Ухвала суду № 43642952, 14.04.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"14" квітня 2015 р.Справа № Б-39/248-09 вх. № 10456/2-39

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Гончаровою В.В.

за участю:

представника кредитора ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» - Духовний А.Б., дов. №25 від 26.03.15р.

розглянувши заяву ліквідатора про визнання недійсним договорів

По справі за заявою ТОВ "Стоунхедж", м. Київ

до ЗАТ "Будмпусконаладка", м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.06.2012р. відмовлено в задоволенні клопотання ПАТ "КБ "Експобанк" про зупинення розгляду справи, затверджено оплату послуг, відшкодування витрат та додаткову винагороду ліквідатора арбітражного керуючого Ревуцької Т.К. (ліцензія НОМЕР_1 від 14.10.2009р.) в розмірі, встановленому комітетом кредиторів, затверджено наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс, затверджено реєстр з непогашеною кредиторською заборгованістю, провадження у справі Б-39/248-09 припинено, зобов`язано державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2012р. у справі №Б-39/248-09 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Експобанк" задоволено; ухвалу господарського суду Харківської області 12.06.2012р. у справі №Б-39/248-09 скасовано; справу № Б-39/248-09 передано на розгляд до господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.08.2013р. скаргу ПАТ "Комерційний банк "Експобанк" на дії ліквідатора задоволено, усунуто від обов'язків ліквідатора ЗАТ "БУДМПУСКОНАЛАДКА" арбітражного керуючого Ревуцьку Тетяну Казимирівну та призначено ліквідатором ЗАТ "БУДМПУСКОНАЛАДКА" арбітражного керуючого Новікова Михайла Валентиновича.

31.10.2014 р. до суду від ліквідатора надійшла заява (вх. № 38115 від 31.10.2014 р.), в якій він просить суд:

1. Визнати недійсним укладений між ЗАТ "БУДМПУСКОНАЛАДКА" та ТОВ "Адаманс" договір купівлі продажу нежитлового будинку, посвідчений 08.12.2010р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Трофименко Є.В. (реєстр. №1484);

2. Визнати недійсним укладений між ЗАТ "БУДМПУСКОНАЛАДКА" та ТОВ "Адаманс" договір купівлі-продажу нежилих будівель, посвідчений 22.12.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Левченко Є.В. (реєстр. №5165);

3. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаманс" (04071, м.Київ, вул. Олегівська, 36, код за ЄДРПОУ 34927346) та передати Закритому акціонерному товариству "БУДМПУСКОНАЛАДКА" (61002, м. Харків, вул. Демченко, 4, код за ЄДРПОУ 05414930) нежилий будинок - 3-х поверхову споруду (адміністративні та складські приміщення), позначену на поверховому плані літерою А, площею 2717,60 кв. м; нежитлову будівлю - літера Б, площею 51 кв.м; нежитлову будівлю - літера В, площею 172,30 кв.м; нежитлову будівлю - літера Г, площею 30,70 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ вул.Олегівська,36.

Заява обгрунтована тим, що вказані договори укладено без дотримання встановлених у ст.203 ЦК України загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, має місце порушення принципу тотожності волевиявлення та внутрішньої волі учасника правочину, встановленого у ч.3 цієї статті. Умови оспорюваних договорів не відображають дійсну волю ЗАТ «Будмпусконаладка», порядок їх укладення не відповідає вимогам законодавства, зокрема ч.3 ст.30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст.15 Закону України «Про приватизацію невеликих підприємств ( малу приватизацію)», а оспорювані договори підлягають визнанню недійсними на підставі ст.215 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.11.2014р. призначено заяву ліквідатора (вх. № 38115 від 31.10.2014 р.) до розгляду в судовому засіданні на "09" грудня 2014 р. о(об) 10:50, залучено ТОВ "Адаманс" (04071,м.Київ, вул.Олегівська, 36) до участі у розгляді заяви ліквідатора, зобов'язано ТОВ "Адаманс" надати відзив на заяву ліквідатора, при наявності заперечень надати їх правове та документальне обгрунтування.

08 грудня 2014 року до суду надійшли заперечення арбітражного керуючого Ревуцької Т.К. на заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника, укладеного в межах провадження у справі про банкрутство.Заперечення обгрунтовані тим, що публікація оголошення про проведення аукціону здійснена у відповідності до вимог Закону України «Про приватизацію невеликих підприємств ( малу приватизацію)» і відсутність порушень при публікації встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 16.12.2012р. по справі № 58/261-10. Ціна за договорами на момент вчинення була об*єктивною, оцінку проведено у відповідності до вимог законодавства. Постановою ВГСУ від 24.02.2014р. по справі № 5011-35/208002015 правочин ( договір купівлі -продажу від 08.12.2010р.) визнано таким, що не суперечить чинному законодавству.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.14р. відкладено розгляд заяви ліквідатора (вх. № 38115 від 31.10.2014 р.) на "03" лютого 2015 р. о(об) 10:20, залучено до участі у справі №Б-39/248-09 про банкрутство ЗАТ "БУДМПУСКОНАЛАДКА" арбітражного керуючого Ревуцьку Тетяну Казимирівну, зобов'язано ТОВ "Адаманс" та кредиторів надати до суду відзиви на заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника.

03 лютого 2015 року судове засідання не відбулось у зв'язку з направленням справи Б-39/248-09 до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р. Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2015р. касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24.09.2014р. у справі №Б-39/248-09 повернуто скаржнику.

04 лютого 2015 року справа №Б-39/248-09 повернулась до господарського суду Харківської області. Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.02.2015р. призначено до розгляду заяву ліквідатора (вх. № 38115 від 31.10.2014 р.) на "12" березня 2015 р. о(об) 10:00, зобов'язано ТОВ "Адаманс" та кредиторів надати до суду відзиви на заяву ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна боржника.

Ліквідатор в судове засідання не з*явився, надав через канцелярію суду повідомлення про неможливість бути присутнім в судовому засіданні через хворобу.

Представник кредитора ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» в судовому засіданні підтримав заяву в повному обсязі, просив суд її задовольнити.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що заява ліквідатора не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до приписів статей 1, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" (у редакції Закону №784-14 від 30.06.1999р. із наступними змінами, що діяла до 19.01.2013р.) (надалі - Закон про банкрутство), ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством, реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Порядок продажу майна банкрута передбачений статтею 30 Закону про банкрутство, відповідно до якого після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Відповідно до ч.10 ст.30 цього закону, продаж майна банкрута оформляється договорами купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем відповідно до законів України. Отже, з визнанням боржника банкрутом всі без виключення обтяження його майна скасовуються за законом незалежно від будь-яких обставин.

Стаття 23 Закону про банкрутство встановлює наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше. Опублікування відомостей про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснюється ліквідатором у офіційних друкованих органах за рахунок банкрута у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

Постановою господарського суду Харківської області про визнання боржника банкрутом від 22.03.2010р. відкрито ліквідаційну процедуру стосовно боржника, призначено ліквідатором банкрута Ревуцьку Т.К., яку зобов*язано вчинити всі належні дії, пов*язані з проведенням ліквідаційної процедури у строки, встановлені чинним законодавством.

На виконання вимог постанови господарського суду Харківської області від 22.03.2010 року у газеті "Голос України" №70 (4820) від 20.04.2010 року було опубліковане оголошення про визнання ЗАТ "БУДМПУСКОНАЛАДКА" банкрутом і про відкриття ліквідаційної процедури.

Ліквідатором укладено договір на проведення інвентаризації майна банкрута №31-05/2010 від 31.05.2010р. За результатами проведеної інвентаризації було виявлено та включено до ліквідаційної маси майно банкрута згідно акту інвентаризації від 02.07.2010р.(т.4 а.с. 71). Також, ліквідатором 18.06.2010р. укладено договори з ТОВ «Бізнес-Група «Співдружність» на проведення оцінки майна банкрута за №10 ( 3-х поверхової споруди (адміністративні та складські приміщення), літера А, площею 2717,60 кв. м) та № 10/1 (нежитлової будівлі - літера Б, площею 51 кв.м; нежитлової будівлі - літера В, площею 172,30 кв.м; нежитлової будівлі - літера Г, площею 30,70 кв.м), що знаходяться за адресою: м. Київ вул.Олегівська,36. На виконання умов договорів проведено оцінку та складено звіти про оцінку майна у відповідності до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (т.5 а.с.81-174; т.6 а.с.1-113).

Матеріали справи свідчать про те, що ліквідатором було укладено з Товарною біржею «Правопорядок» декілька угод на організацію та проведення аукціону з продажу вищевказаного майна банкрута, про що у Всеукраїнському інформаційному виданні біржовий вісник "Правопорядок" (№ 12(20) від 02.08.2010р., №16 (24) від 06.09.2010р., №22-1(30) від 27.10.2010р.) були розміщені відповідні оголошення. Суд вважає необхідним зазначити, що це видання розповсюджується не лише на території м. Харкова, а є всеукраїнським інформаційним виданням, тому твердження ліквідатора Новікова М.В. про порушення вимог чинного законодавства в частині публікації цього оголошення суд вважає безпідставними.

До того ж суд вважає необхідним зазначити, що рішенням господарського суду Харківської області по справі № 58/261-10 в позові про визнання недійсним результатів аукціону, який відбувся 08.10.2010р. щодо реалізації майна банкрута ЗАТ «Будмпусконаладка» - 3-х поверхової споруди (адміністративні та складські приміщення), літера А, площею 2717,60 кв. м. по вул. Олегівська,36 м.Київ, та визнання недійсною угоди купівлі-продажу цієї будівлі було відмовлено та встановлено відсутність порушень при публікації оголошення про проведення аукціону. Таким чином, враховуючи, що при розгляді цієї справи приймали участь ЗАТ «Будмпусконаладка та ТОВ «Адаманс», стосовно яких встановлено відсутність порушень при публікації оголошення про проведення аукціону, обставини проведення аукціону 08.10.2010р. у відповідності до п.3 ст.35 ГПУ України не потребують доказування при розгляді заяви ліквідатора по справі №39/248-09.

За результатами проведення повторного аукціону з продажу майна банкрута, що відбувся 08.10.2010р., ліквідатором з переможцем аукціону ТОВ «Адаманс» було укладено договір купівлі продажу нежитлового будинку - 3-х поверхової споруди (адміністративні та складські приміщення), загальною площею 2717,6 кв.м., місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Олегівська, № 36 (Літера А). Лот було придбано за ціною 4356392 (чотири мільйона триста п'ятдесят шість тисяч триста дев'яносто дві) грн. 60 коп. Інше майно банкрута залишилось не проданим через відсутність пропозицій про його придбання. Грошові кошти від продажу майна надійшли на ліквідаційний рахунок банкрута.

У відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Таким чином, до компетенції комітету кредиторів закон відносить вирішення питання щодо обрання порядку продажу майна банкрута, в тому числі комітетом кредиторів може бути обрано інший порядок продажу майна ніж шляхом проведення конкурсу (аукціону), відкритих торгів.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи комітетом кредиторів (протокол від 16.12.2010р.) прийнято рішення продати майно банкрута, що залишилося не проданим за результатами проведення двох аукціонів через відсутність пропозицій про їх придбання, а саме: нежитлові будівлі (літ Б, В, Г) загальною площею 254 кв.м. місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Олегівська, № 36 товариству з обмеженою відповідальністю "АДАМАНС" за відповідним договором купівлі-продажу, згідно отриманої від ТОВ "АДАМАНС" пропозиції. Ціна продажу була погоджена комітетом кредиторів банкрута і склала: 109 263 (сто дев'ять тисяч двісті шістдесят три тисячі грн.) 00 коп. 22.12.2010р. з ТОВ «Адаманс» було укладено договір купівлі-продажу цього майна, який було посвідчено приватним нотаріусом 22.12.2010р. Грошові кошти від продажу надійшли на ліквідаційний рахунок банкрута.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 30 Закону про банкрутство суд вважає, що вказана норма Закону передбачає можливість встановлення комітетом кредиторів іншого, окрім конкурсного, порядку продажу майна банкрута, тому визначення комітетом кредиторів іншого порядку реалізації майна банкрута шляхом прямого продажу обраному суб'єкту господарювання не суперечить вимогам Закону про банкрутство.

Обгрунтовуючи заяву про визнання договорів недійсними та витребування від ТОВ «Адаманс» спірного майна та передачі його боржнику, ліквідатор посилається на ст.11, 202, 203,215,216 ЦК України та ст.17, 25 Закону про банкрутство.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно із частиною 3 цієї ж статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд вважає, що ліквідатором не доведено належними доказами, що викладені в заяві про визнання недійсними договорів обставини є підставою для визнання договорів купівлі-продажу, укладених ліквідатором в межах ліквідаційної процедури, недійсними.

З огляду на те, що ліквідатором не надано суду доказів, які б підтверджували, що продаж майна банкрута було проведено з порушеннями чинного законодавства та той факт, що договори купівлі-продажу майна банкрута суперечать нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, не доведено наявність правових підстав для визнання цих договорів недійсними та відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірні правочини та не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірними правочинами, суд вважає, що відсутні будь-які правові підстави для задоволення заяви про визнання недійсними спірних договорів купівлі-продажу.

До того ж суд вважає необхідним зазначити, що рішенням господарського суду м.Києва від 30.10.2013р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2013р. та постановою ВГСУ від 24.02.2014р. по справі № 5011-35/2080-2012, в якій приймали участь ті ж самі сторони - ЗАТ «Будмпусконаладка», ТОВ «Адаманс» та ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» за позовом Банку про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.12.2010р. та визнання відсутнім у ТОВ «Адаманс» права власності та права на відчуження нежитлового будинку - 3-х поверхової споруди (адміністративні та складські приміщення), загальною площею 2717,6 кв.м., місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Олегівська, № 36 (Літера А) у позові було відмовлено. З посиланням на норми ст.ст.203,215, 316,319 ЦК України суди дійшли висновків, що оспорюваний правочин на момент укладення не суперечив положенням Законів України «Про іпотеку», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання боржника банкрутом». Таким чином у відповідності до п.3 ст.35 ГПУ України обставини укладення договору від 08.12.2010р. та його відповідності чинному законодавству, право власності ТОВ «Адаманс», як покупця, власника зазначеного майна, встановлені цим рішенням не потребують доказування при розгляді заяви ліквідатора по справі №39/248-09.

Оскільки матеріалами справи не доведено наявності правових підстав для визнання договорів купівлі-продажу недійсними та враховуючи той факт, що згідно ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності та те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, а право приватної власності є непорушним, суд вважає, що відсутні будь-які правові підстави для витребування у ТОВ «Адаманс» спірного майна та передачі його боржнику.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви ліквідатора від 31.10.2014р. в повному обсязі.

Куруючись ст.ст. 203,215,216 ЦК України, ст.ст. 1, 22-34 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом" , ст.ст. 35, 86ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ліквідатора від 31.10.2014р. (вх. № 38115 від 31.10.2014 р.).

Ухвалу направити ліквідатору, ТОВ "Адаманс", арбітражному керуючому Ревуцькій Т.К., кредиторам, боржнику.

Суддя Савченко А.А.