Рішення № 43649413, 19.03.2015, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/301/15-ц

Провадження № 2/685/111/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року Теофіпольський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Самойловича А.П., при секретарі Бабійчуку В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Теофіполь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шибенської сільської ради Теофіпольського району Хмельницької області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В :

02 березня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, заявивши вимогу визнати за ним право власності на житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1, успадкований за законом після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Необхідність визнання права власності на спадковий будинок через суд викликана неможливістю отримання свідоцтва про право на спадщину, так як спадкодавець за життя не виготовив правовстановлюючих документів на будинок.

Позивач подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання своїх позовних вимог.

Відповідачем подано до суду заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за відсутності їх представника.

Справа розглянута за відсутністю сторін та без здійснення фіксації судового засідання звукозаписувальним технічним засобом відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов переконання про наявність підстав для задоволення позову.

ОСОБА_3 єдина прийняла спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується:

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, виданим 14 серпня 1963 р. сільбюро ЗАГС с. Шибено Волочиського району, згідно якого батьками ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, є ОСОБА_2 та ОСОБА_4;

- заповітом ОСОБА_2, посвідченим 20 лютого 2009 року о 13 год. 40 хв. секретарем Шибенської сільської ради Теофіпольського р-ну, який все своє майно заповів ОСОБА_1;

- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим виконкомом Шибенської сільської ради 23 січня 2014 р., відповідно до якого ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. в смт Теофіполь;

- випискою з погосподарської книги Шибенської сільської ради від 27 лютого 2015 р. № 122 по господарству ОСОБА_2, з якої вбачається, що на момент своєї смерті він проживав один, а його дружина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_4;

- довідкою виконкому Шибенської сільської ради від 26 лютого 2015 р. № 117, що на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_2 проживав один;

- витягом № 36581869 про реєстрацію у Спадковому реєстрі, сформованим 11 лютого 2014 р. Теофіпольською державною нотаріальною конторою, згідно якого 11 лютого 2014 р. даною конторою зареєстрована спадкова справа № 55715899 (номер у нотаріуса 23/2014) після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.;

- довідкою Теофіпольської державної нотаріальної контори від 16 лютого 2015 року № 205/02-14 про те, що інших спадкоємців покійного ОСОБА_2, крім позивача, немає.

Як вбачається з довідки Теофіпольської державної нотаріальної контори від 16 лютого 2015 року № 206/02-14, єдиною підставою для відмови у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину на будинок після смерті батька є відсутність правовстановлюючого документу на цей будинок.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою.

Статтями 1216 та 1268 ЦК України встановлено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), а також належність спадщини спадкоємцю з часу відкриття спадщини незалежно від часу її прийняття.

Відповідно до п. 1 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 р. «Про право громадян на придбання і будівництво індивідуальних житлових будинків», побудовані або придбані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.

Порядок правової реєстрації будинків та господарських будівель і споруд, а також домоволодіння в містах та селищах міського типу був врегульований в Україні Інструкцією про порядок реєстрації будівель в містах, робочих, дачних і курортних селищах України від 23/25 грудня 1947 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року Мінкомгоспом УРСР.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 13 Закону УРСР «Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР» від 2 червня 1968 року, зі змінами від 13 грудня 1979 р., кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім'я та по батькові глави сім`ї, на ім'я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.

Таким чином, запис в реєстраційній книзі про належність домоволодіння на праві особистої власності певній особі є офіційним доказом права власності даної особи на це домоволодіння.

Як вбачається з технічного паспорту на одноквартирний (садибний) житловий будинок, виготовленого 10 лютого 2015 р. Теофіпольським районним бюро технічної інвентаризації, житловий будинок по АДРЕСА_1 був побудований 1966 року, відповідно до довідки виконкому Шибенської сільської ради від 26 лютого 2015 р. № 118 даний житловий будинок до комунальної власності територіальної громади не відносився.

Згідно вищезазначеного витягу з погосподарської книги, головою двору був батько позивача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від побудови будинку до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_2.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що батько позивача за життя набув право власності на спірний житловий будинок відповідно до закону, який діяв на час його набуття, проте не зареєстрував це право відповідно до закону, який почав діяти пізніше, зокрема, на час його смерті. Після смерті батька позивач, успадкувавши його майно за заповітом, набув в порядку спадкування право власності на будинок, який входить до складу спадщини, а також на господарські будівлі та споруди, як приналежність, тому позив підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 392, 1217, 1218, 1223 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок садибного типу АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області шляхом подання апеляційної скарги через Теофіпольський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Самойлович А.П.