Рішення № 43644528, 16.04.2015, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/770/15-ц

2/215/920/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу

у складі:

головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

при секретарі - Зоріній А.В.

за участю представника

позивача - ОСОБА_1

відповідача ПАТ «ПІВНГЗК»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №1 Тернівського районного суду м.Кривого Рогу справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

20.02.2015 р. ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди до Публічного акціонерного товариства "Північний ГЗК"/далі ПАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України -121800 грн. моральної шкоди, у зв'язку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.

В обґрунтування вказує, що в період роботи позивача в шкідливих умовах праці тривалий час машиністом крана на ПАТ нею отримано хронічні професійні захворювання - вібраційна хвороба другого ст., з порушенням трофіки кістей, шийною полірадикулопатією з вираженими статико-динамічними порушеннями, нейродистрофією, артрозу ліктьових та колінних суглобів, нейросенсорною приглухуватістю, які відповідно до акту розслідування від 27.09.2013 р. виникли з вини роботодавця.

Згідно висновку МСЕК від 18.11.2013 р. вперше позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 30 %, безстроково. Вважає, що позивачу не було забезпечено безпечних умов праці, вона втратила працездатність, виконуючи тривалий час роботи в напружених та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювань позивач неодноразово знаходилася на лікуванні, позивачу важко виконувати будь яку роботу, вона відчуває постійний біль в суглобах, обмежена в пересуванні, спілкуванні з оточуючими, вирішенні своїх побутових потреб, що порушує їїо нормальні життєві зв"язки.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав.

Представник ПАТ за довіреністю Юфєрєва О.М. позов не визнав, вказує що у позивача відсутні законні підстави для відшкодування моральної шкоди. Позивач працювала в шкідливих умовах праці починаючи з 1974 р., уклала трудовий договір з ПАТ та свідомо обрала професію зі шкідливими умовами праці, була попереджена та обізнана з вказаними умовами, користувалася пільгами та гарантіями і у всякий час могла змінити роботу. Наявність шкідливих умов праці є об"єктивною на деяких робочих місцях згідно законодавства, гігієнічної класифікації праці. З вказаного видно, що діяльність ПАТ по використанню праці працівників у шкідливих умовах, не є протиправною, що також вказує на відсутність підстав для стягнення моральної шкоди.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено поясненнями сторін, актом розслідування хронічного професійного захворювання а.с.6-9, що позивачу ОСОБА_2 27.09.2013 р. встановлено хронічне професійне захворювання - вібраційна хвороба другого ст., з порушенням трофіки кістей, шийною полірадикулопатією з вираженими статико-динамічними порушеннями, нейродистрофією, артрозу ліктьових та колінних суглобів, нейросенсорною приглухуватістю. Позивачу вперше встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 30 % по вказаному захворюванню безстроково, висновком МСЕК від 18.11.2013 р. а.с.10

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Ст.ст.21, 28, 34 цього Закону було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

Законами України про Державний бюджет України на 2006 рік та 2007 рік, зупинялась дія на 2006 -2007 р.р., абзацу 4 ст.1, підпункту "є"ч. 1 ст. 21, ч. З ст. 28, ч.3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей.

Крім цього, Законом від 28.12.2007 року № 107 з п.3 Прикінцевих положень вказаного Закону виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і крім того з 01.01.2008 р. припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного Закону. Проте, Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішення спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок отриманого нею професійного захворювання та втрати у зв'язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно ст.153 КЗпП України -на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обов'язок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України - власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу як вказувалося раніше згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання, інформаційної довідки про умови праці а.с.40-46, встановлено хронічне професійне захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання є шкідливі, напружені умови праці: перевищення допустимих показників шкідливих факторів пилу, шуму, вібрації, вимушеної робочої пози, нахилів корпусу. Шкідливі умови праці відносяться до 3 класу 1-3 ступеню шкідливості. Позивач працювала у вказаних шкідливих умовах на ПАТ більше 36 років. Встановлена вина роботодавця в пошкодженні здоров"я, рекомендовано згідно акту застосування заходів по зменшенню рівня впливу шкідливих факторів пилу, шуму, вібрації згідно п.п.16-18 Акту.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Суд враховує характер захворювання, пов'язаного з обмеженням в пересуванні, та фізичних навантаженнях, постійних болей в суглобах, втратою слуху, фізичних і моральних страждань позивача в зв'язку з цим; їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються медичними документами а.с.11-32 позов слід задовольнити частково та стягнути з ПАТ на користь позивача 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму що вимагає позивач завищеною, а заперечення відповідача необгрунтованими.

При частковому задоволенні позову та звільненні позивача від сплати судового збору -судовий збір в сумі 243,60 грн. слід стягнути з ПАТ на користь держави згідно, ст.81, 88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 27, 31, 60, 81, 88, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» Ікод 00191023 на користь ОСОБА_2 ІІН НОМЕР_1 - 20000 / двадцять тисяч/ грн. моральної шкоди без урахування податків та обов'язкових платежів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» 243 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі 10 днів з дня проголошення рішення апеляційну скаргу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу.

СУДДЯ: