Постанова № 43643157, 16.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015 року Справа № 904/4108/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач)

судді: Кузнецова І.Л., Подобєд І.М.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

представник ВДВС: Белінська О.І.

представники боржника та стягувача у судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ,

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 року у справі №904/4108/14

за скаргою: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" , м. Київ,

на дії органів державної виконавчої служби

у справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" , м. Київ,

до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль", м.Дніпродзержинськ,

про стягнення 88 892 747,45 грн.,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль ", в якому просить господарський суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 72030807, 69 грн., пеню у розмірі 4896685, 37 грн., 7% штрафу 5143519,46 грн., суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 4874546,94 грн., 3% річних 1947187,99грн., та судові витрати 73080,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. по справі №904/4108/14 (суддя Кеся Н.Б.), позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль " на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" суму основного боргу у розмірі 72030807, 69 грн., пеню у розмірі 4896685, 37 грн., 7% штрафу на суму 5143519,46 грн., суму на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 4874546,94 грн., 3% річних 1947187,99 грн., пені у розмірі , 7% штрафу у розмірі та судові витрати по справі у розмірі 73080,0грн., в зв'язку з чим 28.07.2014р. господарським судом Дніпропетровської області видано наказ по справі.

19.01.2015р. Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" була подана скарга в порядку статті 121-2 ГПК України на дії органів Державної виконавчої служби, в якій скаржник просив суд: визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 26.12.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП №44521547 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.14р. №904/4108/14; визнати недійсною постанову від 26.12.14р. ВП №44521547 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.14р. №904/4108/14; зобов'язати орган ДВС скасувати постанову від 26.12.14р. ВП №44521547 про зупинення виконавчого провадження; зобов'язати орган ДВС поновити виконавче провадження ВП №44521547, про що винести відповідну постанову.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015р. по справі №904/4108/14 (суддя Кеся Н.Б.) скаргу задоволено частково. Визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 26.12.2014р. про зупинення виконавчого провадження ВП №44521547 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.14р. №904/4108/14. Визнано недійсною постанову від 26.12.14р. ВП №44521547 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.14р. №904/4108/14. Зобов'язано Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України поновити виконавче провадження ВП №44521547, про що винести відповідну постанову. Щодо зобов'язання органу ДВС скасувати постанову від 26.12.14р. ВП №44521547 в цій частині скаргу відхилено.

Не погодившись з зазначеною ухвалою господарського суду, боржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015р у справі №904/4108/14.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2015р. справу №904/9143/13 прийнято до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Герасименко І.М. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Кузнецова І.Л. Розгляд справи призначено на 16.04.2015р.

В судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду 16.04.2015р. з'явився представник ВДВС, який вважає, що ухвала суду є незаконною, так як виконавче провадження підлягає зупиненню відповідно до п. 15 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи попереджені належним чином.

Враховуючи, що неявка представників учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення представників процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 року ( а.с.214 ), колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті за наявними матеріалами, за відсутності представників сторін (ст.ст.75,99 ГПК України).

Колегія суддів, дослідивши докази по справі, в їх сукупності, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. по справі №904/4108/14 стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль " на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" суму основного боргу у розмірі 72030807,69 грн. за період з січня по грудень 2013 року, пеню у розмірі 4896685,37 грн., 7% штрафу на суму 5143519,46 грн., суму, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 4874546,94 грн., 3% річних 1947187,99 грн., пені у розмірі , 7% штрафу у розмірі та судові витрати по справі у розмірі 73080,00грн. (а.с. 144-148).

Зі змісту рішення, що стягнута судом сума складається із заборгованості за спожитий газ, суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, 3% річних та штрафних та фінансових санкцій за загальний період з січня по грудень 2013 року.

На виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014р. був виданий наказ від 28.07.2014 року (а.с. 151), який направлений на виконання.

29.08.2014р. Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП №44521547 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/4108/14 від 28.07.2014 р.

Зважаючи на те, що з 28.11.2005р. року ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, що підтверджується випискою з реєстру від 26.11.2014 року (а.с. 181), 26.12.2014 року Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП №44521547 на підставі п.15 ч. 1 ст. 37, 39 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 160).

Колегія суддів вважає, що підстави для зупинення виконавчого провадження у даному випадку відсутні, зважаючи на наступне.

Зі змісту п.15 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі, зокрема, внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Для участі у процедурі погашення заборгованості шляхом застосування механізмів, визначених цим Законом, орган управління підприємства паливно-енергетичного комплексу приймає відповідне рішення. Підприємство паливно-енергетичного комплексу, яке прийняло рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, підлягає реєстрації шляхом внесення цього підприємства до Реєстру.

Порядок ведення реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що беруть участь у процедурі погашення заборгованості, та користування його даними, був затверджений постановою КМУ від 7 грудня 2005 р. N 1163.

Згідно з абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

В силу п. 3.4 ст.3 вищевказаного Закону, процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2016 року.

Слід врахувати, що у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

- заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена (п.1.7 ст.1 Закону);

- розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року (п.1.8 ст.1 Закону).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року по справі №1/26-2012 в аспекті конституційного звернення положення пункту 15 частини першої статті 37 Закону України „Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини першої статті 41, частини п'ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 23 червня 2005 року № 2711-IV з наступними змінами треба розуміти так, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Але, крім вищевказаного необхідно також зауважити, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, та яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, було встановлено право на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини в своїх судових рішеннях неодноразово нагадував, що право на справедливий суд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, захищає також право на виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які у країні, що поважає принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї з сторін (див., зокрема, рішення у справі "Кацюк проти України" (заява N 58928/00) від 05.04.2005р., рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, Збірка рішень та ухвал 1997-II, стор. 510-511, пункт 40; "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, пункт 34, CEDH 2002-III; рішення у справі "Жасіньєне проти Литви" від 6 березня 2003 року, заява N 41510/98, пункт 27; рішення у справі "Руіану проти Румунії" від 17 червня 2003 року, заява N 34647/97).

Зважаючи на те, що в силу положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 124 Конституцій України, ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ст.115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання, суд погодився з аргументами Стягувача - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" про те, що виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Дніпропетровської області №904/4108/14 від 28.07.2014 року зупинене органом виконавчої служби необгрунтовано, оскільки за наказом суду стягується заборгованість за неповні розрахунки за енергоносії, яка виникла після 01 січня 2013 року (період січень - грудень 2013р.), а положення Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", які вводять тимчасові обмеження у виконанні судового рішення, стосуються виконавчого провадження щодо заборгованості за неповні розрахунки за енергоносії, яка визначається відповідно до положень цього Закону, який вказує на заборгованість, що виникла до 01 січня 2013року.

При цьому, тлумачення та застосування спірних положень Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" викладено в рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2012 року по справі №1/26-2012, який вказав на те, що внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу».

Відповідно до роз'яснення, наданого в п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду, України "Про деякі питання виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За вказаних обставин, скарга правомірно задоволена судом першої інстанції, окрім частини про зобов'язання органу ДВС скасувати постанову від 26.12.14р. ВП №44521547 про зупинення виконавчого провадження, оскільки це питання вирішується судом шляхом визнання цієї постанови недійсною в судовому порядку.

Таким чином, підстави для зміни або скасування ухвали суду, передбачені статтею 104 ГПК України, відсутні, а в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105,106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська Теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ, - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2015 року по справі №904/4108/14, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України на протязі 20 днів.

Повний текст постанови підписано 17.04.2015р.

Головуючий І.М. Герасименко

Судді І.Л. Кузнецова

І.М. Подобєд