Ухвала суду № 43651563, 19.03.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.03.2015р. м. Київ К/800/33760/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Фелікс» до управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області (далі - Управління ПФУ) про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

У лютому 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути кошти в якості повернення по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, позов задоволено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача кошти у розмірі 42359,41 грн. в якості повернення по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням №335 від 08.06.2010 року Управлінням ПФУ застосовано фінансові санкції до ПП «Фелікс» в розмірі 12915,03 грн. та нараховано пеню в розмірі 4294,07 грн. за період з 20.08.2009 року по 01.06.2010 року.

Рішенням відповідача від 10.08.2010 №476 застосовано фінансові санкції до позивача в розмірі 7654,33 грн. та нараховано пеню в розмірі 17495,00 грн. за період з 20.11.2009 року по 09.08.2010 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Частиною 2 статті 106 Закону №1058 встановлено, що суми страхових внесків, своєчасно не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно ч. 10 ст. 20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом. Право застосування фінансових санкцій надано територіальним органам Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 106 Закону №1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 5 ст. 106 Закону України № 1058 передбачено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17.11.2010 року у справі №2а-6270/10/1270 задоволено позовні вимоги ПП «Фелікс», рішення Управління ПФУ від 08.06.2010 року №№ 335, 336, від 15.07.2010 року № 443, від 10.08.2010 № 476, якими нараховано позивачу штрафні санкції та пеню у розмірі 46042,50 грн., визнано недійсними і скасовано. Постанова набрала законної сили.

Не зважаючи на вказану постанову суду, 07.02.2011 року відповідачем було винесено вимогу про сплату боргу №Ю130 на суму недоїмки у розмірі 532807,31 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23.08.2011 року у справі №2а-2129/11/1270 вимогу про сплату боргу №Ю130 від 07.02.2011 року визнано недійсною та скасовано. Постанова набрала законної сили.

У грудні 2010 року позивачем до Пенсійного фонду було перераховано кошти у розмірі 1-2%, 33,2% від нарахованої заробітної плати без ПДВ.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 року у справі №2а-2948/11/1270 позовні вимоги ПП «Фелікс» задоволено у повному обсязі. Визнано противоправними дії Управління ПФУ по зарахуванню коштів в сумі 46042,50 грн., виплачених позивачем на погашення сум, нарахованих Управлінням ПФУ приватному підприємству «Фелікс». Зобов'язано відповідача зарахувати 17209,10 грн., виплачених позивачем в рахунок сплати зобов'язань за січень 2010 року, та 28833,40 грн., виплачених позивачем в рахунок сплати зобов'язань за лютий 2010 року. Постанова набрала законної сили.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При таких обставинах колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки існують рішення суду, відповідно до яких скасовано рішення відповідача про нарахування позивачу штрафних санкцій та пені і вимога про сплату боргу, а тому доведено відсутність у позивача боргу в сумі 42359,41 грн.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і: В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман