Постанова № 43643582, 14.04.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Справа №924/501/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Дужич С.П.

суддя Саврій В.А. ,

суддя Мамченко Ю.А.

при секретарі Ткач Ю.В.

за участю:

прокурора - Гринява О.Л. (посвідчення №005651)

представників сторін:

позивачів - не з'явився

відповідача - Козіцький Д.М. (довіреність №162 від 19.02.2015р.)

- Потапова Н.А. (довіреність "591 від 12.06.2014р.)

ДВС - Іщук Н.В. (довіреність №3-14/4.1/1349 від 29.12.2014р.)

розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17 лютого 2015 року у справі №924/501/13 (суддя Шпак В.О.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест" на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служи України про стягнення виконавчого збору від 12 грудня 2014 р. у справі №924/501/13

за позовом Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу державного управління - Міністерство енергетики та вугільної промисловості та

Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шепетівка Енергоінвест"

Судом роз'яснено представникам сторін та прокурору права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2015 року ухвалою господарського суду Хмельницької області було задоволено скаргу ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 12 грудня 2014 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому проваджені ВП №45572462 та скасовано дану постанову державного виконавця.

ДВС України, не погоджуючись з винесеною ухвалою, в своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення (ухвалу), яким відмовити в задоволені скарги на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 12 грудня 2014 року про стягнення виконавчого збору вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки суд не взяв до уваги, що в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. Боржником, ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", до 12 грудня 2014 року не було надано документального підтвердження повного чи часткового виконання рішення господарського суду, а тому вважає правомірним винесення державним виконавцем постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1009046,79 грн.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає дану ухвалу такою, що винесена у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Крім того зазначив, що ДВС України погодилось з ухвалою місцевого господарського суду, оскільки вже 18 лютого 2015 року головним державним виконавцем винесено постанову у виконавчому проваджені ВП №45572462 про стягнення з них виконавчого збору вже у сумі 319281,24 грн.

30 березня 2015 року, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 14 квітня 2015 року.

Прокурор підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, просила скасувати ухвалу господарського суду та відмовити в задоволені заяви ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України про стягнення виконавчого збору від 12 грудня 2014 року.

У судовому засіданні представники ДВС та відповідача підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї.

Представники позивачів у судове засідання не прибули, хоча і були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст.ст. 101, 102 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що сторони по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників позивачів - Міністерство енергетики та вугільної промисловості та ПАТ "НАК "Нафтогаз України".

Колегія суддів, заслухавши доводи прокурора та пояснення представників відповідача та органу ДВС, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила що:

17 липня 2014 року, рішенням господарського суду Хмельницької області, у справі №924/501/13, було частково задоволено позов Шепетівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі органу державного управління, який її уособлює Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" про стягнення 10090467,88грн. заборгованості за постачання природного газу та стягнуто з ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" на користь ПАТ „НАК „Нафтогаз України" 10090467,88 грн. - боргу та 73080 грн. - витрат по сплаті судового збору (т.3, а.с.146-149).

28 липня 2014 року, господарським судом Хмельницької області було видано наказ №924/501/13 про примусове цього рішення. (т.3, а.с.154-155).

01 жовтня 2014 року, ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" платіжними дорученнями №2 на суму 2 966 623,62 грн. та №3 на суму 3 931 031,84 грн. перерахувало ПАТ „НАК „Нафтогаз України" 6 897 655,46 грн. боргу по рішенню за спожитий природний газ. (т.3, а.с.169-170).

25 листопада 2014 року, головним державним виконавцем Відділу ПВР ДВС України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу господарського суду №924/501/13 від 28 липня 2014 року у виконавчому проваджені ВП №4572462 (т.3, а.с.178).

Відповідно до п.п.2, 3 даної постанови повідомлено боржника про можливість самостійного виконання рішення суду у 7-ми денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження та попереджено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження добровільного ним виконання рішення суду, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

28 листопада 2014 року, вищезазначену постанову супровідним листом №14-0-34-6901/2-650/1 було направлено ТОВ "Шепетівка Енергоінвест", яку останній отримало 02 грудня 2014 року. (Штрихкодовий ідентифікатор - 0405326588792) (т.3, а.с.177)

12 грудня 2014 року, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1009046,79 грн. (т.3, а.с.181)

09 січня 2015 року, ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" листом №6 повідомило Відділ ПВР ДВС України про сплату ним 01 жовтня 2014 року частини заборгованості у розмірі 6897655,46 грн. по рішенню за спожитий природний газ. (т.3, а.с.183).

20 січня 2015 року, ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" звернулось до господарського суду Хмельницької області зі скаргою на дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 12 грудня 2014 року про стягнення виконавчого збору у сумі 1009046,79 грн. у виконавчому проваджені ВП №45572462. (т.3, а.с.159-161).

17 лютого 2015 року, ухвалою господарського суду Хмельницької області було задоволено скаргу ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" на постанову державного виконавця Відділу ПВР ДВС України від 12 грудня 2014 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому проваджені ВП №45572462 та скасовано дану постанову державного виконавця.

18 лютого 2015 року, головним державним виконавцем винесено постанову ВП №45572462 про арешт коштів боржника та постанову ВП №45572462 про стягнення з ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" виконавчого збору в сумі 319281,24 грн.

23 березня 2015 року, на виконання наказу №924/501/13 про примусове цього рішення, рішенням господарського суду Хмельницької області від 17 липня 2014 року, з розрахункових рахунків боржника за платіжною вимогою державного виконавця було здійснено списання коштів у розмірі 2 570 905,18 грн. (виписка з банку)

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (далі - Закону).

Приписами ст. 116 ГПК України визначено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ГПК України, за скаргами на рішення, дії або бездіяльність органів ДВС предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС (дії чи бездіяльність органів ДВС) під час виконання ними рішень, ухвал, постанов господарських судів. Дані скарги на дії чи бездіяльність щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідачем оскаржуються дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служи України щодо правомірності винесення ним постанови про стягнення з боржника 1009046,79 грн. - виконавчого збору.

Згідно з ч.2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

В постанові від 25 листопада 2014 року про відкриття виконавчого провадження ВП №45572462 державним виконавцем було виконано зазначені вимоги Закону і запропоновано боржнику строк до семи днів з моменту винесення постанови добровільно виконати рішення суду, тобто надано до 02 грудня 2014 року строк для добровільного виконання даного рішення суду, а також роз'яснено про необхідність документально підтвердити виконання рішення в разі його виконання. (т. 4, а.с.178-179)

За приписами ч.5 ст. 25 Закону, копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до штрихкодового ідентифікатора Київ 53 - 0405326588792 зазначена постанова була відправлена боржнику 28 листопада 2014 року і отримана адресатом лише 02 грудня 2014 року, і, таким чином, боржник не мав можливості для добровільного виконання наказу господарського суду у визначений державним виконавцем термін.

Згідно з ч.2 ст. 12 Закону, сторони у виконавчому провадженні зобов'язані, зокрема, протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 01 жовтня 2014 року, до початку відкриття виконавчого провадження, частково виконав рішення суду сплативши борг за спожитий газ у розмірі 6897655,46 грн., проте в порушення зазначеної норми Закону, лише 09 січня 2015 року надав державному виконавцю документальне підтвердження про добровільне часткове виконання ним наказ господарського суду №924/501/13 від 28 липня 2014 року. (т.3 а.с.183)

12 грудня 2014 року, головним державним виконавцем Відділу ПВР ДВС України було винесено постанову у виконавчому проваджені ВП №45572462 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1009046,79 грн. (т.3, а.с.181) Дану постанову було направлено боржнику 18 грудня 2014 року та отримано останнім 13 січня 2015 року.

У визначений ст. 1212 ГПК України термін, боржник оскаржив дану постанову державного виконавця, а тому місцевий господарський суд правомірно прийняв її до провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10% суми, яка підлягає стягненню.

Проте, положеннями ч.3 ст. 27 Закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження, а виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі, з боржника не стягуються.

Також, відповідно до п.3.7.2. "Інструкції з організації примусового виконання рішень" затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02 квітня 2012 року, якщо рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково до початку його примусового виконання, виконавчий збір стягується з суми, яка не була сплачена боржником самостійно.

Крім того, відповідно до роз'яснень п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльності органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 року, витрати виконавчого провадження та виконавчий збір відповідно до ст.ст. 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження" стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній по-перше, не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк, а по-друге, рішення було виконано примусово.

Таким чином, виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на його примусове виконання.

З матеріалів справи вбачається, що погашення боржником боргу у розмірі 6897655,46 грн. на виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 17 липня 2014 року, відбулось 01 жовтня 2014 року, задовго до відкриття виконавчого провадження (25 листопада 2014 року) та початку його примусового виконання.

Так само, з матеріалів справи вбачається, що на час винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1009046,79 грн. будь-яких заходів примусового виконання рішення у виконавчому проваджені ВП №45572462 не вчинялось, а посилання апелянта на те, що арешт, який був накладений на все рухоме і нерухоме майно боржника при відкритті виконавчого провадження у постанові від 25 листопада 2014 року, є стадією звернення стягнення на його майно та вказує на початок примусового виконання рішення, колегією суддів оцінюється критично і відхиляються як безпідставні, оскільки зазначений арешт на все рухоме і нерухоме майно боржника, відповідно до ч.1 ст. 57 Закону, був застосований для забезпечення реального виконання рішення і не міг бути початком примусового виконання рішення тому, що по-перше, зазначеною постановою боржнику надавався термін для добровільного виконання рішення господарського суду, а по-друге, після спливу терміну для добровільного виконання рішення, державним виконавцем для його примусового виконання (18 лютого 2015 року) було винесено постанову, відповідно до ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на конкретних рахунках боржника та платіжними вимогами стягнуто з останнього більш ніж 2 570 905,18 грн. боргу.

Згідно п.9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Оскільки, головним державним виконавцем Відділу ПВР ДВС України було винесено постанову у виконавчому проваджені ВП №45572462 про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1009046,79 грн. без урахування добровільного погашення ним боргу у розмірі 6897655,46 грн. на виконання рішення господарського суду Хмельницької області, яке відбулося до відкриття виконавчого провадження та початку його примусового виконання, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Хмельницької області про задоволення скарги ТОВ "Шепетівка Енергоінвест" на на постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень ДВС України від 12 грудня 2014 року про стягнення виконавчого збору у виконавчому проваджені ВП №45572462 та скасування даної постанови.

Інші доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі, також не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві, прийнята у відповідності до норм ст. 43 ГПК України та норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування. Доводи скаржника не обґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 49, 105 ГПК України, у зв'язку з відмовою в її задоволенні, покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103, 105 ,106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 17.02.15 р. у справі №924/501/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/501/13 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Мамченко Ю.А.