Ухвала суду № 43652815, 27.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

27 березня 2015 року м. Київ В/800/1401/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),

Ланченко Л.В., Олендера І.Я., Пилипчук Н.Г., Приходько І.В.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 № К/800/63028/14

у справі № 816/1019/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року (10.03.2015 згідно штампу поштового конверту) Державна податкова інспекція звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 № К/800/63028/14.

Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у трьохмісячний строк з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 № К/800/63028/14 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права податкового законодавства, зокрема п. 44.1 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

На підтвердження зазначеного заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 № К/9991/69822/12, в якій, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права за аналогічних обставин.

Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що підстав для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України в цій справі немає, оскільки обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин справи, на рішення якої послалася заявник на обґрунтування наявності підстави для перегляду рішення. Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.12.2014 № К/800/63028/14 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Карась О.В.

Судді Ланченко Л.В.

Олендер І.Я.

Пилипчук Н.Г.

Приходько І.В.