Рішення № 43654777, 08.04.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7768/14-ц

провадження № 2/753/207/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2015 р.Дарницький районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Шклянки М.П.

при секретарях Яківчук К.А., Калініченко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості боргу за договором купівлі-продажу, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу квартири, обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що 06 лютого 1997 року було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 4 договору продаж квартири здійснено за 41 709 гривень, що на момент здійснення операції складає 22 024 умовних одиниць за курсом НБУ на день укладення договору.

Відповідно до пункту 5 Договору покупець повинен сплатити продавцю повну вартість квартири протягом 15 років з моменту укладення договору. Кінцевий строк виконання зобов'язання з оплати вартості квартири настав 06 лютого 2012 року.

Заборгованість з оплати вартості квартири за вказаним договором купівлі - продажу складає 12 499 доларів США, що на день подачі позову до суду становило 143863,49 грн. (11,51 грн. За 1 дол.США). Крім того, за період з 06.02.2012 року по 24.04.2014 року (день подачі позову) 829,04 дол США - три відсотки річних за користування грошовими коштами, що становить 9542,25 грн. за курсом НБУ на день подачі позову. Просив задовольнити вказані позовні вимоги.

В судовому засіданні, представники позивача, позовні вимоги уточнили, виключили з числа відповідачів ОСОБА_5, оскільки під час слухання справи було встановлено, що він помер та його правонаступником являється ОСОБА_2. Крім того, представниками позивача позовні вимоги були збільшені та станом на 22.02.2015 року позивач просив стягнути з відповідачки ОСОБА_2 суму боргу з урахуванням 3% за період з 06.02.2012 року по 05.02.2015 року річних в розмірі 2520950,59 грн. (з розрахунку 27,85 грн. за 1 дол. США ), враховуючи її правонаступництво за померлим ОСОБА_5 та з ОСОБА_3 стягнути заборгованість в розмірі 126475,30 грн. (з розрахунку 27,85 грн. за 1 дол. США ).

В судовому засіданні представник відповідачів проти задоволення позову заперечувала в повному обсязі, посилаючись на те, що сторони договору купівлі-продажу визначили ціну позову в гривнях та лише вказали її грошовий еквівалент, а отже станом на день подання позову відповідачі повністю виплатили вартість квартири. Тому позов вважали безпідставним та необґрунтованим та просили відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи 06.02.1997 року між ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. (а.с.6)

Відповідно до пункту 4 договору продаж спірної квартири здійснено за 41 709 гривень, що на момент здійснення операції складало 22024 умовних одиниці за курсом Національного Банку України на день укладення договору.

Зазначений пункт договору протягом багатьох років був предметом судових спорів між певною групою мешканців, що придбали квартири у позивача на аналогічних умовах.

Так, відповідно до Ухвали ВСУ від 30.05.2012 року у справі між ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» і ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5

та іншими, пункт 4 Договору фактично визнано дійсним та чітко встановлено допустимість використання у розрахунках грошових зобов'язань іноземної валюти або інших розрахункових величин.(а.с.8-16)

Приймаючи вказане рішення Верховний Суд України встановив, що закон передбачає обов'язковість здійснення платежів на території України в національній валюті, однак він не містить заборони на використання в розрахунках розміру грошових зобов'язань іноземної валюти або інших розрахункових величин.

Відповідно до ч.І ст. 3607 ЦПК України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України від 11 липня 2012 року по справі № 6-26110 св 12, що набрало законної сили, за позовом З AT «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_9 та іншими встановлено, що належним виконанням зобов'язань за договорами куплі-продажу квартир у будинку АДРЕСА_1 є внесення покупцями квартир грошових коштів у національній валюті України у сумі, що станом на день сплати відповідає еквіваленту визначеної вартості квартир в умовних одиницях. Тобто належним виконанням зобов'язань за Договором слід вважати таку сплату и гривнях, яка розраховується виходячи з еквіваленту визначеної вартості квартир , зазначених у договорах в умовних одиницях, перерахованого у гривню за курсом долару США до гривні на день здійснення платежів. В розгляді даної справи, предметом якої були аналогічні договори куплі-продажу квартир у будинку АДРЕСА_1, де брало участь ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», що є позивачем у даній справі.(а.с.17-30)

Відповідно до Рішення Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2013 року по справі № 22-796-2658, що набрало законної сили за позовом, зокрема, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 до ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» про усунення перешкод у користуванні власністю та зобов'язання вчинити дії (а.с.31-39), належним виконанням зобов'язань за даним договором купівлі- продажу слід вважати таку сплату суми у гривнях, яка розраховується, виходячи з еквіваленту вартості квартир, зазначених у договорах в умовних одиницях, перерахованого у гривню за курсом долару США до гривні на день здійснення платежів. Вищезазначеним рішенням Апеляційного суду міста Києва встановлено, що Договором від 06.02.1997 р. між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, та ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» проведені виплати на загальну суму 9525 доларів СІТІ А з урахуванням курсу долара США до гривні на день здійснення платежів, що заборгованість з оплати вартості квартири становить 12 499 доларів США.

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільних справах» від 18 грудня 2009 року № 14 також роз'яснено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ лише в тому разі, коли в них беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, чи їх правонаступники (частина третя статті 61 ЦПК).

Зважаючи на те, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2013 року фактично встановлено заборгованість ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 перед ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» за Договором, такі обставини не підлягають доказуванню.

Враховуючи положення частини третьої статті 61 ЦПК України обставина щодо заборгованості ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по оплаті вартості квартири у розмірі 12 499 доларів США є встановленою.

Згідно п.5 договору покупець повинен був сплатити продавцю повну вартість квартири протягом 15 років з моменту укладення договору. Кінцевий строк виконання зобов'язання з оплати вартості квартири настав 06.02.2012 року.

Отже, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. не виконали зобов'язань з оплати вартості квартири АДРЕСА_1.

Під час судового розгляду суду стало відомо, що один з боржників по договору купівлі-продажу - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 09.11.2000 року (а.с.77).

Відповідно до копій матеріалів спадкової справи до майна померлого ОСОБА_5 єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину після померлого є ОСОБА_2 (а.с.119-133). Таким чином, ОСОБА_2 являється також і правонаступником прав і обов'язків померлого ОСОБА_5, в тому числі і частки заборговані соті по договору купівлі-продажу квартири від 06.02.1997 року перед ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України також передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом - заборгованість відповідачів перед позивачем становить 12499 дол. США, Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України три відсотки річних від простроченої відповідачами грошової суми складають за період з 06.02.1997 року по 05.02.2015 року - 1124,91 дол.США.

Позивач у своїх збільшених позовних вимогах просив стягнути з відповідачів в гривневому еквіваленті станом на 22.02.2015 року суму основного боргу - 348097,15 грн та суму 3% річних в сумі 31328,74 грн. (з розрахунку 27,85 грн. За 1 дол США).

Суд вважає за можливе та необхідне задовольнити в такому випадку позов частково та стягнути з відповідачів суму основного боргу з урахуванням 3% річних в розмірі, яка станом на день винесення рішення становить 320161,88 грн. ( 293726,5 основний борг + 26435,38 грн. 3% річних з розрахунку 23,50 грн. за 1 дол.США)

Таким чином сума, що підлягає до стягнення з відповідачки ОСОБА_2, яка також є правонаступником по борговим зобов'язанням ОСОБА_5 становить 213441,26 грн., а сума заборгованості відповідача ОСОБА_3 становить 106720,63 грн.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, на підставі статей 525, 526, 625, 629 ЦК України та керуючись статтями 60, 79, 88, 212, 215 - 218, 224-228, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позов Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості боргу за договором купівлі-продажу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» заборгованість за договором купівлі-продажу від 06.02.1997 року та три проценти річних від простроченої суми заборгованості в розмірі 213441,26 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» заборгованість за договором купівлі-продажу від 06.02.1997 року та три проценти річних від простроченої суми саборгованості в розмірі 106720,63 грн.

Стягнути ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» судовий збір в розмірі 859,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця» судовий збір в розмірі 429,53 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: