Постанова № 43640754, 07.04.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року м.Житомир справа № 806/562/15

час прийняття: 10 год. 20 хв. категорія 5.2.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

за участі секретаря Длугаш О.В.,

представника позивача Луговського Ю.В.,

представника відповідача Подибайло В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" до Житомирської митниці ДФС про скасування карток відмови від 10.09.2014 № 101060000/2014/00363, від 17.09.2014 № 101060000/2014/00366, від 01.10.2014 № 101060000/2014/00377 та від 17.11.2014 № 101060000/2014/00428, визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 10.09.2014 № 101060000/2014/300305/2, від 17.09.2014 № 101060000/2014/300309/2, від 01.10.2014 № 101060000/2014/300319/2, від 17.11.2014 № 101060000/2014/300353/2,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Житомирської митниці Міндоходів, у якому просив скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.09.2014 № 101060000/2014/00363, від 17.09.2014 № 101060000/2014/00366, від 01.10.2014 № 101060000/2014/00377 та від 17.11.2014 № 101060000/2014/00428, визнати протиправними та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості від 10.09.2014 № 101060000/2014/300305/2, від 17.09.2014 № 101060000/2014/300309/2, від 01.10.2014 № 101060000/2014/300319/2, від 17.11.2014 № 101060000/2014/300353/2 Житомирської митниці Міндоходів, внаслідок чого було надмірно сплачено до бюджету 37132,17 грн, 23912,01 грн, 37961,92 грн та 43741,59 грн.

У обґрунтування своїх позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" зазначало, що на підставі зовнішньоекономічного контракту № 03/01/14-G/RO від 14.01.2014, укладеного між ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" (Україна) та компанією "Greif Flexibles Romania S.R.L." (Румунія), 10, 17 вересня, 01 жовтня та 17 листопада 2014 року в Україну ввезений товар, а саме поліетиленові вкладки (для пакування), поліпропіленовий ремінь тканий білого кольору, нитка поліпропіленова скручена, поліетиленова кругова плівка. Для здійснення митного оформлення поставлених товарів, за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), застосованим позивачем, крім самої декларації, митному органу були надані усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. При цьому у митній декларації позивач зазначив, що продавець та покупець були пов'язаними особами. Проте, на думку позивача, митним органом безпідставно не були взяті до уваги документи, з причин відсутності в них достатньої інформації, необхідної для підтвердження заявленого декларантом розрахунку митної вартості. Позивач вважає, що у Житомирської митниці не було достатніх підстав для визначення митної вартості з використанням резервного методу, оскільки митним органом не доведено існування обставин, які б підтверджували обґрунтованість його сумнівів щодо задекларованої декларантом митної вартості імпортованих товарів. Також зазначив, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не мітить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергове значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар. Зазначена система, відповідно до приписів Митного кодексу України, носить інформаційний характер і не є виключною підставою відмови визнання задекларованої митної вартості декларантом.

Окрім цього, позивач вказав, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не можу бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятої. Додаткові документи, відповідно до ч. 4 ст. 53 МК України, запитуються органом доходів і зборів виключно у випадку наявності у останнього підстав вважати, що існуючий зв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Під час судового розгляду справи первинного відповідача - Житомирську митницю Міндоходів замінено належним відповідачем - Житомирською митницею ДФС.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю і просив їх задовольнити, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на доводи викладені у письмових запереченнях. Пояснила, що оскаржувані рішення і картки відмови відповідають вимогам чинного законодавства. Житомирською митницею обґрунтовано використаний резервний метод визначення митної вартості товарів, зважаючи на розбіжності і ненадання декларантом належних документів у її підтвердження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з таких підстав.

Встановлено, що 14 січня 2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна", Україна, (Покупець), та фірмою "Greif Flexibles Romania S.R.L.", Румунія, (Продавець), укладено контракт № 03/01/14-G/RO.

Пунктом 1.1 цього контракту визначено, що його предметом є продаж Продавцем Покупцю поліпропіленової продукції.

Поставка товару буде виконуватись партіями. Кількість, асортимент і строки поставки кожної партії товару вказується в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною даного контракту (п. 1.2 контракту № 03/01/14-G/RO від 03.01.2014).

На виконання вимог контракту, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна", Україна, (Покупець), і фірмою "Greif Flexibles Romania S.R.L.", Румунія, (Продавець), підписано ряд додаткових угод до контракту № 03/01/14-G/RO від 14.01.2014, зокрема за №№ 11, 12, 13 і 14. За умовами цих угод Продавець повинен продати, а Покупець прийняти і оплатити наступний товар: поліпропіленові ремені; поліпропіленові нитки, біла; поліетиленові вкладки; поліетиленову плівку.

Матеріалами справи підтверджено, що з метою розмитнення поставленого позивачу фірмою "Greif Flexibles Romania S.R.L.", Румунія, товару 10 та 17 вересня, 01 жовтня та 17 листопада 2014 року подано до митного органу:

- митну декларацію № 101060000/2014/013488 на митне оформлення товару: поліетиленові вкладки (для пакування) Folie Peifh patented розміром: -190x(270+60)x60 см, 80 мкр, білі; поліпропіленовий ремінь тканий білого кольору, шириною: - 50 мм/chinga 1500 kgf, - 40 мм./MUFI/chinga; нитка поліпропіленова скручена; зовнішньоекономічний контракт № 03/01/14-G/RO від 14.01.2014; доповнення до контракту № 11 від 08.09.2014; договір про перевезення від 04.10.2013; міжнародну автомобільну накладну (CMR) А№087250 від 08.09.2014; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 09.09.2014; рахунок-фактура (інвойс) № 508 від 08.09.2014; пакувальний лист від 08.09.2014; резервна позиція № 915 від 26.07.2001; сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 М0185378 від 08.09.2014; декларація про походження товару № 508 від 08.09.2014; сертифікат якості від 08.09.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 08.09.2014; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 08.09.2014; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 08.09.2014.

Визначення митної вартості товару декларант здійснив за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

- митну декларацію № 101060000/2014/013904 на митне оформлення товару: поліетиленові вкладки (для пакування) Folie Peifh patented розміром: -184x(230+40)x48 см, 80 мкр, білі; поліпропіленовий ремінь тканий білого кольору, шириною: - 35 мм/chinga, - 40 мм./MUFI/chinga; нитка поліпропіленова скручена; зовнішньоекономічний контракт № 03/01/14-G/RO від 14.01.2014; доповнення до контракту № 12 від 15.09.2014; договір про перевезення 13/04/14 від 23.04.2014; міжнародну автомобільну накладну (CMR) А№294140 від 15.09.2014; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 17.09.2014; рахунок-фактура (інвойс) № 523 від 15.09.2014; пакувальний лист від 15.09.2014; резервна позиція № 915 від 26.07.2001; сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 М0185379 від 15.09.2014; декларація про походження товару № 523 від 15.09.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 15.09.2014; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 15.09.2014; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 15.09.2014.

Визначення митної вартості товару декларант здійснив за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

- митну декларацію № 101060000/2014/014806 на митне оформлення товару: поліетиленові вкладки (для пакування) Peifh розміром: -168x(192+37)x46 см, 80 мкр, білі, -168x(192+37)x46 см, 80 мкр, білі, конічної форми; поліпропіленовий ремінь тканий білого кольору, шириною: - 35 мм/chinga, - 40 мм./MUFI/chinga; зовнішньоекономічний контракт № 03/01/14-G/RO від 14.01.2014; доповнення до контракту № 13 від 29.09.2014; договір про перевезення 15/06/14 від 12.06.2014; міжнародну автомобільну накладну (CMR) А№222364 від 29.09.2014; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 01.10.2014; рахунок-фактура (інвойс) № 549 від 29.09.2014; пакувальний лист від 29.09.2014; резервна позиція № 915 від 26.07.2001; сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 М0185380 від 29.09.2014; декларація про походження товару № 549 від 29.09.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 29.09.2014; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 29.09.2014; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 29.09.2014.

Визначення митної вартості товару декларант здійснив за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

- митну декларацію № 101060000/2014/017975 на митне оформлення товару: поліетиленові вкладки (для пакування) Peifh розміром: -184x(230+40)x48 см, 80 мкр, білі (для харчових продуктів), - 183x(214+36)x42 см, 80 мкр, білі (для нехарчових продуктів); поліпропіленовий ремінь тканий білого кольору, шириною: - 35 мм/chinga; нитка поліпропіленова скручена, біла; поліетиленова кругова плівка, прозора; зовнішньоекономічний контракт № 03/01/14-G/RO від 14.01.2014; доповнення до контракту № 14 від 13.11.2014; договір про перевезення 15/06/14 від 12.06.2014; міжнародну автомобільну накладну (CMR) А№222050 від 13.11.2014; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 17.11.2014; рахунок-фактура (інвойс) № 646 від 13.11.2014; пакувальний лист від 13.11.2014; резервна позиція № 915 від 26.07.2001; сертифікат з перевезення (переміщення) товару форми EUR.1 М0182389 від 13.11.2014; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 13.11.2014; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 13.11.2014; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 13.11.2014.

Визначення митної вартості товару декларант здійснив за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

За результатами здійснення аналізу супровідних документів, поданих разом з вказаними митними деклараціями, митним органом повідомлено декларанта, що оскільки документи, зазначені у частині 2 ст. 53 МКУ, подані для митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у поданих документах наявні розбіжності, а також подані документи дають обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем та покупцем міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість, то для підтвердження митної вартості, згідно ч. 3 ст. 53 МК України, необхідно подати додаткові документи. Декларанту було запропоновано надати: висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписки з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортерів товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

У зв'язку із ненаданням позивачем на такі пропозиції, зазначених додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів під час їх митного оформлення, митним постом "Житомир-центральний" Житомирської митниці Міндоходів було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів та оформлені картки відмови від 10.09.2014 № 101060000/2014/00363, від 17.09.2014 № 101060000/2014/00366, від 01.10.2014 № 101060000/2014/00377 та від 17.11.2014 № 101060000/2014/00428.

Митні декларації не були оформлені, оскільки декларантом заявлена митна вартість товарів не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги статей 52, 53 Митного кодексу України.

Також підставою для відмови були рішення про коригування митної вартості товарів від 10 вересня 2014 року № 101060000/2014/300305/2, від 17 вересня 2014 року № 101060000/2014/300309/2, від 01 жовтня 2014 року № 101060000/2014/300319/2, від 17 листопада 2014 року № 101060000/2014/300353/2, кожним з яких скориговано ціну товару в сторону її завищення.

У вказаних рішеннях відповідач зазначив, що митна вартість товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, зазначені у частині другій ст. 53 МК України, подані для митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме вартості пакування та маркування товару. Крім того, документи, зазначені у с. 2 ст. 53 МКУ, та інші документи, подані для митного оформлення містять розбіжності, а саме: в контракті № 03/01/14-G/RO від 14.01.2014 в п.1.1 зазначено, що предметом контракту є продаж Продавцем Покупцю поліпропіленової продукції, а в додаткових угодах до контракту зазначено, крім поліпропіленової продукції, також товар "поліетилен"; в інвойсі № 549 від 29.09.2014 та № 646 від 13.11.2014 відсутнє посилання на контракт, згідно якого відбувається поставка також у цих інвойсах вказано банк "BRD NEGRESTT OAS", а в п. 11 контракту зазначено банк - "BRD-GROUPE SOCIETE GENERALE SA"; та дають обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем міг вплинути на заявлену декларантом митну вартість товарів (в декларації митної вартості зазначено, що покупець та продавець пов'язані між собою); а також в зв'язку з неподанням декларантом на письмову вимогу органу доходів і зборів відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 МК України додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: виписок з бухгалтерської документації; каталогів, прейскурантів, специфікації виробника товару; копій митних декларацій країни відправника; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписок з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкової інформації щодо вартості у країні - експортерів товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунків ціни (калькуляцій).

За інформацією, яка наявна у митного органу, вартість схожих товарів є вищою в порівнянні з митною вартістю оцінюваних товарів.

Проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом та доповнено наявні розбіжності з метою обґрунтованого вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст. ст. 59 - 64 МК України.

За результатами проведеної консультації встановлено, що методи 2а та 2б не можуть бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в та 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях: на основі МД №№ 101060000/2014/0013927 від 17.09.2014, 101060000/2014/010852 від 25.07.2014, 101060000/2014/006454 від 19.05.2014, 101060000/2014/004032 від 04.02.2014, 101060000/2013/020597 від 03.12.2013, 101060000/2014/009340 від 02.07.2014, 101060000/2014/013539 від 10.09.2014, 101060000/2014/0014838 від 01.10.2014, 101060000/2014/004032 від 02.04.2014, з урахуванням опису товару, кількості товару, що відповідає принципам і критеріям, визначеним Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Джерело інформації: інформація цінової бази ЄАІС ДМСУ щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено, Митний кодекс України.

Не погодившись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товару в сторону її завищення, декларантом подані нові митні декларації (МД-2) про митне оформлення вказаних товарів у режимі "під гарантійне зобов'язання", відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, в яких декларантом задекларовано ці ж товари за митною вартістю, що визначена контролюючим органом. Також позивачем було сплачено всі митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, у зв'язку з цим товар, згідно митних декларацій №101060000/2014/013539, № 101060000/2014/013927, № 101060000/2014/014838, № 101060000/2014/018020, було випущено у вільний обіг.

Вирішуючи, з урахуванням наведеного, спір по суті, суд виходив з наступного.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості наведено у статті 53 МК України.

Частиною 2 цієї статті МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно зі частиною 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як свідчать декларації митної вартості товарів, позивач вказав на пов'язаність продавця та покупця товарів, водночас заперечив вплив взаємозалежності на ціну товару.

У відповідності до частини 4 статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

У статті 57 МК України закріплені правила застосування методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту.

Згідно зі частиною першою цієї статті, митна вартість визначається за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Приписами частин другої - шостої статті 57 МК України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно зі ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

В силу приписів частини 2 наведеної статті МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч. 2 ст. 58 МК України).

Згідно зі ч.ч. 12-15 ст. 58 МК України, той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Частиною 16 статті 58 МК України закріплено, що для цілей цього Кодексу особи вважаються пов'язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Відповідно до ч. 17 вказаної статті МК України, особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб'ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов'язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Згідно зі ч. 4 ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов'язаними між собою, тільки якщо:

a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;

b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;

c) вони є роботодавцем і працівником;

d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;

e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;

f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;

g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;

h) вони є членами однієї й тієї самої сім'ї.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що підставою, яка унеможливлює визнання митної вартості товарів за ціною договору (контракту) є пов'язаність покупця та продавця, яка вплинула на ціну товару.

Між тим, частиною 18 статті 58 МК України визначено, що при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:

1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;

2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;

3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч. 21 ст. 58 МК України)

Відповідно до ч. 19 ст. 58 МК України, у разі здійснення вищезазначених порівнянь враховується наявна у органу доходів і зборів або подана декларантом чи уповноваженою ним особою інформація щодо різниці в комерційних рівнях продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині десятій цієї статті, та витратах, які понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.

Судом з'ясовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" не було надано митному органу витребувані документи, зокрема інформацію стосовно знеособленого розрахунку ціни (калькуляцію).

Зважаючи на викладене, а також ураховуючи, що продавець товару - фірма "Greif Flexibles Romania S.R.L.", Румунія, та покупець товару - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна", Україна, є пов'язаними особами, суд приходить до висновку, що ненадання позивачем, витребуваних митним органом, документів позбавляє контролюючий орган можливості дійти однозначного висновку про відсутність впливу взаємопов'язаності сторін на ціну товарів.

Разом з цим, суд критично оцінює посилання позивача на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками і наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю, не можуть бути підставою для такого витребування та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контрактів, зважаючи на таке.

Відповідач як контролюючий орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначеної митної вартості товару, що переміщується через митний кордон України.

Орган доходів і зборів може вимагати, а декларант має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності зазначеної митної вартості товару.

Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог органу доходів і зборів щодо підтвердження митної вартості товарів.

Органи доходів і зборів, відповідно до покладених на них завдань, забезпечують контроль за виконанням законодавства України з питань митної справи й справлянням податків і зборів та інших завдань, покладених на митну службу України.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться контролюючим органом, що здійснює митне оформлення товарів із застосуванням різних форм митного контролю згідно з положеннями Митного кодексу України.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що після реєстрації вказаних вище митних декларацій в електронній базі даних ЄАІС ДМСУ та початку здійснення митного контролю спрацювали критерії ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками Держмитслужби України - код 105-2 "Можливе заниження митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товарів, звернувши увагу на вартість ідентичних або подібних товарів. Провести перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують митну вартість товарів2.

Під час проведення митного контролю правильності визначення митної вартості було виявлено заниження митної вартості товару відповідно до бази даних цінової інформації ЄАІС ДМСУ, яка містить інформацію про рівень цін на такі товари, митне оформлення яких вже здійснено, що є достатньою підставою для сумніву у правильності заявленої позивачем митної вартості товарів.

При цьому суд враховує, що виявлені у поданих декларантом разом з митною декларацією документах розбіжності представником позивача спростовані не були.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що наявність в ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів і розбіжності у поданих декларантом документах, виявлені під час митного контролю, можуть бути підставами для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

У свою чергу, відмова від надання декларантом додаткових документів не дозволяє спростувати сумнів у задекларованій вартості та наділяє орган доходів і зборів правом самостійно визначити митну вартість.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2015 року в справі № К/800/47785/14.

За таких обставин, а також зважаючи на те, що позивач належним чином не підтвердив задекларовану ним митну вартість товарів, суд погоджується із позицією відповідача щодо неможливості визначення митної вартості товару за ціною договору та необхідністю здійснення коригування митної вартості товарів із застосуванням другорядних методів.

Графа 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості містить відомості про причини неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом та причини незастосування методів визначення митної вартості товарів, передбачених статтями 59, 60, 62, 63 МК України.

Ураховуючи наведене та досліджені у судовому засіданні документи, надані сторонами, суд дійшов переконання про обґрунтованість застосування відповідачем резервного методу визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.

Згідно зі пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

З огляду на викладене, відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" у митному оформленні товарів за першим методом і коригуючи їх митну вартість, Житомирська митниця Міндоходів діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України. Відтак, рішення про коригування митної вартості від 10.09.2014 № 101060000/2014/300305/2, від 17.09.2014 № 101060000/2014/300309/2, від 01.10.2014 № 101060000/2014/300319/2, від 17.11.2014 № 101060000/2014/300353/2 та картки відмови у митному оформленні (виписку) товарів від 10.09.2014 № 101060000/2014/00363, від 17.09.2014 № 101060000/2014/00366, від 01.10.2014 № 101060000/2014/00377 та від 17.11.2014 № 101060000/2014/00428 є правомірними і підстав для їх скасування суд не вбачає.

Згідно зі частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних рішень та карток відмови. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити слідуюче.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У частині 2 цієї статті КАС України закріплено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 3674-VI) встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява;

- немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява.

Згідно зі абз. 1 частини 3 статті 6 Закону № 3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зважаючи на розмір позовних вимог та мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2015 року, ставка судового збору за подання до суду даного позову становила 3147,27 грн (292,32 грн (за вимоги немайнового характеру) + 2854,95 грн (за вимоги майнового характеру)).

Частиною 3 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Платіжними дорученнями від 09 лютого 2015 року підтверджено, що за подання до суду даного позову ТОВ "Грайф Флексіблс Україна" сплачено судовий збір у сумі 358,58 грн.

За таких обставин та враховуючи висновок суду про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, решту суми судового збору в розмірі 2788,69 грн слід стягнути з позивача на користь Державного бюджету.

Керуючись статтями 86, 94, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грайф Флексіблс Україна" (код ЄДРПОУ 20428705) 2788,69 грн судового збору на рахунок Житомирського окружного адміністративного суду № 31213206784002 за такими реквізитами: отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - 22030001, код ЄДРПОУ суду 34854954.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Є.Ю. Романченко

Повний текст постанови виготовлено: 14 квітня 2015 р.