Постанова № 43643112, 15.04.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015 року Справа № 904/10114/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко Г.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Крутовських В.І.

при секретарі: Однорог О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Черненко Т.М., представник, довіреність б/н від 07.04.15;

від позивача: Довгалюк І.І., керівник, витяг серії АД№225443 від 27.03.14;

від відповідача: Борисенко А.О., представник, довіреність б/н від 04.03.15;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2015 року у справі № 904/10114/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Горького", с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області

про стягнення 640593 грн. 09 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 07.04.2015 року по 15.04.2015 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2015 року у справі № 904/10114/13 (суддя Юзіков С.Г.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" про відстрочку виконання судового рішення до 31.08.2015 року задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою суду товариство з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Горького" у відзиві на апеляційну скаргу просить в її задоволенні відмовити, ухвалу господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014 року у справі № 904/10114/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2014 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" про стягнення боргу за договором підряду задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" 599561 грн. 51 коп. основного боргу, 14827 грн. 53 коп. пені, 12287 грн. 77 коп. судового збору.

10.06.2014 року на виконання зазначеного рішення господарського суду та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду було видано відповідний наказ.

06.06.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" звернулось до господарського суду з заявою про відстрочку та розстрочку виконання зазначеного вище рішення.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2014 року у справі №904/652/14 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" про відстрочку виконання рішення суду від 24.02.2014 pоку задоволено частково та відстрочено виконання рішення на 6 (шість) місяців - по 28.01.2015 року включно.

27.01.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" вдруге звернулось до господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення від 24.02.2014 року у справі № 904/10114/13 до серпня 2015 року.

02.02.2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" уточнило заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014 року та просило відстрочити виконання рішення господарського суду від 24.02.2014 року по даній справі до 31.08.2015 року.

Заява мотивована тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" перебуває у тяжкому фінансовому стані, що підтверджується балансом (звіт про фінансовий стан) за перше півріччя 2014 року, відповідно до коду рядка 1420 якого товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" станом на 01.01.2014 року понесло збитки у сумі 40850000 грн., а станом на 30.06.2014 року - у сумі 43537000 грн., тобто у першому півріччі товариство зазнало непокритих збитків у сумі 2687000 грн. Крім того відповідач зазначає, що виконує договір фінансового лізингу від 22.03.2013 року № 14АС-13, ціна якого склала 249000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становило 2 021880 грн., тоді як на момент звернення із заявою про відстрочку виконання судового рішення гривневий еквівалент ціни договору становить 3936 690 грн. Заявник вказує, що за своєю суттю товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" є стратегічним підприємством, оскільки здійснює вирощування зернових культур, розведення великої рогатої худоби, свиней та інших тварин, перероблення молока, виробництва сиру та інших продуктів харчування, задовольняючі первинну людську потребу у споживанні їжі. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" вважає, що завадити негативним наслідкам можливо за умови відстрочки сплати суми боргу. Крім того, заявник зазначає, що прогнозує отримання великого врожаю у серпні 2015 року, адже у повній мірі використовує лізингову техніку та передбачає отримання кредитних грошових коштів для посівної компанії. Прогнозована врожайність покриває грошові зобов'язання перед стягувачем. Втім, одноразове стягнення грошових коштів призведе до повної зупинки підприємства та не задовольнить інтереси стягувача у повній мірі через відсутність грошових коштів. Також, відповідач посилається на суттєве зростання цін на насіннєвий фонд і паливно-мастильні матеріали, відсутність грошових коштів на банківських рахунках, про що надав відповідні довідки банківських установ. Доводячи можливість виконання рішення суду після відстрочки, заявник посилається на договір безвідсоткової фінансової допомоги від 12.01.2015 року, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Лепар», та договір поставки від 15.01.2015 року № 15-01/3, укладений з товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпромлин», з кінцевим терміном поставки не пізніше 31.08.2015 року, за умовами яких відповідач розраховує отримати грошові кошти, достатні для виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014 року. Також заявник посилається на можливість у майбутньому відчужувати власні об'єкти нерухомості для отримання грошових коштів, достатніх для виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014 року, оскільки завершується оформлення документів на відповідні земельні ділянки.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2015 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" про відстрочку виконання рішення суду від 24.02.2014 pоку задоволено та відстрочено виконання рішення до 31.08.2015 року.

Згідно приписів статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим кодексом та Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності з ч.1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

В силу п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Згідно п.7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, відстрочка виконання судового рішення може бути встановлена судом лише за умов наявності виключних обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Встановлення та підтвердження факту наявності виключних обставин можливо лише внаслідок перевірки судом відповідних доказів наявності зазначених обставин, що безпосередньо впливають на можливість виконання рішення суду боржником у момент звернення рішення до виконання.

Питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочки виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати як доводи позивача так і заперечення відповідача, а також дотримуватися розумно встановленого строку відстрочки.

Надаючи боржнику відстрочку виконання судового рішення, господарський суд посилався на звіт боржника про фінансовий стан за перше півріччя 2014 року, за яким збитки товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Горького" становлять 43537000 грн., однак не врахував інтереси позивача, який також має збитки, а саме:

- заборгованість по виплаті заробітної плати - 126500 грн.;

- заборгованість перед фондами соціального захисту - 24621 грн. 18 коп.;

- заборгованість перед постачальниками продукції - понад 300000 грн.,

що підтверджується фінансовим звітом товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" станом на 31.12.2014 року (а.с. 38 на звороті).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, вдруге задовольняючи клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Горького" про відстрочку виконання рішення, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що при задоволенні заяви відповідача про відстрочку вперше, господарським судом вже було здійснено оцінку балансу (звіту по фінансовий стан) за перше півріччя 2014 року, а доказів на підтвердження зміни обставин, які б слугували підставою для відстрочки виконання рішення суду, а саме звіту про фінансові результати за дев'ять місяців 2014 року та звіту про фінансові результати станом на 31.12.2014 року і за перший квартал 2015 року, відповідачем на вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, викладену в ухвалі від 23.03.2015 року, не надано.

У заяві про відстрочку виконання судового рішення та відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" посилалось на наявність «вкрай дорогого» договору фінансового лізингу від 22.03.2013 року № 14АС-13, виконання якого у зв'язку з знеціненням національної валюти негативно впливає на фінансовий стан відповідача. Як зазначає відповідач, він був змушений виконувати даний договір нехтуючи іншими фінансовими потребами, через те, що лізингодавець намагався витребувати лізингове майно, яке необхідно було для подальшого впровадження господарської діяльності відповідача.

Вищезазначені доводи колегією суддів до уваги не приймаються враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, ризики при збитковій підприємницькій діяльності несе сам суб'єкт господарювання, а нерентабельність та неприбутковість такого суб'єкта стосується виключно його діяльності, у зв'язку з чим наведені ризики не можуть бути ризиками іншої сторони, оскільки в протилежному випадку порушується принцип збалансованості інтересів сторін.

Знецінення національної валюти, на яке посилається відповідач, як на одну з чисельних фінансових проблем підприємства, не може бути розцінено судом як виняткова обставина, оскільки інфляційні процеси в економіці держави, які супроводжуються істотним здешевленням національної валюти, мають негативний вплив на фінансовий стан як боржника, так і стягувача.

Інфляційні процеси зачіпають майнові інтереси товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп", оскільки належні до стягнення на користь позивача грошові кошти в національній валюті за період тривалої розстрочки (6 місяців та 7 місяців) істотно знецінюються, що, як наслідок, призводить до погіршення фінансового стану позивача.

Відповідно наданих відповідачем довідок від 10.04.2015 року № 10.401-186/67-7131, від 14.04.2015 року № 31126/440, від 08.04.2015 року № 08.7.0.0/1504080906010, від 08.04.2015 року № 08.7.0.0/1504080908114, від 06.02.2015 року № 10.401-186/67-2274, від 05.02.2015 року № 31126/155 на відкритих в ПАТ "Укрсоцбанк", ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ПАТ КБ "ПриватБанк" рахунках залишок коштів відсутній. Згідно довідки від 06.02.2015 року на відкритому в АТ "Райффайзен Банк Аваль" рахунку залишок коштів становить 484 грн. 36 коп.

Посилання відповідача на Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» колегією суддів до уваги не приймаються, тому що товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Горького" не доведено здійснення господарської діяльності на окупованій території України та понесення ним втрат від окупації.

У заяві про відстрочку виконання рішення відповідач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Горького" є стратегічним підприємством. Дане твердження не відповідає дійсності у зв'язку з тим, що останнє не відноситься до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для України відповідно постанови Кабінету Міністрів України №1734 від 23.12.2004р. "Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави" (яка була чинна на момент прийняття оскаржуваної ухвали).

Зазначені вище доводи вже були розглянуті судом першої інстанції при розгляді заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Горького" від 06.06.2014 року про надання відстрочки виконання рішення у даній справі, що вбачається з ухвали господарського суду від 28.07.2014 року.

Господарським судом безпідставно не було взято до уваги те, що заборгованість відповідача виникла ще у вересні 2013 року. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Горького" вже отримувало відстрочку з виконання рішення суду по даній справі терміном на 6 місяців, а саме до 28.01.2015 року включно.

Свою заяву від 06.06.2014 року відповідач мотивував тим, що є сільськогосподарським підприємством, тому сплата заборгованості у період збирання врожаю призведе до його зупинки, спричинить загрозу банкрутства підприємства, та просив суд надати відстрочку у виконанні рішення до кінця збору врожаю та його реалізації, що дасть відповідачу можливість повністю виконати зобов'язання по сплаті боргу у даній справі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що збір та реалізація врожаю у 2014 році давно закінчено, але відповідач виконав свої зобов'язання частково, сплативши позивачеві 28.01.2015 року (останній день відстрочки виконання рішення) 8320 грн., що складає 1,3 % суми боргу (а.с. 30).

Доказів загибелі, пошкодження або отримання низького врожаю восени 2014 року відповідачем не надано.

Отримання кредитних коштів для проведення посівної компанії відповідачем документально не доведено.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В оскаржуваній ухвалі суд зазначає що «відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 02.02.2015 року основним видом економічної діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, тобто отримання боржником прибутку носить сезонний характер, так як прибуток від посадженого урожаю отримується тільки після його збору та реалізації».

Однак господарський суд першої інстанції не звернув уваги на те, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців видами діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" є не тільки вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур, але і вирощування овочів, коренеплодів і бульбоплодів, розведення великої рогатої худоби молочних порід, розведення свиней, післяурожайна діяльність, оптова та роздрібна торгівля зерном, насінням, кормами та іншими товарами, виробництвом олії та інше (а.с. 14 на звороті). Прибуток від цих видів діяльності не є сезонним.

Посилання товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" на договір безвідсоткової фінансової допомоги від 12.01.2015 року № 12/01/15 (а.с. 68) та договір поставки від 15.01.2015 року № 15-01/3 (а.с. 69-73) в підтвердження майбутньої спроможності відповідача виконати судове рішення після його відстрочки, визнаються колегією суддів безпідставними з огляду на відсутність гарантій належного виконання зобов'язань за вищезазначеними договорами з боку контрагентів.

В додаткових письмових поясненнях до заяви про відстрочку виконання судового рішення та у відзиві на апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" зазначило, що є власником нерухомого майна, здійснювати реалізацію якого було неможливо через відсутність кадастрових номерів земельних ділянок, на яких розташовані такі об'єкти нерухомості. Втім, за твердженням відповідача, на сьогоднішній день завершується процес отримання кадастрових номерів, у зв'язку з чим відповідач матиме змогу отримувати грошові кошти за відчуження об'єктів нерухомості, які можуть бути спрямовані на виконання рішення суду. Відповідач зазначив, що оформлення документів знаходиться на завершальній стадії та в підтвердження даних доводів надав пакет документів, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 74-103).

Однак наявність у власності відповідача нерухомого майна свідчить про відсутність виняткових підстав для надання відстрочки виконання рішення, а не про їх наявність з огляду на п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", де зазначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати відсутність майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Отже товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" не наведено та не доведено наявності виняткових обставин, що надавали б право суду задовольнити його заяву про відстрочку виконання вказаного судового рішення; наведені відповідачем обставини не мають ознак винятковості, а мають загальний характер, а тому не можуть слугувати підставами для відстрочення виконання судового рішення.

Таким чином, при винесенні ухвали про надання відстрочки товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Горького" строком до 31.08.2015 року господарським судом не дотримано балансу інтересів сторін, не досліджено та не оцінено факти неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності матеріальних активів, готової продукції, грошових коштів (руху коштів по рахунках за період дії попередньої відстрочки і залишки на них на час звернення відповідача з повторною заявою про відстрочку виконання рішення суду) та фактів реальної загрози зупинення господарської діяльності боржника, що є підставою для скасування зазначеної ухвали та відмові у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення.

З огляду на викладене, доводи, наведені в апеляційній скарзі, слід визнати обґрунтованими, а ухвалу господарського суду такою, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2015 року у справі № 904/10114/13 скасувати.

Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Горького" у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2014 року.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім.Горького", с. Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПСгруп", м. Дніпропетровськ 609 грн. судового збору за подання апеляційної скарги, видавши наказ.

Виконання цієї постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.І. Крутовських

повний текст постанови виготовлений 17.04.15р.