Ухвала суду № 43643508, 09.04.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/77/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.04.2015 Справа № 908/2439/15-г

м. Запоріжжя

Суддя Гончаренко С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом: Прокурор Якимівського району (вул. Пушкіна, буд. 25, смт.Якимівка, Якимівський район, Запорізька область, 72503) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах – Якимівського міжрайонного управління водного господарства Запорізького виробничого управління меліорації та водного господарства (вул. Леніна, буд. 66, смт. Якимівна, Якимівський район, Запорізька область, 72503, код ЄДРПОУ 01034359),

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна» (вул.Леніна, буд. 71, с. Володимирівка, Якимівський район, Запорізька область, 72530; код ЄДРПОУ 03750581),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізьке обласне управління водних ресурсів (пр. Леніна, буд. 105, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69095, код ЄДРПОУ 01038818),

про стягнення 15688,13грн., -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою від 09.04.2015 порушено провадження у справі №908/2439/15-г, за позовом прокурора Якимівського району в інтересах Якимівського міжрайонного управління водного господарства Запорізького виробничого управління меліорації та водного господарства до товариства з обмеженою відповідальністю «Україна», за участю Запорізького обласного управління водних ресурсів, про стягнення 14200,04грн. основного боргу та 1488,09 пені, як вказано в позові, за надані послуги з постачання води для поливу зрошуваних сільськогосподарських земель.

До позовної заяви додана заява прокурора Якимівського району про вжиття заходів забезпечення позову та накладення арешту на грошові кошти боржника у банківських установах, у межах розміру сум позовних вимог.

Вимоги, щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача, прокурор обґрунтовує тим, що 04.11.2014 Якимівським міжрайонним управлінням водного господарства Запорізького виробничого управління меліорації та водного господарства направляло товариству з обмеженою відповідальністю «Україна» претензію щодо сплати суми боргу, однак відповідач вказану претензію залишив без розгляду та не вжив заходів щодо погашення наявної заборгованості.

На підставі викладено, прокурор вважає, що відповідач шляхом відчуження майна чи витрати коштів на рахунках зможе ухилитись від виконання рішення у справі.

Дана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов може бути забезпечено, зокрема, шляхом накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. …

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов’язання після пред’явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов’язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб’єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Прокурором не надано доказів в підтвердження викладених обставин та того, що не вжиття заходів по забезпеченню позову може ускладнити або унеможливити виконання рішення, а вмотивована лише припущеннями заявника щодо ймовірного ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Також, у постанові Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначається, що клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.66, 67 Господарського процесуального Кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити прокурору Якимівського району в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Копію ухвали направити сторонам у справі та прокурору.

Суддя С.А. Гончаренко