Постанова № 43643326, 09.04.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р. Справа № 907/952/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Кузя В.Л.

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 б/н, б/д

на рішення господарського суду Закарпатської області від 11.12.2014р.

у справі № 907/952/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУК-ТРАНС", м.Ужгород

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Імстичево, Іршавський район

про стягнення 216 100,00 грн.,

за участю представників сторін:

- від позивача - не з'явивися.

- від відповідача - ОСОБА_3

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20,21 ГПК України, представнику відповідача роз'яснено.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 09.04.2015р. в склад судової колегії по розгляду справи № 907/952/14 внесено зміни, замість судді Данко Л.С. введено суддю Кузя В.Л.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.12.2014р. у справі № 907/952/14 (суддя Карпинець В.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бук-Транс» (ТзОВ «Бук-Транс») задоволено, з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (надалі ФОП ОСОБА_2) на користь позивача стягнуто 216 100,00 грн. та відшкодовано судовий збір.

Приймаючи вказане рішення, господарський суд Закарпатської області виходив з того, що між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання із пропозиції (оферти) укласти договір купівлі-продажу лісопродукції, шляхом перерахування позивачем на користь відповідача загальної суми 216 100,0 грн., відповідно до платіжних доручень № 24 від 04.04.2014р., № 27 від 17.04.2014р.,№ 36 від 25.04.2014, № 39 від 29.04.2014р., № 44 від 05.05.2014р. та № 47 від 08.05.2014р. із зазначенням призначення платежу "за лісопродукцію згідно рах. № 1 від 04.04.2014р. та рах. б/н від 25.04.2014р." Лісопродукцію на загальну суму 216100,00 грн. відповідач позивачу не відпустив, вимог позивача щодо повернення проведеної попередньої оплати, перерахованої йому в порядку ст. 530 ЦК України, не виконав, в матеріалах справи такі докази відсутні.

З вказаним рішенням не погодився відповідач, який оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт вказує на те, що за усною вказівкою керівника ТзОВ «Бук-Транс» ФОП ОСОБА_2 здійснив поставку лісоматеріалів підприємцю ОСОБА_4, видавши при цьому товарно-транспортні накладні. Тобто, апелянт стверджує, що ним проведено відпуск лісопродукції підприємцю ОСОБА_4 на суму 219 420 грн., який по перехідних накладних передав вказану продукцію ТзОВ «Бук-Транс».

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 09.02.2015р. ТзОВ «Бук-Транс» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду прийнято із врахуванням всіх фактичних обставин справи та з відповідністю правовим нормам, які регулюють спірні правовідносини, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, позивач зазначає, що жодних прав та обов'язків ТзОВ «Бук-Транс» третім особам в порядку переуступки права вимоги чи переведення боргу іншим особам не передавало. Позивач немає будь-яких правовідносин із фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, на яку вказує апелянт, а відтак, на переконання позивача, такі покликання скаржника є надуманими та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, в розумінні ст. 34 ГПК України.

Позивач участі уповноваженого представника в дане судове засідання не забезпечив, подав суду заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

ФОП ОСОБА_2 04.04.2014р. було виставлено ТзОВ «Бук-Транс» рахунок № 1, який позивачем сплачений платіжними дорученнями № 24 від 04.04.2014р. та № 27 від 17.04.2014р. в сумі 20 100,0 грн. та, відповідно, 42 000,00 грн.

Крім цього, 25.04.2014р. позивачем було виставлено рахунок, сума до оплати якого становила 154 000,00 грн. На виконання вказаного рахунку позивачем платіжними дорученнями № 36 від 25.04.2014р., № 39 від 29.04.2014р., № 44 від 05.05.2014р., № 47 від 08.05.2014р. було перераховано відповідачу вказану в рахунку суму.

Відповідач своїх зобов'язань не виконав, лісопродукцію ТзОВ «Бук-Транс» не поставив, перераховані позивачем кошти не повернув, а відтак, вказані обставини слугували підставою для звернення ТзОВ «Бук-Транс» до суду із позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 попередньої оплати в сумі 216 100,00 грн..

Судова колегія, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (п. 1,2.4 ст. 202 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (п. 1 ст. 206 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, за усною домовленістю сторін, позивачем на користь відповідача по виставлених ним рахунках № 1 від 04.04.2014р. та б/н від 25.04.2014р. за період з 04.04.2014 р. по 08.05.2014р. було перераховано 216 100,0 грн. за лісопродукцію згідно платіжних доручень № 24 від 04.04.2014р., № 27 від 17.04.2014р., № 36 від 25.04.2014р., №39 від 29.04.2014р., № 44 від 05.05.2014р., № 47 від 08.05.2014р.(а.с.10-14).

Відповідач не заперечує факт надходження на його рахунок спірних коштів, однак зазначає, що кошти в сумі 216 100,00 грн. були перераховані позивачем на рахунок ФОП ОСОБА_2 не на підставі рахунків № 1 від 04.04.2014р., б/н від 25.04.2014р., оскільки такі ним не видавались. Крім цього, апелянт зазначає, що сума 216 100,00 грн. була перерахована позивачем на рахунок відповідача за відпуск лісопродукції по факту.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання приписів ст. 530 ЦК України позивач звернувся до відповідача з претензією - вимогою № 1 від 27.06.2014р. про передачу ТзОВ «Бук-Транс» лісопродукції на загальну суму 216 100,00 грн. або повернення позивачеві у семиденний строк вказаної суми (а.с. 15-17).

Однак, вказана вимога позивача була залишена ФОП ОСОБА_2 без відповіді та задоволення.

ТзОВ «Бук-Транс» повторно було надіслано відповідачу претензію - вимогу №2 від 27.08.2014р. (а.с.20-24) щодо повернення відповідачем позивачеві загальної суми 216 100,00грн. проведеної попередньої оплати за період з 04.04.2014р. по 08.05.2014р. Проте, і ця вимога позивача була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

З врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт погашення ФОП ОСОБА_2 перед ТзОВ «Бук-Транс» заборгованості в сумі 216 100,00 грн. проведеної попередньої оплати, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про правомірність заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача вказаних коштів у примусовому порядку.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частиною 1 ст. 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

З огляду на викладене, судом не приймаються до уваги покликання апелянта на те, що ним, за вказівкою керівника ТзОВ «Бук-Транс», за період з 12.04.2014р. по 10.05.2014р. було відпущено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4, лісопродукції на загальну суму 219 420,00 грн. і таким чином було виконано перед позивачем зобов'язання на загальну суму 216 100,00 грн. Із наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних (а.с. 37-47), на які посилається відповідач, як на підставу спростування своєї заборгованості перед позивачем в сумі 216 100,00 грн., не вбачається відпущення ФОП ОСОБА_2, за період з 12.04.2014р. по 10.05.2014р., фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 лісопродукції на загальну суму 219 420,00грн.за вказівкою ТзОВ «Бук-Транс».

Слід зазначити також, що з поданих відповідачем товарно-транспортних накладних не вбачається наявність тристороннніх правовідносин з відпуску ліспопродукції між ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4 та ТзОВ «Бук-Транс».

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Закарпатської області від 11.12.2014р. у справі № 907/952/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 без номеру та без дати без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 16.04.2015р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Кузь В.Л.