Рішення № 43642409, 16.04.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2015 р. Справа№ 914/815/15

За позовом: Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1,

с. Сколе

до відповідача: Сколівського комунального підприємства водопровідно- каналізаційного господарства», м. Сколе

про: стягнення 102 388,38 грн.,

Суддя О. Долінська

При секретарі Н.Вашкевич

За участю представників:

позивача: ОСОБА_2 - дов. № б/н від 27.11.2014 року,

відповідача: Дидик І.В. - дов. №7 від 26.03.2015 року.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 до Сколівського комунального підприємства водопровідно- каналізаційного господарства» про стягнення 102 388,38 грн. Ухвалою від 16.03.2014 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 02.04.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору №3 оренди транспортного засобу від 05.01.2012 р. та №2 від 02.01.2013 року, не здійснив в повному обсязі оплату за наданий у строкове платне користування транспортний засіб, внаслідок чого виникла основна заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 78 100,00 грн. Крім того, позивачем відповідачу нараховано 20 943,00 грн. - інфляційних втрат та 3 345,38 грн. - 3% річних, які просить стягнути з відповідача на його користь.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, які містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 16.04.2014 р. представник позивача з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду виконав. Через канцелярію суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати частини основної заборгованості.

Просить стягнути з відповідача: 77 100,00 грн. основної заборгованості, так як 1000,00 грн. - основного боргу відповідач перерахував позивачу 15.04.2015 року; 20 943,00 грн. - інфляційних втрат за період з 01.09.2013 року по 01.02.2015 року; 3 345,38 грн. - 3% річних за період з 01.09.2014 року по 01.02.2015 року та понесені витрати по сплаті судового збору.

В судове засідання 16.04.2013 р. представник відповідача з'явився, подав відзив на позов, в якому основну суму заборгованості визнає, заперечує в частині позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних. Долучив докази перерахування 15.04.2015 року позивачу 1 000,00 грн. основного боргу (платіжне доручення №115 від 15.04.2015 року). А відтак, визнає основний борг в сумі 77 100,00 грн. в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В судовому засіданні 16.04.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, оглянувши оригінали документів, суд встановив.

05.01.2012 р. між Фізичною - особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - позивач) та Сколівським комунальним підприємством водопровідно - каналізаційного господарства (надалі - відповідач) було укладено договір №3 оренди транспортного засобу (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. даного Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування транспортний засіб, зазначений у пункті 1.2. Договору.

Згідно п. 1.2. Договору, Предмет оренди: вид транспортного засобу: автомобіль Цистерна - С (асенізатор); марка та модель: ЗІЛ - 131;державний реєстраційний номер НОМЕР_1; рік випуску: 1980; номер свідоцтва про держ. реєстрацію ТЗ: ВСС НОМЕР_3; опис технічного стану: умовно на ходу, без технічних пошкоджень.

Відповідно п. 3.1. Договору №3, розмір орендної плати за цим Договором становить 6 500,00 грн. за кожен місяць оренди.

Вказаний договір укладено строком до 31.12.2012 р.(п. 6.1. Договору).

Між сторонами було укладено новий договір оренди даного транспортного засобу від 02.01.2013 р. №2 строком до 31.01.2013 р.

Відповідно п. 3.1. Договору № 2, розмір орендної плати за цим Договором становить 5 000,00 грн. за кожен місяць оренди.

На виконання умов договору, орендодавець передав, а Орендар прийняв транспортний засіб. Однак, позивач стверджує, що відповідач свої зобов'язання за договором не виконував належним чином, орендну плату в повному обсязі не сплачував, а тому у відповідача перед позивачем виникла основна заборгованість за оренду транспортного засобу 78 100,00 грн. на час подачі позовної заяви в суд, про що свідчать акти здачі - прийняття робіт підписані сторонами, які містяться в матеріалах справи.

Станом на час подачі позовної заяви в суд, основна заборгованість відповідача перед позивачем була не погашена і становила 78 100,00 грн., що вбачається із акту звіряння розрахунків підписаного та скріплено печатками сторін.

Відповідачем під час розгляду справи судом погашена основна заборгованість в сумі 1000,00 грн. платіжним дорученням №115 від 15.04.2015 року. У зв'язку з цим, на час прийняття рішення судом основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 77 100,00 грн., а в частині стягнення основного боргу в сумі 1000,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню.

Представник відповідача визнає суму основної заборгованості 77 100,00 грн. на час прийняття судом рішення у даній справі.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що також передбачено ст. 193 ГК України.

З матеріалів справи, із актів здачі - прийняття робіт (містяться в матеріалах справи), а також згідно актів звіряння розрахунків, вбачається, що існуючою є непогашена заборгованість відповідача перед позивачем по Договору оренди в сумі 78 100,00 грн. на час подачі позовної заяви в суд.

Основна заборгованість підтверджується відповідачем у вказаній сумі станом на час подачі позовної заяви до суду по даних договорах.

Відповідачем під час розгляду справи судом, погашено основну заборгованість перед позивачем в сумі 1000,00 грн. (платіжне доручення №115 від 15.04.2015 року).

Таким чином, в частині стягнення основного боргу в сумі 1000,00 грн. провадження у справі слід припинити в зв'язку із відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, беручи до уваги акти звірки взаєморозрахунків, підписані сторонами Договорів (містяться в матеріалах справи) та враховуючи, що позивачем надано суду докази належного виконання обов'язку, а відповідачем не надано доказів погашення наявної заборгованості за Договором оренди транспортного засобу №3 від 05.01.2012 р. та за Договором оренди транспортного засобу №2 від 02.01.2013 р., суд прийшов до висновку, що позовна вимога в частині стягнення основного боргу в сумі 77 100,00 грн. підлягає до задоволення.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.

Окрім цього, згідно поданого розрахунку позивач просить стягнути з відповідача 20 943,00 грн. інфляційних втрат та 3 345,38 грн. - 3% річних.

Згідно з ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Таким чином, перевіривши розрахунок проведений позивачем, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 20 943,00 грн. інфляційних втрат та 3 345,38 грн. - 3% річних є обґрунтованими та дані суми підлягають до стягнення у повному обсязі.

А відтак, заперечення представника відповідача у відзиві про неправомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних є безпідставними.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в сумі стягнення з відповідача на користь позивача 77 100,00 грн. - основного боргу, 20 943,00 грн. інфляційних втрат та 3 345,38 грн. - 3% річних.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір суд покладає на відповідача в сумі 2 047,77 грн., так як даний спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, 193 ГК України, ст. ст. 33,43, 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу з відповідача на користь позивача в сумі 1 000,00 грн.

2. Позовні вимоги задоволити.

Стягнути з Сколівського комунального підприємства водопровідно- каналізаційного господарства (адреса: 82600, Львівська область, Сколівський район, м. Сколе,вул. Майдан Незалежності, 10, Ідентифікаційний код: 22390774) на користь : Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) 77 100,00 грн. - основного боргу, 20 943,00 грн. інфляційних втрат та 3 345,38 грн. - 3% річних та 2 047,77 грн. - понесених витрат на сплату судового збору.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.04.2014 р.

Суддя Долінська О.З.