Постанова № 43643409, 03.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2014 року Справа № 808/5232/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Нечипуренка О.М., за участю секретаря Петрусь Д.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС - ТУР"

до: Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті

про: визнання противоправною та скасування постанови від 06.05.2014 № 024178,-

за участі представників сторін:

від позивача - Довбиш Д.В. (директор - довідка АА№813263, статут)

від відповідача - Кіченко В.В. (довіреність від 13.05.2014)

свідки: ОСОБА_3 (посвідчення водія)

ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_2)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суд надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС - ТУР" до Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті про визнання противоправною та скасування постанови від 06.05.2014 № 024178 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Ухвалою суду від 18.08.2014 відкрито провадження в адміністративній справі №808/5232/14, закінчено підготовче провадження та призначений судовий розгляд справи на 28.08.2014. Провадження у справі за клопотанням було зупинено до 03.11.2014.

Відповідно до ст.160 КАС України, 03.11.2014 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання приписів ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу "Камертон".

Позивач, обґрунтовуючи заявлені вимоги, вказав, що постанова суперечить приписам закону. Відповідно до спірної постанови позивача притягнуто до відповідальності за порушення статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на маршруті №46 без оформлення документів, перелік яких визначений законом, - ліцензійної картки на транспортний засіб, схеми маршруту, розкладу руху, квитково-касового квитка. Позивач зазначає, що на момент перевірки транспортний засіб знаходився на майданчику для відстою транспортних засобів, розташованої неподалік від кінцевої зупинки громадського транспорту "Олімпійська" у місті Запоріжжі, в салоні автомобіля пасажирів не було, а водій не здійснював діяльності з перевезення пасажирів, оскільки в цей день займався контролем стану ввіреного йому транспортного засобу. Таким чином, позивач зазначає, що будь-яких порушень норм закону не вчиняв, а спірна постанова винесена безпідставно.

Представник відповідачів проти позиву заперечив та надав письмові заперечення, зокрема зазначив, що під час рейдової перевірки виявлено наявність на автомобільному транспорті ТОВ "Бас-Тур" трафарету з позначкою маршруту №46, який перебував на кінцевій зупинці громадського транспорту "Олімпійська" у місті Запоріжжі. На вимогу контролюючого органу водієм транспортного засобу не надано документів, перелік яких міститься в статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а відтак застосування штрафу є правомірним.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку та їх скасування є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним (його скасування) є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів фізичної особи, підприємства чи організації - позивача у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бас-Тур", пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV.

Фахівцями Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті проведено перевірку транспортного засобу Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Бас-Тур", який знаходився на кінцевій зупинці автотранспорту "Олімпійська" у місті Запоріжжі.

За результатами перевірки фахівцями Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.04.2014 №016847 (далі іменується - Акт перевірки), яким зафіксовано порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі іменується - Закон України №2344-III), а саме: надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на маршруті №46 без оформлення документів, перелік яких передбачений статтею 39 Закону України №2344-III: відсутня ліцензійна картка на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, квитково-касовий лист.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 06.05.2014 №024178, якою за допущення порушення статті 39 Закону України №2344-III постановлено стягнути з позивача штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Приймаючи рішення по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 39 Закону України №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Оскільки, під час перевірки транспортного засобу Mersedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1, на місці був присутній водій, у нього вимагалось надання наступних документів: ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху.

Представник відповідача пояснив, що оскільки на транспортному засобі під час проведення рейдової перевірки був наявний трафарет з позначкою маршруту №46, тому фахівці Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області дійшли висновку про наявність у позивача статусу перевізника, який здійснює регулярні пасажирські перевезення.

Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача та зазначає наступне.

За приписами статті 1 Закону України №2344-III регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.

Статтею 31 Закону України №2344-III встановлено, що відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов'язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під'їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.

За правилами статті 42 Закону України №2344-III договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування міському, приміському та міжміському, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), укладається між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та автомобільним перевізником і вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю "Бас-Тур" не надавало послуги регулярних пасажирських перевезень, оскільки відповідно до листа від 08.07.2014 між виконавчим комітетом Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бас-Тур" договори на обслуговування автобусних маршрутів загального користування у м. Запоріжжі не укладались. Відповідно до листа від 21.07.2014 Управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради повідомило аналогічну інформацію: договори між виконавчим комітетом Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бас-Тур" на обслуговування автобусних маршрутів загального користування у м. Запоріжжі не укладались.

Таким чином, позивач на момент проведення рейдової перевірки не являвся перевізником з надання послуг регулярних пасажирських перевезень. Натомість, відповідачем вимагалось від позивача надання документів, які стосуються регулярних пасажирських перевезень: від водія - ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху. Тобто, вимога контролюючого органу про надання таких документів в будь-якому випадку не могла бути виконана позивачем, оскільки таких документів у нього і не могло бути.

Суд звертає увагу на ту обставину, що наявність на транспортному засобі трафарету маршруту №46 не являється підтвердженням здійснення позивачем регулярних пасажирських перевезень, оскільки такі факти можуть бути встановлені лише у випадку наявності пасажирів в автомобілі, який рухається по певному маршруту. При чому, сторонами не заперечується той факт, що в транспортному засобі під час проведення рейдової перевірки не було жодного пасажира, а автомобіль перебував неподалік від зупинки "Олімпійська" у місті Запоріжжі та не рухався.

Відповідно до статті 60 Закону України №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Саме на підставі даної норми закону до позивача застосовано штраф у розмірі 1700 грн. 00 коп. відповідно до спірної постанови.

Суд зазначає, що юридична відповідальність - різновид соціальної відповідальності, який закріплений у законодавстві і забезпечуваний державою юридичний обов'язок правопорушника пізнати примусового позбавлення певних цінностей, що йому належать. Іншими словами, це застосування до винної особи примусових заходів за вчинене правопорушення.

Підстави юридичної відповідальності - це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і необхідною. Відсутність сукупності таких обставин виключає таку відповідальність - наявність складу правопорушення.

Зі змісту статті 60 Закону України №2344-III вбачається, що відповідальність повинен нести перевізник, який надає послуги з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39, 48 закону.

Судом встановлено, що позивач не являється перевізником з регулярних пасажирських перевезень та ніяким чином не міг надати контролюючому органу документи, які останній вимагав від нього, як від регулярного перевізника. Відповідачем також не встановлено та не доведено факту перевезення пасажирів, тобто факту "надання послуг" контролюючим органом не зафіксовано.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність спірної постанови та визнав її такою, що підлягає скасуванню.

За правилами частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті від 06.05.2014 № 024178 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС - ТУР" адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАС - ТУР" (код ЄДРПОУ 38784362) судові витрати у розмірі 182,70грн. (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.)

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Нечипуренко