Рішення № 43642010, 01.04.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2015Справа №910/1987/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА»

до Фізичної особи-підприємця Невдобенко Тетяни Іванівни

про стягнення 6 745,00 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Бобровська А.О. дов. №б/н від 01.01.2015р.від відповідача -не з'явилися

Обставини справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Невдобенко Тетяни Іванівни про стягнення з останньої вартості втраченого обладнання у розмірі 6 745,00 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.06.2014 між сторонами укладено Договір №2640 суборенди торгово-рекламного обладнання, відповідно до п. 5.1. якого у випадку втрати або знищення торгового обладання під час дії Договору суборенди суборендар протягом 5-ти днів з моменту отримання письмової вимоги про відшкодування вартості обладнання, має відшкодувати вартість торгового обладання. Відповідач належним чином не виконав узяті на себе зобов'язання відшкодування вартості вищенаведеного обладнання, у результаті чого, як стверджує позивач, утворилася заборгованість у розмірі 6 745,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 порушено провадження у справі №910/1987/15-г та призначено розгляд справи на 11.03.2015.

11.03.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/1987/15-г від 05.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2015 розгляд справи №910/1987/15-г відкладався на 01.04.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судове засідання 01.04.2015 з'явився, надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судові засідання, призначені на 11.03.2015 та на 01.04.2015, не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/1987/15-г від 05.02.2015 не виконали, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/1987/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.04.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

03.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» (далі - Орендар, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Невдобенко Тетяною Іванівною (далі - Суборендар, Відповідач) укладено Договір №2640 суборенди торгово-рекламного обладнання (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендар передає, а Суборендар приймає у строкове платне користування за плату обладнання, що є об'єктом суборенди за цим Договором (далі - Обладнання). Склад, перелік, найменування, кількість і заставна вартість з урахуванням індексації Обладнання узгодженна сторонами та наведена в акті прийому-передачі, оформленому у відповідності до п. 2.1. цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору обладнання передається в комплекті. Склад кожного окремого комплекту узгоджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Пунктами 2.1.-2.2. Договору обладнання повинно бути передано Орендарем та прийнято Суборендарем після підписання сторонами цього Договору. Факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти прийому-передачі Обладнання в суборенду є невід'ємною частиною цього Договору.

Дата підписання Акта прийому-передачі є датою передачі Обладнання в суборенду (п. 2.4. Договору).

Сторони погодили, що відповідно до ст. 323 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового ушкодження Обладнання несе Суборендар (п. 4.7. Договору).

Положеннями п. 5.1. Договору сторони передбачили, що сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов дійсного Договору згідно чинного законодавства України. У випадку втрати або знищення торгового обладнання під час дії Договору суборенди торгового обладнання Суборендар, протягом 5-ти днів з моменту отримання письмової вимоги з боку Орендодавця про відшкодування вартості обладнання, має відшкодувати вартість торгового обладнання, вказану в акті прийому-передачі обладнання.

Крім того, згідно з п. 5.1.3. Договору вартість Обладнання сплачується Суборендарем шляхом перерахунку коштів коштів на поточний рахунок Орендаря з нарахуванням ПДВ.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором суборенди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 759 ЦК України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Судом встановлено, що передача об'єкта оренди відбулася 13.06.2014, що підтверджується належним чином засвідченою копіює Акту прийому-передачі, підписаного уповноваженими представниками Позивача та Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2014 Обладнання було викрадено з володіння Суборендаря невстановленими особами (підтверджується витягом з кримінального провадження №12014100050004646).

30.09.2014 Орендар звернувся до Суборендаря з вимогою №б/н від 30.09.2014 про відшкодування вартості втраченого обладання в порядку п. 5.1. Договору у розмірі 6 745,00 грн. Указана вимога була отримана Суборендарем 14.10.2014, що підтверджується ідентифікатором поштового відправдення №0210003760590.

Однак, як вказує Позивач, відповіді на вказану претензію Відповідач не надав, розрахунків з останнім не провів.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Договір оренди є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п. 5.1 Договору у випадку втрати або знищення торгового обладнання під час дії Договору суборенди торгового обладнання Суборендар, протягом 5-ти днів з моменту отримання письмової вимоги з боку Орендодавця про відшкодування вартості обладнання, має відшкодувати вартість торгового обладнання.

Таким чином, після спливу указаного п. 5.1. Договору строку для відшкодування вартості втраченого Обладнання Суборендар вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по відшкодуванню вартості втраченого Обладнання на користь Позивача, на підставі Договору, у розмірі 6 745,00 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Крім того, Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів відшкодування вартості втраченого Обладнання та/або наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань суду не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості з Відповідача у розмірі 6 745,00 грн. за Договором №2640 від 03.06.2014 суборенди торгово-рекламного обладнання є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої прийнято рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Невдобенко Тетяни Іванівни (04114, м. Київ, вул. Вишгородська 150, буд. 4, кв. 29; індивідуальний податковий номер 1855004063) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРО АКВА» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 21; код ЄДРПОУ 36800559) вартість втраченого обладнання за Договором поставки №2640 від 03.06.2014 у розмірі 6 745,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 14.04.2015.

Суддя А.В.Яковенко