Рішення № 43643830, 14.04.2015, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/295/2015

130/447/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Камінського В.П.

при секретарі - Яковець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Браїлівське» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з цією заявою і вказали, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_4, 1958 року народження, який був суб'єктом господарювання - фізичною особою. Відповідно до свідоцтв від 06.02.2014 року про право на спадщину за законом, які видані приватним нотаріусом Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області (спадкова справа №20/2011) та які зареєстровані в реєстрі за №814 та №815 спадкоємцями за законом є позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Спадщина, на яку видане свідоцтво про право на спадщину за законом, складається з грошових коштів в сумі 45174,40 грн., як заборгованість по договору про надання транспортних послуг за №19/07-10 від 19.07.2010 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Браїлівське» та ОСОБА_4, які належали померлому ОСОБА_4 на підставі вказаного договору. 26.02.2014 року позивачі звернулись до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Браїлівське» з вимогою про сплату заборгованості в сумі 45174,40 грн., надавши відповідачу документи, які підтверджують перехід до них права вимоги заборгованості, але відповідач відповіді не надав, як і не виплатив заборгованість. Позивачі вказують, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину за законом, позивач ОСОБА_1 успадкував 2/3 частки спадкового майна, а ОСОБА_2 1/3 частки, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем ОСОБА_1 складає30116,27 грн., а перед позивачкою ОСОБА_2 складає 15058,13 грн., які просять стягнути з відповідача на їх користь, а також судові витрати.

В судовому засіданні, яке проводилось в режимі відео конференції (а.с.15) представник позивачів - ОСОБА_5 підтримав заявлені позовні вимоги в просив їх задовольнити, на підставах викладених в позовній заяві. Представник ОСОБА_5 повідомив, що позивачі не пропустили строку звернення до суду, оскільки вони лише 06.02.2014 року отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові кошти в сумі 45174,40 грн., як заборгованість по договору про надання транспортних послуг укладеного між покійним ОСОБА_4 та відповідачем.

Представник відповідача - Лавренова Олена Анатоліївна позов не визнала повністю і просила відмовити у його задоволенні посилаючись на його безпідставність. Також додала, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і тоді ж відкрилося для позивачів право на спадщину, в тому числі і на стягнення заборгованості з відповідача в сумі 45174,40 грн.. На даний час пройшло понад три роки, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову, з зв'язку з пропуском позивачами строку звернення до суду.

Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, оглянувши витребувану справу №4/17-11 господарського суду Вінницької області за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Браїлівське» про стягнення 54057,36 грн., суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст.526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.10,11 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Свідок ОСОБА_7 суду повідомив, що з 27.06.2013 року по 04.03.2014 року працював директором Публічного акціонерного товариства «Браїлівське»; не заперечує проти того, що заборгованість товариства перед підприємцями були, але конкретно не може повідомити кому і в якому розмірі; довідку №53 від 23.01.2014 року про заборгованість товариства перед ОСОБА_4 він не підписував, і хто її підписував йому не відомо.

З довідки від 23.01.2014 року, вих.№53, видно що на запит приватного нотаріуса Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихоні В.А., публічне акціонерне товариство «Браїлівське» повідомило, що 19.07.2010 року між СПД ОСОБА_4 та публічним акціонерним товариством «Браїлівське» було укладено договір №19/07-10 про надання транспортних послуг. Станом на 23.01.2014 року існує заборгованість перед ОСОБА_4 за надані на підставі вказаного договору транспортні послуги в сумі 45174,40 грн. (а.с.4).

З свідоцтв про право на спадщину за законом від 03.02.2014 року видно, що спадкоємцями майна ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається із грошових коштів в сумі 45174,40 грн., як заборгованість по договору №19/07-10 про надання транспортних послуг ОСОБА_4 Публічному акціонерному товариству «Браїлівське», є дочка ОСОБА_2 на 1/3 частку та ОСОБА_1 на 2/3 частки (а.с.5,6).

З вимоги видно, що позивачі 26.02.2014 року зверталися до відповідача про сплату заборгованості в сумі 45174,40 грн. (а.с.7).

З актів звіряння взаємних розрахунків станом на 07.02.2013 року між відповідачем та позивачами видно, що є заборгованість в сумі 45174,40 грн. (а.с.40,41-42).

З оглянутої в судовому засіданні справи №4/17-11 господарського суду Вінницької області за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Браїлівське» про стягнення 54057,36 грн., видно, що 06.12.2010 року ОСОБА_4 звертався до суду з вимогою про стягнення з сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства «Браїлівське» заборгованості за виконанні роботи на підставі договору №19/07-10 від 19.07.2010 року, але ухвалою суду від 17.02.2011 року провадження у справі було припинено у зв'язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача ОСОБА_4. Також з оглянутої справи не видно, що б суд залучав до участі у справі правонаступника відповідної сторони.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги повністю обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача Лавренової Олени Анатоліївни проте, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і тоді ж відкрилося для позивачів право на спадщину, в тому числі і на стягнення заборгованості з відповідача в сумі 45174,40 грн., а на даний час пройшло понад три роки, а тому просить суд відмовити у задоволенні позову, з зв'язку з пропуском позивачами строку звернення до суду. В судовому засіданні встановлено, що позивачі лише 06.02.2014 року отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові кошти в сумі 45174,40 грн., як заборгованість по договору про надання транспортних послуг укладеного між покійним ОСОБА_4 та відповідачем, а тому суд вважає, що позивачами не пропущений строк звернення до суду.

Згідно ст.256 ЦК України - позовна давність, це строк у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; ст.257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У ч.1 ст.261 ЦК України сформоване загальне правило, відповідно до якого перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась про порушення свого права. Якщо встановити день, коли особа довідалась про це, неможливо, або маються докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права. Можливі випадки, коли особа дізналась про порушення її права, але не знає, яким суб'єктом допущено порушення. У цьому випадку передбачається, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа дізналась про суб'єкта, яким порушено її право.

З матеріалів справи видно, що на запит приватного нотаріуса Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихоні В.А. від 14.01.2014 року за вих.№22/02-14, Публічне акціонерне товариство «Браїліське» за вих.№53 від 23.01.2014 року надало відповідь проте, що станом на 23.01.2014 року існує заборгованість перед ОСОБА_4, на підставі договору №19/07-10 про надання транспортних послуг, в сумі 45174,40 грн. (а.с.4), в зв'язку з чим приватний нотаріус Первомайського міського нотаріального округу Миколаївської області Цихоня В.А. видав свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.02.2014 року спадкоємцям майна ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, яке складається із грошових коштів в сумі 45174,40 грн., як заборгованість по договору №19/07-10 про надання транспортних послуг ОСОБА_4 Публічному акціонерному товариству «Браїлівське», дочці ОСОБА_2 на 1/3 частку та ОСОБА_1 на 2/3 частки (а.с.5,6); ОСОБА_2 та ОСОБА_1 26.02.2014 звернулися до Публічного акціонерного товариства «Браїлівське» з вимогою про сплату заборгованості в сумі 45174,40 грн. (а.с.7), але відповіді на вимогу не отримали, про що не заперечують учасники судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 451,74 грн., що стверджується квитанцією (а.с.1).

Керуючись ст.ст.1,5,8,10,11,60,88,209,210,212,213,214,224-226,228 ЦПК України, ст.ст.526, 1218 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Браїлівське» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути заборгованість з Публічного акціонерного товариства «Браїлівське» (23130, вул.Заводська 7, смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області, код в ЄДРПОУ 00385661) на користь - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, податковий номер НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1,в розмірі 30116 (тридцять тисяч сто шістнадцять) грн.27 коп. та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, податковий номер НОМЕР_2, мешканки АДРЕСА_2, в розмірі 15058 (п'ятнадцять тисяч п'ятдесят вісім) грн. 13 коп..

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Браїлівське» (23130, вул.Заводська 7, смт.Браїлів Жмеринського району Вінницької області, код в ЄДРПОУ 00385661) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, податковий номер НОМЕР_1, мешканця АДРЕСА_1, судові витрати в розмірі 451 (чотириста п'ятдесят одну) грн. 74 коп..

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

Суддя: В.П. Камінський