Вирок № 43653996, 20.04.2015, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13534/14-к

Провадження № 1-кп/369/37/15

В И Р О К

іменем України

20.04.2015 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Омельченко М.М.

при секретарі Комендат М.Р.

за участю прокурорів Будкова В.С., Лавренюк Т.М.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження № 42014110000000330 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, який має вищу освіту, не працюючого, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Липівка Макарівського району Київської області, українки, громадянки України, яка має вищу освіту, заміжньої, раніше не судимої, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

встановив:

Наказом начальника ГУ МВС України в Київській області № 285 о/с від 25.04.2013 року ОСОБА_4 призначено на посаду старшого дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області.

Згідно з функціональними обов'язками старшого дільничного інспектора міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, затверджених начальником Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_6 на старшого дільничного інспектора міліції покладені наступні обов'язки: участь у розкритті кримінальних правопорушень, учинених на території адміністративної дільниці; всебічно, повно і об'єктивно досліджувати причини і умови, які сприяють учиненню правопорушень, уносити пропозиції щодо їх усунення, підвищувати ефективність організації роботи дільничних інспекторів міліції, забезпечувати правопорядок, інформувати населення з цих питань у своїх виступах та через засоби масової інформації; п. 14 - здійснює заходи щодо попередження та припинення кримінальних правопорушень, виявляє обставини, які сприяють їх усуненню і в межах своїх прав вживає заходи щодо усунення цих обставин; постійно взаємодіє з працівниками оперативних та слідчих підрозділів у попередженні кримінальних правопорушень; п. 18 - негайно доповідає в чергову частину районного відділу про одержанні під час роботи на дільниці заяви і повідомлення громадян про вчинені правопорушення або кримінальні правопорушення, що готуються, вживає заходи щодо запобігання злочинам та їх припинення, затримання злочинців.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію» працівник міліції зобов'язаний: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення, брати участь у правовому вихованні населення; проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та інше.

Отже, зважаючи на обсяг своїх владних повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про міліцію», функціональними обов'язками, ОСОБА_4 на час вчинення злочину була працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою в силу примітки 1 до ст. 364 КК України, яка постійно здійснювала функції представника органу державної влади.

Так, 27.10.2014 року, приблизно о 16.30 годині, старший дільничний інспектор міліції сектору дільничних інспекторів міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення з використанням наданого їй службового становища, розуміючи та усвідомлюючи сутність того, що відбувається, одержала від адвоката ОСОБА_7 - ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 4000 доларів США, яка відповідно до офіційного курсу НБУ станом на 27.10.2014 року становила 58801,76 грн., за винесення постанови про закриття кримінального провадження № 12014110200003214 від 20.10.2014 року.

27.10.2014 року близько 16.30 ОСОБА_4, перебуваючи в автомобілі ОСОБА_8 марки «Volkswagen Passat» по вул. Хрещатик, 88 у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, одержала від останнього неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США, поклавши їх до власної сумки. При цьому ОСОБА_4 на виконання дій, за які одержала вказані грошові кошти, надала ОСОБА_8 постанову від 27.10.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014110200003214 та повідомлення від 27.10.2014 року про закриття вказаного кримінального провадження, після чого була затримана біля будівлі Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області.

Згідно обставин, викладених в обвинувальному акті відносно ОСОБА_4, 27.10.2014 року приблизно о 16.30 годині старший дільничний інспектор міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4, будучи службовою особою, за попередньою змовою групою осіб - зі старшим слідчим слідчого відділу Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення та третьої особи - ОСОБА_3, з використанням наданого їй службового становища, розуміючи та усвідомлюючи сутність того, що відбувається, шляхом вимагання одержала від адвоката ОСОБА_7 - ОСОБА_8 неправомірну вигоду у сумі 4000 доларів США, яка відповідно до офіційного курсу Національного банку України станом на 27.10.2014 року становила 51801,76 грн., за винесення постанови про закриття кримінального провадження № 12014110200003214 від 20.10.2014 року, з якими попрямувала до входу у приміщення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з метою їх передачі старшому слідчому СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3, однак була затримана біля зазначеної будівлі, чим вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України - одержання неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_9 за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду - ОСОБА_8, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб - з ОСОБА_3, поєднаного з вимаганням цієї неправомірної вигоди.

Згідно обвинувального акта ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - у одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе та ОСОБА_4 за вчинення ним в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду - ОСОБА_8, будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб - з ОСОБА_4, поєднаному з вимаганням цієї неправомірної вигоди за наступних обставин.

Наказом начальника ГУ МВС України в Київській області № 77 о/с від 14.02.2014 року ОСОБА_3 призначено на посаду старшого слідчого відділу Києво-Святошинського районного відділу ГУ МВС України в Київській області.

Згідно з функціональними обов'язками старший слідчий ОСОБА_3 є представником органу внутрішніх справ на територіальній дільниці.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про міліцію» працівник міліції зобов'язаний: забезпечувати безпеку громадян і громадський порядок; виявляти, запобігати, припиняти та розкривати злочини, вживати з цією метою оперативно-розшукових та профілактичних заходів, передбачених чинним законодавством; приймати і реєструвати заяви й повідомлення про злочини та адміністративні правопорушення, своєчасно приймати по них рішення; виявляти причини й умови, що сприяють вчиненню правопорушень, вживати в межах своєї компетенції заходів до їх усунення, брати участь у правовому вихованні населення; проводити профілактичну роботу серед осіб, схильних до вчинення злочинів, здійснювати адміністративний нагляд за особами, щодо яких його встановлено, а також контроль за засудженими до кримінальних покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та інше.

Отже, зважаючи на обсяг своїх владних повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про міліцію», функціональними обов'язками, ОСОБА_3 на час вчинення злочину був працівником правоохоронного органу, тобто службовою особою в силу примітки 1 до ст. 364 КК України, яка постійно здійснювала функції представника органу державної влади.

Приблизно на початку вересня 2014 року до старшого слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 звернувся захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 з метою з'ясування відомостей щодо прийняття рішення про закриття у кримінальній справі № 13-8272 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, оскільки останній не може отримати закордонний паспорт, так як згідно з довідкою ГУ МВС України в Київській області щодо нього порушено вказану кримінальну справу та відомостей щодо форми її закінчення не надходило.

ОСОБА_3 оглянув надану ОСОБА_8 довідку, вказав, що ця кримінальна справа знаходиться в архіві та зазначив, що для прийняття кінцевого рішення у ній необхідно внести відповідні відомості до ЄРДР.

Під час наступної зустрічі, яка відбулася приблизно у середині вересня 2014 року у приміщенні Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_8, що відповідні відомості буде внесено до ЄРДР, допитано ОСОБА_7 та прийнято необхідне процесуальне рішення.

При цьому в ОСОБА_3 виник умисел на одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 зазначених вище дій.

З метою реалізації цього умислу ОСОБА_3 вступив в злочинну змову з дільничним інспектором міліції сектору дільничних інспекторів міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4, з якою домовився, що їй необхідно висунути вимогу ОСОБА_8 про надання грошей та одержати їх від нього у сумі 4000 доларів США за закриття кримінального провадження, а він в свою чергу вчинить дії щодо його закриття.

На виконання вказаного злочинного умислу ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, 20.10.2014 року у приміщенні Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, у службовому кабінеті № 310, вказав слідчому СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_11 внести відомості до ЄРДР з кримінальної справи № 13-8272 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, та винести постанову про закриття кримінального провадження, не повідомляючи останнього про свій злочинний намір.

27.10.2014 року ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_11 постанову від 27.10.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014110200003214, зареєстрованого відповідно до матеріалів кримінальної справи № 13-8272 і повідомлення про закриття цього кримінального провадження. У цей же день вказані документи ОСОБА_3 надав старшому дільничному інспектору міліції сектору дільничних інспекторів міліції Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4 для подальшої передачі їх ОСОБА_8 за раніше обумовлену грошову винагороду у сумі 4000 доларів США.

Цього ж дня близько 16.30 години, ОСОБА_4, перебуваючи в автомобілі ОСОБА_8 марки «Volkswagen Passat» по вул. Хрещатик, 88 у м. Боярка Києво-Святошинського району Київської області, одержала від останнього неправомірну вигоду в сумі 4000 доларів США, поклавши їх до власної сумки. При цьому ОСОБА_4 на виконання дій, за які одержала вказані грошові кошти, надала ОСОБА_8 постанову від 27.10.2014 року про закриття кримінального провадження № 12014110200003214 та повідомлення від 27.10.2014 року про закриття вказаного кримінального провадження. Після чого ОСОБА_4 попрямувала до входу у приміщення Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з метою передачі одержаних від ОСОБА_8 грошових коштів у сумі 4000 доларі США старшому слідчому вказаного відділу міліції ОСОБА_3, відповідно до їхньої домовленості, однак була затримана біля зазначеного приміщення.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у пред'явленому йому обвинуваченні не визнав та пояснив суду, що у Києво-Святошинському РВ ГУ МВС України в Київській області на посаді старшого слідчого він працював з лютого 2014 року, до цього працював в Києво-Святошинському РВ на посаді слідчого та начальника СВ. У зв'язку з тим, що в червні 2014 року заступник начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_12 була переведена на іншу посаду, начальник СВ ОСОБА_13 в усному порядку доручив ОСОБА_3 обов'язки по складенню статистичної звітності, розбір канцелярії, доручення розслідування кримінальних проваджень (брав матеріали, дивився, потім доповідав ОСОБА_13, який говорив, кому доручити розслідування, міг заносити матеріали слідчим після телефонної розмови без письмового погодження ОСОБА_13). В вересні 2014 року до нього на прийомі звернувся захисник ОСОБА_8 (прийом ОСОБА_3 проводив завжди, коли був відсутній ОСОБА_13), якій показав документи, що підтверджують його повноваження та цікавився кримінальною справою по ОСОБА_7, на що ОСОБА_3 повідомив, що вказана справа перебуває в архіві СВ, кінцеве рішення не прийнято. Також ОСОБА_3 сказав, що йому потрібно взяти цю кримінальну справу, вивчити її та сказав, що він іде у відпустку, а тому про перспективи у цій справі він зможе сказати після виходу з відпустки. Після розмови з адвокатом ОСОБА_8, ОСОБА_3 доручив помічниці знайти цю справу в архіві. Йому справу підняли з архіву. Коли він вийшов з відпустки на початку жовтня 2010 року, до нього підійшла співробітниця ОСОБА_4 та сказала, що до неї звернулись знайомі з приводу кримінальної справи ОСОБА_7, оскільки останній має намір отримати закордонний паспорт, але по довідці щодо судимості рахується порушена кримінальна справа. ОСОБА_4 він сказав, що зможе це зробити. Пізніше ОСОБА_4 принесла заяву про внесення відомостей до ЄРДР, яку ОСОБА_3 передав до канцелярії. В подальшому, заяву адвоката ОСОБА_8 внесли до ЄРДР, слідчий вивчив матеріали та закрив кримінальне провадження. Постанову про закриття кримінального провадження ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 та попросив, щоб той, хто буде отримувати постанову, розписався в її отриманні. Ніяких матеріальних винагород щодо вказаної кримінальної справи з ОСОБА_4 він не оговорював, допомагав через дружні стосунки, оскільки ОСОБА_4 знає близько 15 років, за які з нею склались гарні дружні стосунки. З посади старшого слідчого слідчого відділу Києво-Святошинського РВ ОСОБА_3 звільнився 19.12.2014 року за хворобою. У пред'явленому йому обвинуваченні просив виправдати.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину у пред'явленому обвинуваченні не визнала та суду показала, що в органах міліції вона працювала близько 18 років. У вересні 2014 року їй зателефонувала майбутня сваха ОСОБА_14 - матір дівчини, з якою зустрічається її син, та просила допомогти хлопцю її старшої доньки - ОСОБА_8, який займається адвокатською діяльністю. Вона погодилась та сказала, щоб він зателефонував. Згодом їй зателефонував ОСОБА_8 та сказав, що він від ОСОБА_14, та вони домовились про зустріч. ОСОБА_8 сказав, що якщо вона допоможе, то він їй віддячить, проте на застереження про подяку вона не звернула увагу. ОСОБА_8 прийшов до неї на зустріч у службовий кабінет та сказав, що він працює адвокатом, його клієнт має намір виїхати за кордон, але в нього «висить судимість» та сказав, що треба звернутися до ОСОБА_3. Вона вагалась, оскільки за своєю посадою не мала відношення до слідства, але пішла до ОСОБА_3, який сказав, що знає про цю справу, також сказав, що треба внести відомості до ЄРДР. ОСОБА_3 погодився допомогти, оскільки це її родичка, але необхідно було надати заяву про внесення відомостей до ЄРДР. Цю інформацію вона повідомила адвокату ОСОБА_8, який чекав у коридорі. 20.10.2014 року ОСОБА_8 приніс заяву. ОСОБА_8 поїхав, а через деякий час до неї прийшов ОСОБА_3, який приніс зареєстровану заяву. 23.10.2014 року ОСОБА_8 попросив з ним зустрітися, при цьому при нагоді в телефонних розмовах ОСОБА_8 завжди цікавився, чи все буде добре, на що вона говорила, що все буде добре, оскільки ОСОБА_3 вона знає давно. 23.10.2014 року ОСОБА_8 хотів домовитися про зустріч, але вона відмовилась, оскільки в неї були заняття, а потім сказав, що зустріч буде 27.10.2014 року, оскільки йому необхідно буде виїхати до Польщі. Тому вона телефонувала до ОСОБА_3, чи вийде, а також написала смс-повідомлення ОСОБА_3, що необхідно на 27.10.2014 року, про що просить ОСОБА_8. 27.10.2014 року вона була після добового чергування, прийшла додому, поспала години 2, після чого їй зателефонував ОСОБА_3 та сказав, що папери готові, можна забрати, вона пішла і забрала. Після цього вона дуже поспішала, бо на 16 годину їй необхідно було бути на дитячому корпоративі. ОСОБА_8 приїхав о 16.10 чи 16.15, вона дуже нервувала, бо поспішала. Коли він приїхав, вона сіла до нього в автомобіль, та сказала, що ось всі документи та дала документ, де потрібно було розписатися в отриманні. Та сказала, що вона збігає, спитає, де треба розписатися. На що ОСОБА_8 сказав, гроші зараз давати, вона зрозуміла, що це і є вдячність. Це були гроші в доларах США, перетянуті резинкою для коштів. Вона взяла кошти та поклала їх в ці документи та пішла до райвідділу, її відразу затримали працівники міліції, які наділи кайданки. Домовленостей з ОСОБА_3 з приводу отримання коштів не мала. З посади старшого дільничного Києво-Святошинського РВ вона звільнилась 05.12.2014 року за хворобою. У пред'явленому обвинуваченні просила її виправдати.

Допитаний судом свідок ОСОБА_8 пояснив, що до нього звернувся клієнт ОСОБА_7 та сказав, що у нього проблема з отриманням закордонного паспорта, оскільки відносно нього порушена кримінальна справа. З даного приводу ОСОБА_8 поїхав до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України, де мав намір з'ясувати вказану обставину, де ходив по коридорам та йому сказали, що цим займаються у кабінеті № 2, куди він пішов та там поспілкувався з ОСОБА_3, якому озвучив проблему. ОСОБА_3 повідомив, що дійсно є така кримінальна справа, яка перебуває в архіві, та вони домовились про зустріч через тиждень, за який ОСОБА_3 з'ясує процедуру закриття даної кримінальної справи. При зустрічі через тиждень ОСОБА_3 повідомив, що необхідно написати заяву про внесення відомостей до ЄРДР, потім будуть проведені необхідні слідчі дії, та потім справа буде направлена до суду для прийняття рішення про можливість закриття кримінального провадження за строками давності. Вказану інформацію він повідомив своєму клієнту ОСОБА_7, на що він дуже розлютився та сказав, що не зрозуміло, чому кримінальна справа досі не закрита, оскільки йому навіть повернули зброю, яка була вилучена в межах цієї кримінальної справи. В подальшому, через своїх знайомих йому надали телефон ОСОБА_4 та сказали, що вона працює слідчим в Києво-Святошинському РВ. Він зустрівся з нею, при зустрічі ОСОБА_4 повідомила, що вона може поговорити з ОСОБА_3 Через декілька днів ОСОБА_8 зателефонували працівники СБУ, які запропонували зустрітися. Вони зустрілись біля Золотих Воріт у м. Києві, при зустрічі був присутній ОСОБА_7 У ОСОБА_8 запитали, що йому відомо з приводу оплати за закриття кримінального провадження, на що він надав пояснення та, в подальшому, вже отримував рекомендації та вказівки, як діяти від співробітників СБУ. В подальшому він зустрівся з ОСОБА_22, яка при зустрічі повідомила, що закриття кримінального провадження буде коштувати 5000 доларів США, а вона буде посередником при переданні коштів. На таку пропозицію ОСОБА_8 не погодився, та сказав, що це велика сума. В подальшому ціна була знижена до 4000 доларів США. Після цього він спілкувався з ОСОБА_22 з приводу часу та місця передачі коштів. Було домовлено про день та час, він зустрівся з ОСОБА_22 та передав їй грошові кошти в сумі 4000 доларів США, перетягнуті резинкою, у напіввідкритому конверті, а ОСОБА_17 віддала йому постанову про закриття кримінального провадження. Гроші, які він передав ОСОБА_17, були вручені йому працівниками СБУ. ОСОБА_4 не вимагала кошти, а сказала, що для закриття кримінальної справи необхідно було 5000 доларів США, які вона повинна передати ОСОБА_3 Гроші він отримав за кілометри 2 до райвідділу, працівники СБУ надали купюри в доларах США, які були в тому ж вигляді, як він їх передав в подальшому ОСОБА_17 Також йому передали портфель, в якому була встановлена камера відео спостереження.

Свідок ОСОБА_13 - перший заступник начальника Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України - начальник СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області суду показав, що на вказаній посаді він працює з 08.06.2014 року, ОСОБА_3 був його підлеглим, працював на посаді старшого слідчого СВ, проте займався статистикою, міг самостійно вносити відомості до ЄРДР, оскільки мав свій електронний підпис, як і будь-який слідчий. В день затримання, в кінці 2014 року, близько 16 години ОСОБА_3 перебував у його службовому кабінеті, в часі може помилятися, але на вулиці ще було світло. З вулиці почувся визг автомобіля та крик жінки, він підійшов до вікна та побачив скупчення людей близько 7 чоловік, чому не придав уваги, повернувся на робоче місце та спілкувався з ОСОБА_3 по робочим моментам. В подальшому, йому стало відомо, що була затримана ОСОБА_4 за отримання неправомірної винагороди. Через декілька хвилин на поверх піднялися співробітники СБУ, які підійшли до кабінету ОСОБА_3, ОСОБА_13 підійшов до них та спитав про ситуацію, на що співробітники СБУ пояснили, що за їхніми даними ОСОБА_3 та ОСОБА_4 намагались отримати неправомірну вигоду за закриття кримінального провадження. В подальшому, слідчим прокуратури Київської області було пред'явлено ухвалу Печерського районного суду м. Києва про проведення обшуку в службових кабінетах ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Під час обшуку вилучили два ноутбуки ОСОБА_3 та ноутбук ОСОБА_11, що було вилучено при обшуку кабінету ОСОБА_4 йому невідомо. ОСОБА_3 охарактеризував як освічену людину, досвідченого працівника, який допомагав слідчим, нарікань на роботу не мав. Щодо ОСОБА_4 не зміг надати характеристик, оскільки за роботою він з нею майже не спілкувався.

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_11 - слідчий СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області суду показав, що 20.10.2014 року до РВ надійшла заява ОСОБА_8 як захисника ОСОБА_7 про внесення відомостей до ЄРДР, яка була зареєстрована в канцелярії. ОСОБА_3 близько 15-16 години 20.10.2014 року попросив забрати з канцелярії почту, в якій була тільки ця заява. З цією заявою він направився до ОСОБА_3, який сказав, що необхідно внести відомості до ЄРДР, що це погоджено з начальником СВ Гребенюком. В подальшому ОСОБА_3 приніс ОСОБА_11 саму кримінальну справу, яка була порушена за нормами КПК 1960 року. ОСОБА_11 вніс відомості до ЄРДР протягом годин двох, оскільки в нього були інші справи. Після дослідження всіх обставин справи слідчий Ковальчук прийшов до висновку про недостатність доказів для повідомлення підозри, оскільки вина ОСОБА_7 не доводилась, а тому 27.10.2014 року він прийняв рішення про закриття кримінального провадження, про що виніс постанову, копію якої перебав ОСОБА_3.

Свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_19 суду показали, що восени 2014 року вони були понятими при вилученні грошей у ОСОБА_4 - грошових коштів в сумі 4000 доларів США, які в їхній присутності були вийняті з сумки в конверті, потім перераховувалися та переписувались із зазначенням серійних номерів купюр, гроші просвічували в ультрафіолеті та вони світились зеленим кольором. Вилучення грошей відбувалось в холі Києво-Святошинського РВ, ОСОБА_4 дала згоду на особистий огляд та огляд її речей.

З досліджених судом документів слідує, 03.10.2014 року ОСОБА_8 звернувся і заявою на ім'я начальника 2 управління ГУ БКОЗ СБ України ОСОБА_20 За змістом заяви - ОСОБА_8 повідомив про неправомірні дії співробітників Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області, пов'язані з вимаганням від нього неправомірної вигоди за вирішення питання про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_7, інтереси якого ОСОБА_8 представляє на підставі договору про надання адвокатських послуг від 25.08.2014 року, та виклав фактичні обставини, що приблизно в середині вересня 2014 року слідчий Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 в ході зустрічі в приміщенні вищевказаного підрозділу міліції повідомив ОСОБА_8, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за кримінальною справою № 138372 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, порушеної стосовно ОСОБА_7 у 1997 році вийшли, матеріали справи знаходяться в архіві та для її закриття, ОСОБА_8, як представник, має передати слідчому незаконну грошову винагороду у розмірі 5000 доларів США, у разі згоди щодо передачі вказаних грошових коштів, матеріали кримінальної справи, з його слів, будуть закриті на протязі одного тижня; також зі слів ОСОБА_3, грошові кошти ОСОБА_8 буде передавати через співробітника Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4. 30.09.2014 року в ході зустрічі із ОСОБА_4 остання підтвердила інформацію щодо можливості вирішення вказаного питання та повідомила, що вона виступає лише в якості посередника в передачі грошових коштів слідчому; також остання надала ОСОБА_8 зразок написання заяви для закриття кримінального провадження на ім'я начальника слідчого відділу Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_13 За таких обставин ОСОБА_8 просив вжити заходів по припиненню протиправної діяльності з боку співробітників Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області та притягнути їх до кримінальної відповідальності (том 2 а.с. 8).

06.10.2014 року слідчим ОСОБА_21 за матеріалами правоохоронних органів до ЄРДР були внесені відомості про отримання працівниками Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київські області ОСОБА_10 та ОСОБА_4 неправомірної вигоди від ОСОБА_8 за винесення постанови про закриття кримінального провадження з правовою кваліфікацією - ч. 3 ст. 368 КК України (том 2 а.с. 1).

20.10.2014 року діловод Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області прийняла заяву від адвоката ОСОБА_8 про внесення до ЄРДР кримінальної справи № 13-8272 та прийняти по ній остаточне рішення згідно чинного законодавства (том 3 а.с. 9).

З аудіо-, відео контролю місця (за особою), проведеного 20.10.2014 року слідує, що ОСОБА_4 спілкується з ОСОБА_8 в приміщенні Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з приводу процедури закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_7. На відеозаписі 27.10.2014 року видно, що в автомобілі ОСОБА_4 після розмови з ОСОБА_8 отримує від ОСОБА_8 грошові кошти (том 2 а.с. 199-204).

З аудіо записів розмов ОСОБА_3 слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спілкуються 22.10.2014 року: телефонує ОСОБА_4 ОСОБА_3, що є умова, що хоче побачити документи до від'їзду за кордон, ОСОБА_3 говорить, що постарається зробити до 11 години; в подальшому, 22.10.2014 року ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_3 з приводу зустрічі; 22.10.2014 року ОСОБА_3 телефонує ОСОБА_4, що треба приїхати в понеділок. Інші розмови не мають відношення до кримінального провадження. З аудіо записів розмов ОСОБА_4 слідує, що 17.10.2014 року їй телефонує ОСОБА_8 з приводу закриття кримінального провадження по ОСОБА_7 від ОСОБА_14, що може під'їхати в понеділок привезти заяву та, чи через канцелярію чи через неї; ОСОБА_4 говорить, що ОСОБА_3 боїться сам, тому робить через посередників. ОСОБА_4 говорить, що краще під'їхати та передати документи безпосередньо ОСОБА_3. В подальшому, 20.10.2014 року ОСОБА_8 домовляється з ОСОБА_4 про зустріч, після чого ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_3 та повідомляє, що з'явилась зацікавлена людина та питає, куди необхідно надати заяву, ОСОБА_3 говорить, щоб ОСОБА_4 занесла заяву йому сама. Потім ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_8 і говорить, що він може їхати, домовляються про зустріч через 40 хвилин у ОСОБА_4. Потім ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_8 та говорить, що в четвер можна приїхати та все передати (в судовому засіданні ОСОБА_4 не пригадала про що конкретно йшла мова). В подальшому, ОСОБА_4 22.10.2014 року телефонує ОСОБА_8 та з її телефону розмовляє ОСОБА_3 та питає ОСОБА_8, на які організації будуть направляти постанову про закриття кримінального провадження (в судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що за день до цієї розмови він зайшов до ОСОБА_4 та спитав, куди необхідно надавати відповідь на заяву, про що вона сказала, що не знає та набрала з свого номеру телефону ОСОБА_8). В подальшому, ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_3 та питає, коли він може віддати документ, на що ОСОБА_3 відповідає, що наступного дня ввечері. Після чого ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_8 та говорить, що можна забрати ввечері, але вона переживає та домовляються на понеділок, що після того, як ОСОБА_8 все виконає, вона візьме документи (в судовому засіданні ОСОБА_4 пояснила, що вона переживала за зміст документів). Потім ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_3 та говорить, що ОСОБА_8 хоче побачити документ та домовляються, що зроблять до 11 години. Після цього ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_8 та повідомляє, що все буде зроблено до 11 години. ОСОБА_8 телефонує ОСОБА_4 та говорить, що він не встигне наступного дня на 11 годину, оскільки його клієнти переплутали дату та він не може приїхати на 11 годину. Після цього ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_3 та говорить, що треба віддати документи наступного дня до 10 години. ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_3 та питає, чи можна дати його телефон ОСОБА_8, на що ОСОБА_3 говорить, що непотрібно. ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_8, що треба точно завтра і можна до 10 години, що це умова ОСОБА_3. 27.10.2014 року ОСОБА_4 телефонує ОСОБА_8 та говорить, що все готово і все добре і можна під'їжджати та подивитися на цю справу та говорить, що треба під'їхати до 16 години, бо після 16 вона буде зайнята. Потім телефонує ОСОБА_8 ОСОБА_4 та говорить, що він буде о 16 годині та просить витяг про реєстрацію закриття. В подальшому, ОСОБА_4 в розмові з кумою говорить, що їй потрібно зустрітися з людиною та передати документи, бо вона посередник, а тому вона буде трохи зайнята, оскільки треба забрати документи і занести документи і може зустрітися з людиною (том 2 а.с. 179-198).

Відповідно до протоколу огляду та вручення від 27.10.2014 року у місті Києві в проміжок часу з 10.30 до 11 години, слідчий за участю двох понятих, спеціаліста та заявника ОСОБА_8 оглянули грошові купюри номіналом по 100 доларів США на загальну суму 4000 з наступними серійними номерами НС 1689098 ОВ, КВ 87013445 N, НF 64202897 С, КВ 02039400 І, КВ 79839175 Е, КВ 13260142 J, FS 831254785 А, НС 15821139 В, DB 81411164 А, DJ 29001090 А, КВ 07731285 L, АВ 69461939 S, DB 82639000 А, АВ 91983599 D, HF 85641225 В, НL 50577285 D, HG 72612151 A, КВ 964726251 І, АВ 83612843 N, КВ 87013444 N, АВ 21077175 С, АК 06197506 В, КВ 40250312 F, КК 34153273 С, FF 14452229 А, HL 28033668 F, FB 17943490, КВ 93258366 Р, КВ 93258164 Р, НВ 82900778 L, BJ 3807191 А, НЕ 09192247 С, КВ 67986461 В, АС 19001097 А, HL 69885702 Е, КВ 92948883 Е, HD 38984563 А, HL 97591765 Е, НВ 19342652 В, КВ 48224372 С, які були помічені спеціальним порошком «Люмінатор-496Т», після освічення купюр ультрафіолетовим світлом на них з'являється люмінесценція світло-зеленого кольору. В процесі огляду на копіювальному апараті виготовлено 10 (десять) аркушів ксерокопій всіх купюр, на яких проставлені підписи понятих. Вказані грошові кошти вручено ОСОБА_8 для надання старшому дільничному інспектору Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_4, які остання передаватиме старшому слідчому Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_3 за його вимогою, як предмет неправомірної вигоди за закриття відносно громадянина ОСОБА_7 кримінальної справи за скоєння злочину, передбаченого ч. 3 ст. 206 КК України, при цьому грошові кошти поміщені спеціалістом до чорної сумки, яка належить ОСОБА_8 (том 2 а.с. 159-170).

ОСОБА_4 була затримана 27.10.2014 року о 17.16 біля будівлі по вул. Хрещатик, 88 м. Боярка Київської області як особа, підозрювана у вчиненні злочину, після отримання неправомірної вигоди. ОСОБА_4 була обшукана в присутності понятих - ОСОБА_19 та ОСОБА_18 Під час обшуку виявлено та вилучено повідомлення від 27.10.2014 року, довідка № 413 від 24.10.2014 року, постанову про закриття кримінального провадження № 12014110200003214, витяг з ЄРДР, грошові кошти купюрами по 100 (сто) доларів США з наступними серіями та номерами: НС 1689098 ОВ, КВ 87013445 N, НF 64202897 С, КВ 02039400 І, КВ 79839175 Е, КВ 13260142 J, FS 831254785 А, НС 15821139 В, DB 81411164 А, DJ 29001090 А, КВ 07731285 L, АВ 69461939 S, DB 82639000 А, АВ 91983599 D, HF 85641225 В, НL 50577285 D, HG 72612151 A, КВ 964726251 І, АВ 83612843 N, КВ 87013444 N, АВ 21077175 С, АК 06197506 В, КВ 40250312 F, КК 34153273 С, FF 14452229 А, HL 28033668 F, FB 17943490, КВ 93258366 Р, КВ 93258164 Р, НВ 82900778 L, BJ 3807191 А, НЕ 09192247 С, КВ 67986461 В, АС 19001097 А, HL 69885702 Е, КВ 92948883 Е, HD 38984563 А, HL 97591765 Е, НВ 19342652 В, КВ 48224372 С, також вилучено сумку чорного кольору, службове посвідчення на ім'я ОСОБА_4, зв'язка ключів, два мобільних телефони та гаманець (том 2 а.с. 40-44).

Відповідно до офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого НБУ станом на 27.10.2014 року, 100 доларів США становило 1295,0440 грн. (том 2 а.с. 128-129).

Згідно висновку експерта від 07.11.2014 року № 1511 ВКЕ/№1629СВЕ, представлені на експертизу грошові знаки номіналом 100 доларів США 2003, 2006 років випуску, в кількості 40 (сорок) штук, в загальній сумі 4000 (чотири тисячі) доларів США, відповідають аналогічним грошовим знакам, які знаходяться в офіційному обігу на території країни виробника, тобто виготовлені на підприємстві, що здійснює випуск грошових знаків та цінних паперів для США. Представлені на експертизу грошові знаки номіналом 100 доларів США з серійними номерами: НС 1689098 ОВ, КВ 87013445 N, НF 64202897 С, КВ 02039400 І, КВ 79839175 Е, КВ 13260142 J, FS 831254785 А, НС 15821139 В, DB 81411164 А, DJ 29001090 А, КВ 07731285 L, АВ 69461939 S, DB 82639000 А, АВ 91983599 D, HF 85641225 В, НL 50577285 D, HG 72612151 A, КВ 964726251 І, АВ 83612843 N, КВ 87013444 N, АВ 21077175 С, АК 06197506 В, КВ 40250312 F, КК 34153273 С, FF 14452229 А, HL 28033668 F, FB 17943490, КВ 93258366 Р, КВ 93258164 Р, НВ 82900778 L, BJ 3807191 А, НЕ 09192247 С, КВ 67986461 В, АС 19001097 А, HL 69885702 Е, КВ 92948883 Е, HD 38984563 А, HL 97591765 Е, НВ 19342652 В, КВ 48224372 С, виявлено нашарування спеціальної хімічної речовини для невидимого маркування, яка люмінесціює в УФ-променях світло-зеленим кольором. Нашарування спеціальної хімічної речовини, які виявлені на представлених на експертизу грошових знаках номіналом 100 доларів США з серійними номерами: НС 1689098 ОВ, КВ 87013445 N, НF 64202897 С, КВ 02039400 І, КВ 79839175 Е, КВ 13260142 J, FS 831254785 А, НС 15821139 В, DB 81411164 А, DJ 29001090 А, КВ 07731285 L, АВ 69461939 S, DB 82639000 А, АВ 91983599 D, HF 85641225 В, НL 50577285 D, HG 72612151 A, КВ 964726251 І, АВ 83612843 N, КВ 87013444 N, АВ 21077175 С, АК 06197506 В, КВ 40250312 F, КК 34153273 С, FF 14452229 А, HL 28033668 F, FB 17943490, КВ 93258366 Р, КВ 93258164 Р, НВ 82900778 L, BJ 3807191 А, НЕ 09192247 С, КВ 67986461 В, АС 19001097 А, HL 69885702 Е, КВ 92948883 Е, HD 38984563 А, HL 97591765 Е, НВ 19342652 В, КВ 48224372 С, є слідами зразка люмінесцентного препарату, що знаходився у конверті із написом «… «Люмінатор 496Т». На представлених на експертизу змивах з рук ОСОБА_4, виявлені поодинокі частки спеціальної хімічної речовини для невидимого маркування, які люмінесціюють в УФ-променях світло-зеленим кольором. Поодинокі частки спеціальної хімічної речовини, які виявлені на змивах з рук ОСОБА_4, є слідами зразка люмінесцентного препарату, що знаходився у конверті із написом «… «Люмінатор 496Т». Спеціальні хімічні речовини, виявлені на грошових банкнотах, номіналом 100 доларів США в кількості 40 штук на загальну суму 4000 (чотири тисячі) доларів США, спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на змивах з рук ОСОБА_4, мають спільну родову належність із спеціальною хімічно речовиною, яка представлена на експертизу у вигляді зразка люмінесцентного препарату, що знаходився у конверті із написом «… «Люмінатор 496Т» (том 2 а.с. 136-147).

Згідно з наказом № 77 о/с від 14.02.2014 року майор міліції ОСОБА_3 призначений на посаду слідчого відділу Києво-Святошинського РВ (том 3 а.с. 27), в органах міліції працює з 1998 року (том 2 а.с. 29-30), з своїми функціональними обов'язками та правами старшого слідчого СВ ознайомлений не був (том 2 а.с. 36-37), був відсторонений від посади старшого слідчого на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2014 року (том 2 а.с. 125-127).

ОСОБА_3 був затриманий 27.10.2014 року о 19.15 у присутності начальника СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_13 як підозрюваний у вчиненні злочину, підставою для затримання стала отримання через посередника грошової винагороди, неправомірної вигоди; під час проведення обшуку було вилучено мобільний телефон та службове посвідчення (том 2 а.с. 87-91).

Згідно з наказом № 285 о/с від 25.04.2013 року майор міліції ОСОБА_4 призначена на посаду старшого дільничного інспектора міліції сектора дільничних інспекторів міліції Києво-Святошинського РВ (том 3 а.с. 28), в органах міліції працює з 1996 року (том 2 а.с. 31), з функціональними обов'язками старшого дільничного інспектора ознайомлена 01.05.2014 року (том 2 а.с. 32-35), була відсторонена від посади старшого дільничного інспектора міліції на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 31.10.2014 року (том 2 а.с. 84-86).

З повідомлення № 28071 вих. від 27.10.2014 року, постанови від 27.10.2014 року, витягу з ЄРДР, довідки про прийняття та реєстрацію заяви, відомо, що рішення про внесення відомостей до ЄРДР та про закриття кримінального провадження № 12014110200003214 у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 206 КК України (в редакції 1960 року) прийнято слідчим СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_11 (том 2.а.с 221-228).

За таких обставин, оцінивши сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд визнає, що обвинувачені та свідки давали суду правдиві послідовні показання, оскільки вони узгоджуються між собою, не суперечать один одному та підтверджуються дослідженими у справі письмовими документами, крім показів свідка ОСОБА_8 в частині того, що ОСОБА_4 назвала йому суму в 5000 доларів США за закриття кримінального провадження, яку необхідно передати ОСОБА_3, оскільки ці покази об'єктивно нічим не підтверджені, а тому не доводять поза всяким сумнівом вину ОСОБА_4 у вимаганні неправомірної винагороди та причетність до цього ОСОБА_3

Відомості про наявність змови між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та вимагання неправомірної вигоди у ОСОБА_8, викладені у витягу з ЄРДР, протоколі огляду коштів та їх вручення, в заяві ОСОБА_8, в протоколі затримання ОСОБА_3 є припущенням органу досудового розслідування, що нічим об'єктивно в ході судового розгляду кримінального провадження не підтвердились та не є доказами вини обвинувачених в обсязі пред'явленого їм обвинувачення.

За таких обставин, суд, виходячи з загальних засад кримінального судочинства - верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов'язків, оцінивши всі докази в сукупності, вважає, що під час судового розгляду доведена вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та кваліфікує її дії за вказаною статтею як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду - ОСОБА_8, будь-якої дії з використання наданого їй службового становища, оскільки версія досудового розслідування про отримання ОСОБА_4 неправомірної вигоди для ОСОБА_3 та за попередньою змовою з ОСОБА_3 не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та не була доведена наданими прокурором доказами.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею діяння, ставлення до наслідків вчиненого нею злочину, характеризуючи дані її особи.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує, що злочин за ч. 1 ст. 368 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, ОСОБА_4 раніше не судима (том 3 а.с. 208), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (том 3 а.с. 210, 211), за останнім місцем роботи та за постійним місцем проживання має позитивні характеристики (том 3 а.с. 212, 222), заміжня (том 3 а.с. 215), обставин, що пом'якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України, та обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а тому, з урахуванням викладеного, ставлення обвинуваченої до вчиненого, вважає за доцільне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу, в межах санкції, передбаченої вказаною статтею, з призначення додаткової міри покарання у виді позбавленням права займати посади в правоохоронних органах, а також посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади, оскільки приходить до переконання, що саме така міра покарання буде достатньою для перевиховання і виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 без призначення спеціальної конфіскації на підставі ч. 4 ст. 96-2 КК України, оскільки вилучені при її затриманні кошти у сумі 4000 доларів США підлягають поверненню до ФЕУ СБ України.

Крім того, відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних злочинним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, який набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доводе винуватість особи поза розумним сумнівом. Підозра, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Відповідно частини 2 статті 28 КК України злочин вважається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, оцінивши зібрані по справі докази, суд за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що доказів вини ОСОБА_3 не було здобуто, а обсяг обвинувачення його у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні. Належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3, будучи службовою особою, одержав неправомірну вигоду для себе та ОСОБА_4 за вчинення ним в інтересах того, хто дає неправомірну вигоду - ОСОБА_8, будь-якої дії з використанням наданої йому влади чи службового становища, за попередньою змовою групою осіб - з ОСОБА_4, поєднаному з вимаганням цієї неправомірної вигоди, як про це вказано в обвинувальному акті, та спростували позицію обвинуваченого про свою невинуватість, стороною обвинувачення суду не надано та в обсязі пред'явлених доказів відсутні.

За таких обставин ОСОБА_3 підлягає виправданню за недоведеністю, що в його діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ч. 9 ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на підставі ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368 - 371, 373, 374 КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу розміром 1500 (одна тисяча п'ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. в дохід держави з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах, а також посади, пов'язані з виконанням функцій представника влади, строком на 2 (два) роки без спеціальної конфіскації.

ОСОБА_3 визнати невинним у пред'явленому обвинуваченні та виправдати за ч. 3 ст. 368 КК України.

Речові докази у справі:

грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисячі) доларів СШ: НС 1689098 ОВ, КВ 87013445 N, НF 64202897 С, КВ 02039400 І, КВ 79839175 Е, КВ 13260142 J, FS 831254785 А, НС 15821139 В, DB 81411164 А, DJ 29001090 А, КВ 07731285 L, АВ 69461939 S, DB 82639000 А, АВ 91983599 D, HF 85641225 В, НL 50577285 D, HG 72612151 A, КВ 964726251 І, АВ 83612843 N, КВ 87013444 N, АВ 21077175 С, АК 06197506 В, КВ 40250312 F, КК 34153273 С, FF 14452229 А, HL 28033668 F, FB 17943490, КВ 93258366 Р, КВ 93258164 Р, НВ 82900778 L, BJ 3807191 А, НЕ 09192247 С, КВ 67986461 В, АС 19001097 А, HL 69885702 Е, КВ 92948883 Е, HD 38984563 А, HL 97591765 Е, НВ 19342652 В, КВ 48224372 С, які перебувають на зберігання у ФЕУ СБ України (м. Київ, вул. Володимирська, 33) - залишити а розпорядженні ФЕУ СБ України; документи, які приєднані до матеріалів кримінального провадження (том 2 а.с. 221-232), - зберігати при матеріалах кримінального провадження. кримінальне провадження № 12014110200003214 повернути до Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області; системний блок, інвентаризаційний номер 10480513, який переданий на зберігання слідчому СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_11 (том 3 а.с. 177-178) - залишити в його користуванні; пакет з написом експертна служба № 2192034 до висновку експерта № 1668СВЕ, в якому запаковані змиви з рук ОСОБА_4 та контрольний зразок та пакет з написом експертна служба № 2192031 до висновку експерта № 1668СВЕ, в якому запакована вилучена у ОСОБА_4 сумка чорного кольору, які зберігаються при кримінальному провадженні, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки с. Липівка Макарівського району Київської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 на користь держави витрати за проведення експертиз у кримінальному провадженні № 42014000000000330 у розмірі 961 (дев'ятсот шістдесят одна) грн. 30 коп. (том 2 а.с. 135, 152).

Застосований відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) грн. - скасувати, повернувши заставодавцю 97440 грн., внесені на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва: р/р 37311001002801; МФО (код банку) 820019; ЗКПО 02896745; ЄРПОУ банку 38004897, банк одержувача - УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Застосований відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді застави у розмірі 97440 (дев'яносто сім тисяч чотириста сорок) грн. - скасувати, повернувши заставодавцю 97440 грн., внесені на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва: р/р 37311001002801; МФО (код банку) 820019; ЗКПО 02896745; ЄРПОУ банку 38004897, банк одержувача - УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з дня його проголошення прокурором, обвинуваченими та захисниками

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Омельченко М.М.