Постанова № 43640815, 15.04.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/692/15-a

15 квітня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Збаразької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Збаразька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області (далі - Збаразька ОДПІ, позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 1386 грн. 72 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрована суб'єктом господарювання, взята на облік як платник податків у Збаразькій ОДПІ, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зобов'язана сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки. Станом на 17.02.2015 року за відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 1386 грн. 72 коп. Податковим органом вживались заходи для її стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено. Позивач відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 1386 грн. 72 коп.

Представник позивача у судове засідання не прибув, проте подав до суду клопотання від 15.04.2015 року про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибула, при цьому копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, яка надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місця проживання, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, не була вручена адресату з незалежних від суду причин, а тому в розумінні статей 33, 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) слід вважати, що така ухвала вручена належним чином, сторона повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. Відповідач причини неприбуття до суду не повідомила, заперечень проти позову не подала.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, судовий розгляд даної справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.04.2013 року зареєстрована як фізична особа - підприємець, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 05.12.2014 року (а. с. 5), 18.04.2013 року взята на облік як платник податків у Збаразькій ОДПІ.

18.04.2013 року відповідачем була подана до податкового органу заява про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.05.2013 року, згідно з якою підприємцем обрана ставка єдиного податку 18 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати та визначена друга група платника єдиного податку (а. с. 8-9). З 01.05.2013 року відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування. Ставка єдиного податку, яка підлягала до сплати відповідачем у 2014 році, складала 219 грн. 24 коп., тобто 18 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного податкового (звітного) року.

Станом на 17.02.2015 року за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку у розмірі 1386 грн. 72 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості по фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (а. с. 7).

Заборгованість виникла через несвоєчасну та не в повному обсязі сплату платником податків авансових внесків по єдиному податку за лютий-березень 2014 року та несплату грошових зобов'язань, визначених Збаразькою ОДПІ у податковому повідомленні-рішенні № 0006721910 від 16.10.2014 року, яким до підприємця застосовано штрафні санкції на суму 948 грн. 24 коп. (а. с. 16). Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту перевірки у зв'язку з несвоєчасним перерахуванням до бюджету єдиного податку на підставі статті 122 Податкового кодексу України. Податкове повідомлення-рішення № 0006721910 від 16.10.2014 року вручене платнику податків наручно 16.10.2014 року, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 на його корінці, у встановленому законом порядку не оскаржене. Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу.

З метою погашення податкового боргу Збаразькою ОДПІ направлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 податкову вимогу від 22.10.2013 року № 786-19 (а. с. 17). При цьому з часу направлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Вжиті заходи не забезпечили погашення податкового боргу відповідачем. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI, чинного з 01.01.2011 року, з змінами і доповненнями (далі - ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пунктів 291.3, 291.4 глави 1 розділу ХІV ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, зокрема, до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Згідно з пунктами 293.1, 293.2 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, в тому числі для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця (пункт 295.1 статті 295 ПК України).

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку. Сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси (пункти 295.2, 295.4 статті 295 ПК України).

Відповідно до пункту 122.1 статті 122 ПК України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що податковий борг відповідача по єдиному податку виник внаслідок несплати авансових внесків у строки, встановлені пунктом 295.1 статті 295 ПК України, та несплати сум грошових зобов'язань, донарахованих за результатами перевірки податковим органом. Податкове повідомлення-рішення у встановленому законом порядку оскаржене не було, а тому зазначені в ньому суми податкових зобов'язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені пунктом 57.3 статті 57 ПК України.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені ПК України для стягнення податкового боргу з платника податків - фізичної особи, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату податкового боргу, вжиті податковим органом заходи не призвели до його погашення, при цьому позивач у межах повноважень, обґрунтовано звернувся до суду, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття постанови про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 податкового боргу в розмірі 1386 грн. 72 коп.

Керуючись статтями 11, 86, 136, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1) податковий борг по єдиному податку у розмірі 1386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) гривень 72 (сімдесят дві) копійки, який перерахувати на р/р № 31512970700351, одержувач місцевий бюджет Білозірської сільської ради, код одержувача 37377870, МФО 838012, код бюджетної класифікації 18050400.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.