Рішення № 43642245, 15.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015Справа №910/6912/15-г

за позовомКонотопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі 1) Конотопської міської ради 2) Відділу освіту Конотопської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" простягнення 49 028,30 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від прокуратури Вацьківська І.В. - представник за посвідченням від 12.12.14;

від позивача-1 від позивача-2 не з'явились; Якубіна Т.І.- представник за довіреністю № 19 від 14.04.2015;від відповідачане з'явились

В судовому засіданні 15.04.2015, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Конотопського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Конотопської міської ради, Відділу освіти Конотопської міської ради до Приватного акціонерного товариства "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" про стягнення заборгованості в розмірі 49028,30 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.03.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/6912/15-г, розгляд справи призначено на 15.04.2015 р.

В судове засідання 15.04.2015 р. представники прокуратури та позивача-2 з'явились, вимоги ухвали суду виконали, позовні вимоги підтримали, представник позивача-2 надав докази часткової сплати відповідачем заборгованості. Представник позивача-1 направив письмові пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги та просив суд розглядати справу без участі уповноваженого представника.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103033938954.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача-2 та прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

21 січня 2014 р. між Відділом освіти Конотопської міської ради (далі - позивач, балансоутримувач) та Приватним акціонерним товариством "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна академія управління персоналом" (Конотопська філія) (далі - відповідач, орендар) було укладено Договір № 37 про відшкодування витрат по комунальних послугах та податку на землю балансоутримувача (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію і ремонт споруди художньої школи, що знаходиться за адресою: м. Конотоп, вул. Леніна, 15, загальною площею 532,1 кв.м., а також утримання території біля неї, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання зазначених робіт.

Згідно з п.2.2.2 договору орендар зобов'язується до останнього числа поточного місяця вносити плату на рахунок балансоутримувача споруди за спожиті комунальні послуги та податок на землю.

Пунктом 3.2.2 договору передбачено, що орендар має право у випадку перерв у наданні комунальних послуг понад нормативні терміни зменшувати плату за комунальні послуги відповідно до порядку, встановленому чинним законодавством.

Цей договір діє з 01.01.14 до 31.12.14 включно (п.5.1 договору).

Крім того, 15.01.2015 року сторони уклали аналогічний договір № 10 зі строком дії з 01.01.15 по 31.12.15.

Як свідчать матеріали справи, на підставі понесених позивачем витрат за договорами № 37 від 21.01.14 та № 10 від 15.01.15 сторонами було Акт звірки взаємних розрахунків від 16.03.15, з якого вбачається, що заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на комунальні послуги та податку на землю встановить 49028,30 грн. Вказаний акт звірки підписано повноважними представниками балансоутримувача та орендаря і скріплено їх печатками.

У судовому засіданні 15.04.2015 з поданих позивачем-2 банківських виписок від 01.04.15 вбачається, що позивачем було частково сплачено заборгованість в розмірі 4544,51 грн., а саме: 1605,77 грн. податку на землю за листопад-грудень 2014 та січень-лютий 2015 року, 2938,74 грн. оплати за електроенергію. Таким чином, судом встановлено та позивачем не заперечується факт часткового погашення відповідачем основної суми боргу.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем станом на момент винесення рішення в частині 4544,51 грн. спростовано, тому суд припиняє провадження у справі в цій частині основної заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, з урахуванням часткового погашення заборгованості, станом на момент вирішення спору відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача-2 за надані послуги за договорами № 37 від 21.01.14 та № 10 від 15.01.15 заборгованість в розмірі 44483,79 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не наддав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 44483,79 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Повноваження по здійсненню захисту інтересів держави, в тому числі шляхом представництва її інтересів у суді, покладено на органи прокуратури України ст. 121 Конституції України.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року "прокурор або його заступник подають до арбітражного суду позови в інтересах держави". "Інтереси держави" згідно п.4 мотивувальної частини вищезгаданого рішення Конституційного Суду, є оціночним поняттям і прокурор або його заступник, в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство, в чому визначаються порушення інтересів держави, або в чому наявна загроза інтересам держави, обгрунтовуючи в позовній заяві необхідність захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах. Такі заяви, відповідно до ст. 2 ГПК України, є підставами для порушення справи в господарському суді.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Стаття 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Відповідно до ч.І ст. 10 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 1060-ХІІ (далі - Закон) в Україні для управління освітою створюється система державних органів управління і органи громадського самоврядування.

Згідно п.5 ч.І ст. 11 Закону до органів управління освітою в Україні залежать місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, а також утворені місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування структурні підрозділи з питань освіти (місцеві органи управління освітою).

Відповідно до ч.І ст. 14 Закону місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування здійснюють державну політику в галузі освіти, а згідно ч.2 вказаної статті місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування створюються відповідні органи управління освітою. Місцеві органи управління освітою у здійсненні своїх повноважень підпорядковані місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування та відповідним державним органам управління освітою.

Згідно п.1.1 Положення про відділ освіти Конотопської міської ради, затвердженого рішенням Конотопської міської ради 5 скликання 34 сесією від 23.12.2008, (далі - Положення) відділ освіти Конотопської міської ради є виконавчим органом міської ради, який утворюється міською радою та є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, і підпорядковується виконавчому комітету міської ради та міському голові, а з питань здійснення делегованих повноважень підконтрольний управлінню освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації.

Відповідно до п.2.1 Положення одним з основних завдань відділу освіти є реалізація державної політики в галузі освіти.

Таким чином, саме Відділ освіти Конотопської міської ради є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Несплата відповідачем платежів з відшкодування витрат по комунальних послугах та податку на землю балансоутримувача порушує законні інтереси позивачів, призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, отже звернення з даною позовною заявою Конотопським міжрайонним прокурором є безпосереднім захистом економічних інтересів держави.

Відповідно до норм ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки спір виник з вини відповідача, а часткова сплата заборгованості була здійснена ним після звернення позивача з даним позовом до суду, то судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 29, 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4 544,51 грн. основної заборгованості.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (03039 м. Київ, вул. Фрометівська, 2, ідентифікаційний код 00127522) на користь держави в особі Відділу освіти Конотопської міської ради (41600 Сумська обл., м. Конотоп, вул. Жарікова, 12, ідентифікаційний код 02147902) 44 483 (сорок чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 79 коп. основної заборгованості.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» (03039 м. Київ, вул. Фрометівська, 2, ідентифікаційний код 00127522) до Державного бюджету 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.04.2015 р.

Суддя Л.Г. Пукшин