Ухвала суду № 43652266, 08.04.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.04.2015р. м. Київ К/9991/16763/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника позивача Бенедюка В.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2012 по справі №0670/4481/11 за позовом Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2011, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2012, у задоволенні позовних вимог Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Комунальна установа по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради 01.03.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 16.03.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2012, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпункту 11.2.1 пункту 11.2, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 2, частини першої та другої статті 71, частини п'ятої статті 82 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у місті Житомирі проведено планову виїзну перевірку Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», результаті чого підприємством занижено податок на прибуток у розмірі 128371,00грн. за 2010 рік.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у місті Житомирі складено акт від 02.03.2011 №802/23-1/04011928/0110 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.03.2011 №0000872301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 160463,00грн., у тому числі основний платіж - 128371,00грн., штрафні (фінансові) санкції 32092,00грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат зараховуються суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності, під якою розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 2010 року позивач відповідно до рішенням Житомирської обласної ради від 14.11.2008 №702 був зобов'язаний перераховувати до обласного бюджету 50% надходжень від здачі в оренду нерухомого майна, що перебуває у власності територіальних громад області.

Комунальною установою по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради у періоді, що перевірявся, всю суму нарахованих доходів, що були отримані ним у вигляді орендної плати відносив до складу його валових доходів.

Перевіркою було встановлено, згідно наданих до перевірки Комунальною установою по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради банківських виписок та платіжних доручень позивачем 50% орендної плати за нерухоме майно до обласного бюджету перераховано не було, проте включено до складу валових витрат.

В той же час, позивачем під час розгляду справи не було надано доказів на підтвердження перерахування Комунальною установою по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради 50% орендної плати до обласного бюджету.

За таких обставин, слід погодитися з висновком судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем було завищено валові витрати у періоді, що перевірявся податковим органом.

Враховуючи викладене, висновки суду першої та апеляційної інстанцій про правомірність податкового повідомлення-рішення від 09.08.2011 №0001112301 є правильними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Комунальної установи по експлуатації адмінбудинків Житомирської обласної ради залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 30.11.2011 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2012 по справі №0670/4481/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв