.2 КПК України обвинувальний акт повинен містити анкетні відомості обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство), які повинні міститися після п.1 ч.2 ст.291 КПК України - найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер.

Однак, анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_2 містяться в обвинувальному акті після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, що суперечить п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, а саме в даному пункті викладаються відомості, які прокурор вважає встановленими, а саме:

- виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими;

- правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

- формулювання обвинувачення.

Викладену послідовність складових частин обвинувального акта визначив законодавець, і порушення її є не допустимим.

В даному випадку слідчий в обвинувальному акті виклав фактичні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, але, в супереч вимогам ст.291 ч.2 п.5 КПК України чітко не сформулював обвинувачення, а лише частково переписав фактичні обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення - злочину, що призвело до відсутності чіткого формулювання обвинувачення.

Також, слідчим в супереч, вимогам ст.291 ч.2 КПК України, в обвинувальному акті наведені докази - висновок судово - медичної експертизи №1520/2 від 17.07.2013р.

Старший прокурор відділу прокуратури м. Києва Давідян О.Н. погодився з даним обвинувальним актом та затвердив його 25.03.2015р. (а.с.1-6).

Крім порушення вимог ст. 291 КПК України судом встановлено порушення норм ст.ст. 49, 52 КПК України.

На дані порушення суд звертає увагу у зв'язку з тим, що в разі призначення кримінального провадження до судового розгляду виникає загроза скасування судового рішення, оскільки відповідно до вимог ст. 412 ч.1 п.4 КПК України підставою для скасування судового рішення є здійснення судового провадження за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.

В даному випадку участь захисника є обов'язковою, відповідно до вимог ст. 52 ч.2 п.4 КПК України.

Так, право на захист належить до загальновизнаних принципів міжнародного права й розглядається як необхідна умова забезпечення права на справедливий судовий розгляд.

Право підозрюваного (обвинуваченого) на захист - це сукупність наданих йому законом повноважень для спростування підозри або обвинувачення, пом'якшення покарання, а також захисту своїх особистих інтересів.

Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому права на захист є однією з основних засад судочинства в Україні (ст. 59, ч.2 ст. 63, п. 6 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 20 КПК України).

Порушення права на захист завжди означає істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і є однією з беззаперечних підстав для скасування вироку та інших рішень у провадженні.

Право на правову допомогу - це закріплене в Конституції України та в інших законодавчих актах відповідно до міжнародно-правових стандартів право кожного на одержання послуг юридичного характеру з метою забезпечення реалізації особистих (громадянських), політичних, економічних, соціальних і культурних інтересів, а також захисту прав і свобод особи.

Європейський Суд з прав людини сформулював ряд положень, згідно з якими відмова затриманому в доступі до адвоката впродовж першого часу допитів поліцією у ситуації, коли праву на захист могло бути завдано непоправної шкоди (якою б не була підстава такої відмови), є несумісним із правами обвинуваченого, передбаченими п.п. «с» ч. 3 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (рішення у справах «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 08.02.1996 р., «Балицький проти України» від 03.11.2011р., «Григор'єв проти України» від 15.05.2012 р.).

При цьому під обвинуваченням у сенсі ст. 6 Конвенції Європейський Суд з прав людини розуміє не лише офіційне повідомлення про обвинувачення, а й інші заходи, пов'язані з підозрою у вчиненні злочину, які спричиняють серйозні наслідки або істотним чином позначаються на становищі підозрюваного, тобто вважає необхідним виходити зі змістовного, а не формального розуміння обвинувачення (рішення у справі «Девеєр проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року; «Екле проти ФРН» від 15.07.1982р., «Фоті та інші проти Італії» від 10.12.1982 р.). Саме такі підходи Європейського Суду з прав людини мають для вітчизняного правозастосовника важливе значення, оскільки за новим КПК з'явився інститут підозри, а притягнення до кримінальної відповідальності починається саме з повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Так, з обвинувального акту вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2, є громадянином республіки Вірменії, проживає на території України без реєстрації.

З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 був затриманий 17.02.2015р., цього ж дня слідчий залучив через центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги захисника ОСОБА_3 та проводять допит ОСОБА_2, як підозрюваного, після чого відбирає заяву про відмову від адвоката, а через місяць 17.03.2015р. залучає перекладача.(а.с.8).

Залучення слідчим до кримінального провадження перекладача вказує на те, що слідчий погодився з тим, що обвинувачений ОСОБА_2 не володіє мовою, якою ведеться кримінальне провадження, що, відповідно, вказує на обов'язкову участь захисника.

Так, відповідно до вимог ст. 52 ч.2 п.4 КПК України обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження , - з моменту встановлення цього факту.

Нормою ст. 54 КПК України закріплено, що відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому ст. 49 КПК України, для здійснення захисту за призначенням.

Викладена норма закону вказує на заборону прийняття відмови у підозрюваного, обвинуваченого від захисника, якщо його участь є обов'язковою.

Однак, в супереч ст. 54 КПК України, слідчий 17.02.2015р. прийняв відмову у підозрюваного ОСОБА_2 від захисника, чим порушив право підозрюваного на захист, та без участі захисника повідомив йому про закінчення досудового розслідування та відкрив матеріали (надав доступ до матеріалів досудового розслідування ).

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувального акта в кримінальному провадженні №12013110000000646 від 10.06.2013р. відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України прокурору, який направив його до суду, у зв'язку з невідповідністю обвинувального акту вимогам КПК України.

Оскільки, суд обвинувальний акт повернув прокурору клопотання про виклаик свідків не вирішувалось.

Питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_2 вирішено ухвалою від 02.04.2015р., а саме продовжено тримання під вартою на шістдесят днів - до 01.06.2015р.

Керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №12013110000000646 від 10.06.2013р. відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України повернути прокурору м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: