Постанова № 43640735, 02.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2015 р. Справа № 804/17400/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Текутєвої О.П. представника позивача Текутєва Є.Ю.,

представника відповідача Гагарського А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» до Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2014 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.02.2014 № 120 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (код ЄДРПОУ 36728065); визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.06.2014 № 0002511501 ( форми «Р»).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Державною податковою інспекцією в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області виданий наказ про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» від 11.02.2014 № 120, без наявності на те правових підстав, визначених нормами Податкового кодексу України, оскільки на запит відповідача про надання документів позивач надав вичерпну інформацію та всі запитувані документи. На підставі вказаного наказу відповідачем проведено позапланову документальну невиїзну перевірку позивача, результати якої оформлені актом від 23.05.2014 № 1368/04-61-22-3/36728065. В означеному акті податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Гефест Груп» за договором поставки від 01.07.2013 № 0107 та договором про надання послуг від 15.07.2013 № 1607. На підставі зроблених висновків, відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення від 18.06.2014 № 0002511501 (форми «Р»), за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем у розмірі 232426,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 116213,00 грн. Позивач категорично не погоджується із винесеним податковим повідомленням - рішенням від 18.06.2014 № 0002511501, вказуючи на те, що у періоді, що перевірявся податковим органом (липень 2013 року), Товариство з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» мало господарські відносини із ТОВ «Гефест Груп» на підставі договору постачання № 0107 від 01.07.2013, на виконання якого вказане підприємство поставило позивачеві товар на суму 650044,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 108340,81 грн.) та договору про надання послуг № 1607 від 15.07.2013, на виконання якого ТОВ «Гефест Груп» виконало роботи на загальну суму 1200000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 200000,00грн.). Позивачем на користь контрагента здійснена оплата за вказаними договорами в повному обсязі, всі господарські операції підтверджуються відповідними первинними документами. Господарські відносини сторін мали реальний характер, договірні зобов'язання перед позивачем вказаним контрагентом виконані в повному обсязі, в ході вчинених господарських операцій ТОВ «Гефест Груп» складені первинні документи, товари поставлені, а роботи виконані фактично, а тому позивачем правомірно сформовано податковий кредит за наслідками такої взаємодії. За таких обставин, позивач вважає, що наказ від 11.02.2014 № 120 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» та податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.06.2014 № 0002511501 (форми «Р») винесені незаконно, необґрунтовано, з порушенням податкового законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.10.2014 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 13.11.2014.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, які містяться в матеріалах справи. Відповідач зазначив, що на підставі наказу від 11.02.2014 № 120 та з урахуванням акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Груп» (код ЄДРПОУ 38546040) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 по 31.08.2013» від 13.12.2013 № 2927/26-55-22-01/38546040 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності позивача. За результатами такої перевірки складено акт від 23.05.2014 № 1368/04-61-22-3/36728065. Під час перевірки досліджені взаємовідносини позивача із ТОВ «Гефест Груп» за договорами від 01.07.2013 № 0107 та від 15.07.2013 № 1607. Відповідач зазначив, що надана під час перевірки видаткова накладна до договору від 01.07.2013 № 0107, оформлена з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: в ній не зазначені ПІБ особи, яка поставила товар, відсутнє місце її складання, а тому зазначена накладна не має силу первинного документа. Крім того, акт здачі - прийняття виконаних робіт № 1 до договору від 15.07.2013 № 1607 також не може вважатися первинним документом, оскільки не містить зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, не містить відомостей про те, які витрати були понесені за результатами надання послуг (відсутня калькуляція наданих робіт), не містить деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг характер та строки виконання. В ході перевірки позивачем не надано документів стосовно подальшої реалізації придбаних послуг. Також, відповідач зазначив, що товарно - транспортні накладні на перевезення товарів від постачальника оформлені з порушенням наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 № 363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 № 128/2568. Відсутні докази оприбуткування придбаного у ТОВ «Гефест Груп» товару на складі. З огляду на встановлені під час перевірки обставини та зафіксовані порушення, відповідач вважає, що Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області правомірно винесені наказ від 11.02.2014 № 120 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» та податкове повідомлення - рішення від 18.06.2014 № 0002511501 ( форми «Р»), а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (код ЄДРПОУ 36728065) (далі - ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів») зареєстровано як юридична особа 29.09.2009, взято на податковий облік 30.09.2009 за № 7407, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та є платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 19.11.2009 № 100297818.

Видами діяльності позивача є: Виробництво інших меблів (код КВЕД 31.09); Виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів (код КВЕД 16.23) (основний); Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у. (код КВЕД 82.99); Неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів (код КВЕД 33.15); Будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20), що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 19509243 від 28.10.2014, зробленого судом.

11 лютого 2014 року Державною податковою інспекцією в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено наказ від 11.02.2014 № 120 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (код ЄДРПОУ 36728065), у відповідності до якого на підставі п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, у зв'язку із тим, що за наслідками перевірки платників податків ТОВ «Гефест Груп» (код ЄДРПОУ 38546040) за період з 01.07.2013 по 31.07.2013 виявлено факти, що свідчать про можливі порушення ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (код ЄДРПОУ 36728065) податкового законодавства за відповідний період призначено з 17.02.2014 документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів».

Підпунктом 20.1.2. п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Як встановлено п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК України визначено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно п. 73.3. ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 затверджено Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі - Порядок).

Пунктом 9 вказаного Порядку встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби.

Абз. 2 п. 14 Порядку встановлено, що у разі коли за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов'язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту.

Відповідно до ст. 79 ПК України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

В матеріалах справи наявні докази про направлення на податкову адресу позивача наказу від 11.02.2014 № 120 про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (код ЄДРПОУ 36728065) та повідомлення про проведення такої перевірки. За результатами проведеної перевірки складено акт від 23.05.2014 № 1368/04-61-22-3/36728065, отже у позивача була можливість оскаржити такий наказ до моменту складання означеного акту, який став підставою для винесення податковим органом в подальшому податкового повідомлення - рішення від 18.06.2014 № 0002511501 (форми «Р»).

Суд зазначає, що обов'язковою ознакою акту індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, який може бути оскаржений до суду, є те, що він безпосередньо породжує певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин, в даному випадку платника податків, і має обов'язковий характер.

Враховуючи той факт, що позивачем до початку проведення перевірки вказаний наказ не оскаржено, перевірку фактично здійснено та за її наслідками винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яке є актом індивідуальної дії та саме воно визначає для платника податків обов'язки та змінює його майновий стан (негативні наслідки за результатами такої перевірки для платника вже настали), з огляду на те, що задоволення позову в цій частині не призводить до відновлення порушених прав платника податків, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 11.02.2014 № 120 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (код ЄДРПОУ 36728065) не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в Амур- Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі наказу від 11.02.2014 № 120 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (код ЄДРПОУ 36728065), результати якої оформлені актом від 23.05.2014 № 1368/04-61-22-3/36728065 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (код ЄДРПОУ 36728065) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам із ТОВ «Гефест Груп» (код ЄДРПОУ 38546040) за період з 01.07.2013 по 31.07.2013».

З означеного акту встановлено, що податковий орган, проаналізувавши взаємовідносини ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» та ТОВ «Гефест Груп» у перевіряємому періоді, дійшов висновку про не підтвердження факту придбання товарів та послуг, нереальність господарських операцій із вказаним контрагентом. В основу таких висновків покладено акт ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.12.2013 № 2927/26-55-22-01/38546040 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Гефест Груп» (код ЄДРПОУ 38546040) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 по 31.08.2013», який складений у зв'язку з відсутністю посадових осіб підприємства за податковою адресою. З огляду на зазначене, податковий орган в акті від 23.05.2014 № 1368/04-61-22-3/36728065 зазначив про те, що операції по ланцюгу постачання ТОВ «Гефест Груп» - ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» не містять у своїй суті розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання продажу товарів (послуг) та не спричиняють реального настання правових наслідків. Операції з придбання товарів (надання послуг) ТОВ «Гефест Груп» - ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» порушують ст. 228 ЦК України щодо укладання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння чужим майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нереальним.

Також, в означеному акті від 23.05.2014 № 1368/04-61-22-3/36728065 контролюючим органом зазначено, що перевіркою встановлено нереальність проведення господарських операцій між ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» і постачальником - ТОВ «Гефест Груп» та юридичну дефектність первинних документів, у зв'язку з тим, що діяльність ТОВ «Гефест Груп» не є господарською діяльністю підприємства в розумінні п. 14.1.36 ПК України. Перевіркою встановлено, що ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» включило до складу податкового кредиту вартість товарів (робіт, послуг) на підставі документів, що не мають статусу первинних в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки документально не підтверджено факти здійснення господарських операцій.

Враховуючи вищенаведене, контролюючий орган дійшов висновків, зокрема, що ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» в порушення ст. 185, ст. 188, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 ПК України завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Гефест Груп» на суму 264104,00 грн., у т.ч. липень 2013 року сума ПДВ у розмірі 264104,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 264104,00 грн., у т.ч. у липні 2013 року сума ПДВ у розмірі 264104,00 грн.

На підставі акту перевірки від 23.05.2014 № 1368/04-61-22-3/36728065, Державною податковою інспекцією в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення - рішення від 18.06.2014 № 0002511501 (форми «Р»), за яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( робіт, послуг) за основним платежем на суму 232426,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 116213,00 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини даної справи, суд не погоджується із позицією відповідача, наведеною в акті від 23.05.2014 № 1368/04-61-22-3/36728065 щодо не спрямованості правочинів, вчинених між ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» та ТОВ «Гефест Груп», на спричинення реальних правових наслідків, з огляду на наведене нижче.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів, тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, в якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Щодо висновків податкового органу про встановлення недійсності правочинів по ланцюгу постачання ТОВ «Гефест Груп» - ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» суд зазначає наступне.

Одним із основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Повноваженнями щодо визнання в позасудовому порядку правочинів нікчемними або недійсними вказані органи не наділені.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсними чи не укладення вказаних правочинів. Відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означених договорів, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарської операції, відсутності зв'язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також доказів того, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України.

Однак, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Аналогічну позицію з цього приводу займають Верховний Суд України в постанові Пленуму ВСУ від 06.11.2009 № 9 та Вищий адміністративний суд України в постанові від 14.11.2012 по справі № К/9991/50772/12.

Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит можливе порушення податкової дисципліни контрагентом позивача, у даному випадку ТОВ «Гефест Груп». Такий висновок суду узгоджується із висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 13.01.2009 (номер судового рішення в ЄДРСР № 3060678).

У Листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» та ТОВ «Гефест Груп» та реальність зміни майнового стану першого.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 17.05.2013 між ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (постачальником) та ПрАТ «АГРА» (покупцем) укладений договір постачання № 200513, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю столярні вироби - меблі, панелі, балюстради та інші архітектурні елементи, у відповідності до проекту інтер'єрів вестибюльних зон (Північний вестибюль, Центральний вестибюль, Південний вестибюль) ТЦ «Каскад - Плаза» по Катеринославському бульвару № 1 у м. Дніпропетровську.

Найменування, вартість, кількість товару вказуються в Специфікаціях на товар (додаток № 1), графік постачання наведений в додатку № 2, опис товару наведений у додатку № 3, які є невід'ємними частинами договору ( п. 1.2 договору постачання від 17.05.2013 № 200513).

Загальна вартість договору складає 2977066, 54 грн. (в т.ч. - ПДВ 496177,76 грн.) (п.3.1 договору постачання від 17.05.2013 № 200513). За умовами додаткової угоди від 20.12.2013 № 1, п. 3.1. договору постачання від 17.05.2013 № 200513 викладено в іншій редакції та змінено вартість договору на суму 3452359,32 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору з ПрАТ «АГРА», позивачем у контрагента ТОВ «Гефест Груп» було замовлено на підставі договору постачання від 01.07.2013 № 0107 шпоновані вироби, меблі та декоративні елементи, які визначені в специфікації № 1 від 01.07.2013 до договору № 0107 від 01.07.2013. Всього сума придбання за договором від 01.07.2013 № 0107 становить 650044,85грн. (в т.ч. ПДВ - 108340,81 грн.) ( п. 2.1. договору № 0107 від 01.07.2013).

Товар відвантажений на підставі видаткової накладної № 577 від 31.07.2013, з боку покупця під час відвантаження був присутній повноважний представник ОСОБА_7 (за довіреністю від 30.07.13 № 264).

Оплата за договором від 01.07.2013 № 0107 здійснена позивачем на користь ТОВ «Гефест Груп» в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 3448 від 10.07.2013 на суму 350000,00 грн.; № 3668 від 03.09.2013 на суму 150000,00 грн.; № 3755 від 19.09.2013 на суму 150044,85 грн.

Постачальником - ТОВ «Гефест Груп» були складені та видані позивачеві податкові накладні: від 10.07.2013 № 23 на суму 350000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 58333,33грн.), від 31.07.2013 № 95 на суму 300044,85 грн. ( в т.ч. ПДВ - 50007,48 грн.).

Транспортування товару оформлене товарно - транспортними накладними від 31.07.2013: № 829238, № 829237, з яких вбачається, що позивач здійснював переміщення товару від продавця самовивозом, тобто власними транспортними засобами, адреса пункту навантаження: м. Київ, вул. Щорса 5 А, пункт розвантаження: м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, 8.

У товарно - транспортній накладній від 31.07.2013 № 829238 вказано, що транспортування відбувалося на автомобілі Н1, держ. номер НОМЕР_2 водієм ОСОБА_7, згідно товарно - транспортної накладної від 31.07.2013 № 829237 встановлено, що транспортування здійснювалося водієм ОСОБА_8 на автомобілі марки Merсedes, держ. номер НОМЕР_3.

Під час розгляду справи судом був допитаний в якості свідка ОСОБА_7, який підтвердив той факт, що він дійсно був відряджений до м. Києва для відвантаження від ТОВ «Гефест Груп» товарно - матеріальних цінностей, які ним були отримані на підставі видаткової накладної від 31.07.2013 № 577 та доставлені у м. Дніпропетровськ, по вул. Лісопильна, 8.

У судове засідання також був викликаний в якості свідка ОСОБА_8, який підтвердив отримання товарно - матеріальних цінностей від ТОВ «Гефест Груп» під час свого відрядження до м. Києва 31.07.2013.

Стосовно доводів відповідача про те, що означені товарно - транспортні накладні складені з порушеннями вимог наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом» від 14.10.1997 № 363, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 11.1 Правил, ТТН та дорожні листи є основними документами на перевезення вантажів, ТТН - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Як випливає зі змісту статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», ТТН необхідно оформлювати також при перевезеннях вантажів для власних потреб (власним транспортом). ТТН - це один з документів, які повинні завжди бути у водія автомобіля при перевезенні вантажу. Це передбачено також пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Проте, наведені нормативні акти не роз'яснюють, яким чином необхідно оформити ТТН при доставці вантажу власним транспортом.

Слід зазначити, що форма товарно - транспортної накладної встановлена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Проте, даний документ не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів, у зв'язку з чим його норми носять рекомендаційний характер.

Відтак, при оформленні ТТН при перевезеннях вантажів для власних потреб достатньо дотриматися загальних вимог щодо змісту та оформлення первинних документів.

Судом з'ясовано, що транспортування товару від постачальника до позивача здійснювалася саме власним транспортом останнього.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 витребувано від Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Дніпропетровській області інформацію про реєстрацію автомобілів марки Hyundai H-1 державний номер НОМЕР_2 та Mercedes - Benz, державний номер НОМЕР_3. На означену ухвалу Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Дніпропетровській області надало відповідь від 13.01.2015 вих. № 14/133, в якій зазначено, що автомобіль марки Hyundai H - 1, державний номер НОМЕР_2, зареєстрований за підприємством ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» (код ЄДРПОУ 36728065), яке розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Лісопильна, 8; автомобіль марки Mercedes - Benz Sprinter, державний номер НОМЕР_3, зареєстрований за громадянкою ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

Вказані обставини підтверджуються наданими позивачем належним чином засвідченими копіями свідоцтв про реєстрацію вказаних транспортних засобів, які залучені до матеріалів справи.

Судом встановлено, що автомобіль марки Mercedes - Benz Sprinter, державний номер НОМЕР_3, позивач орендує у громадянки ОСОБА_9 для власної виробничо-господарської діяльності, в тому числі для перевезення вантажів на підставі нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу від 20.03.2013, зареєстрованого в реєстрі за № 493, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

За наведених обставин, судом відхиляються доводи відповідача щодо не підтвердження транспортування ТМЦ від постачальника - ТОВ «Гефест Груп» до покупця - ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів».

Разом з тим, між позивачем (як замовником) та ТОВ «Гефест Груп» (як виконавцем) укладений договір про надання послуг від 15.07.2013 № 1607, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати ремонтно - будівельні роботи: виготовити та провести монтаж столярних виробів в ТЦ «Каскад-Плаза» по Катеринославському бульвару, 1 у м. Дніпропетровську, згідно специфікації № 1 до договору від 15.07.2013 № 1607.

Загальна вартість договору становить 1200000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 200000,00 грн.) (п. 2.1. договору від 15.07.2013 № 1607).

Згідно специфікації № 1 від 15.07.2013 ТОВ «Гефест Груп» виконувало наступні роботи: виготовлення та монтаж панелей стінових 24 мм (шпон макассар на лицьових поверхнях, шпон - обратка - дуб) у кількості 170 кв.м. (ціна одного кв. м. - 3103,09 грн.), всього з урахуванням ПДВ на суму 633030,82 грн.; виготовлення та монтаж панелей стінових 24 мм (шпон - дуб) у кількості кв. м. 137,7 (ціна за 1 кв.м. - 2342,21 грн., всього з ПДВ - 387026,78; обробка балюстради вибілений дуб, брус 150*150 у кількості 28,4 кв. м. (сума за 1 кв.м. 149952,00 грн.), всього з ПДВ на суму 179942,40 грн.

Контрагентом - ТОВ «Гефест Груп» були виписані позивачеві податкові накладні: від 24.07.2013 № 43 на суму 700000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 116666,67 грн.) та від 31.07.2013 № 59 на суму 500000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 83333,33 грн.).

Оплата позивачем на користь виконавця проведена в повному обсязі на підставі платіжних доручень: № 3500 від 24.07.2013 на суму 700000,00 грн., № 3549 від 31.07.2013 на суму 500000,00 грн.

На підтвердження виконання означених робіт сторонами складений акт здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 25.09.2013 на суму 1200000,00 грн., підписаний від виконавця директором Шамелем В.І. та від замовника директором Яшунським Г.А.

Як вже зазначалося судом, вироби з дерева та послуги від ТОВ «Гефест Груп» позивачем отримувалися для виконання комплексного замовлення за укладеним із ПрАТ «АГРА» договором від 17.05.2013 № 200513.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 від ПрАТ «АГРА» витребувані документи та відомості щодо виконання позивачем робіт за вказаним договором. На виконання ухвали суду ПрАТ «АГРА» надало до суду первинні документи, на підтвердження виконання позивачем робіт та письмові пояснення від 30.01.2015 вих. № 20, в яких зазначено, що ним у ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» на підставі договору від 17.05.2013 № 200513 були придбані столярні вироби у кількості та асортименті, визначеними договором. Вказані вироби були поставлені у строки, що передбачені договором, змонтовані та встановлені на об'єкті: «Каскад - Плаза» (Катеринославський бульвар, 1, (колишня вул. Виконкомівська) та будь-яких претензій до ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» щодо виконання умов договору, кількості та якості виробів ПрАТ «АГРА» не має.

Крім того,судом з'ясовано, що монтажні роботи, отримані позивачем від ТОВ «Гефест Груп» були складовою частиною робіт, що виконувалися для замовника позивача за договором від 17.12.2013 № 171213, укладеного між ТОВ ВКП «Проммонтаж-Реконструкція» та ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» від 17.12.2013 № 171213. За умовами вказаного договору ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» зобов'язалося виконати монтаж столярних виробів на об'єкті «Багатофункціональний комплекс будинків житлового та суспільного призначення по вул. Ісполкомівська у районі дому № 1 у м. Дніпропетровську. Договірна ціна виробів та види монтажних робіт визначені у додатку № 1 до договору від 17.12.2013 № 171213.

Зазначені роботи прийняті на підставі акту приймання виконаних підрядних робіт № 1 за березень 2014 року на суму 64937, 52 грн. (вартість робіт підрядника по будівництву з урахуванням ПДВ).

Оплата робіт здійснена на підставі платіжного доручення від 03.01.2014 № 1 в сумі 217929, 54 грн., належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. Позивачем виписана та надана замовнику - ТОВ ВКП «Проммонтаж - Реконструкція» податкова накладна № 1 від 03.01.2014 на суму 217929, 54 грн., яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкове зобов'язання відображено у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року.

Посилання відповідача на те, що договір виконання комплексу робіт по будівництву від 17.12.2013 № 171213 не містить конкретного об'єкту та адреси місця здійснення робіт різняться із тією адресою, яка зазначена у договорі від 15.07.2013 № 1607 не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до п. 28 рішення Дніпропетровської обласної ради від 17.08.2012 № 327-14/VI, затверджено угоду від 12.03.2012 № 1, укладену між Дніпропетровською обласною радою та ПрАТ «Агра» про передачу до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області нежитлових приміщень, площею 513, 3 кв. м. - 1 черга у будівлі багатофункціонального комплексу «Каскад - Плаза», розташованого за адресою: бульвар Катеринославський, буд. 1 (колишня адреса: вул. Виконкомівська, буд. 1) м. Дніпропетровськ. Отже, зазначений об'єкт знаходиться за однією адресою: бульвар Катеринославський, буд. 1 (колишня адреса: вул. Виконкомівська, буд. 1) у м. Дніпропетровську.

Зі змісту акту перевірки від 23.05.2014 № 1368/04-61-22-3/36728065 судом встановлено, що позиція податкового органу щодо нереальності господарських операцій позивача із ТОВ «Гефест Груп» також ґрунтується на отриманому від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва акті від 13.12.2013 № 2927/26-55-22-01/38546040 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Груп» (код ЄДРПОУ 38546040) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 по 31.08.2013», складеного у зв'язку з незнаходженням підприємства за податковою адресою.

З цього приводу суд зазначає, що наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки не може слугувати підставою для висновку податкового органу про відсутність реального здійснення господарської операції, оскільки таких висновків контролюючий орган може дійти виключно ході проведення документальної перевірки підприємства та дослідження відповідних первинних документів.

Разом з тим, судом враховано, що в матеріалах справи міститься постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 у справі № 804/1612/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Груп» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва про визнання протиправними дій, предметом розгляду якої є визнання неправомірними дій щодо коригування показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, задекларованих підприємством у податковій звітності, яке податковим органом проведене на підставі акту від 13.12.2013 № 2927/26-55-22-01/38546040 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Груп» (код ЄДРПОУ 38546040) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 по 31.08.2013». Зазначеною постановою суду визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо виключення (корегування) на підставі акту від 13.12.2013 року № 2927/26-55-22-01/38546040 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Груп» (код ЄДРПОУ 38546040) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.03.2013 року по 31.08.2013 року, з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» та інших електронних баз даних сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені Товариством з обмеженою відповідальністю «Гефест Груп» (код ЄДРПОУ 38546040) у податкових деклараціях за період з 01.03.2013 року по 31.08.2013 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити в електронній базі даних «Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Гефест Груп» (код ЄДРПОУ 38546040), зазначених останнім в податкових деклараціях за період 01.03.2013 по 31.08.2013. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2014, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 у справі № 804/1612/14 залишена без змін.

Щодо посилання відповідача на помилки, допущені в оформленні первинних документів, з огляду на що такі документи не можуть вважатися первинними та, як наслідок, не можуть підтверджувати реальність господарських операцій, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 вищезазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що описані вище господарські операції підтверджуються первинними документами: договорами, видатковою та податковими накладними, актом здачі - приймання виконаних робіт, товарно -транспортними накладними.

До того ж податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунку з бюджетом третіх осіб. (Така позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 17.03.2014 по справі № К/800/54350/13 номер судового рішення в ЄДРСР № 38158367).

Щодо спеціальної правосуб'єктності контрагента позивача - ТОВ «Гефест Груп» суд зазначає, що вказане підприємство зареєстроване як юридична особа 28.01.2013, на момент розгляду справи вказане підприємство не перебуває в процесі припинення, що підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 19766623, зробленим судом. На момент вчинення правочинів ТОВ «Гефест Груп» було платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 200110165 від 01.03.2013, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи. Видами діяльності підприємства за КВЕД є: 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і.у.; 43.29 Інші будівельно - монтажні роботи; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), про свідчить Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 19766623 та довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 874726, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, на момент укладання правочинів із позивачем у ТОВ «Гефест Груп» був належний обсяг правосуб'єктності.

На підставі вищезазначеного судом встановлений рух активів в процесі проведення господарських операцій між ТОВ «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» та ТОВ «Гефест Груп».

В процесі розгляду справи судом на виконання вимог Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 встановлено:

- факт здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ «Гефест Груп»;

- наявність спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції ;

- зв'язок між фактом придбання товарів та послуг у ТОВ «Гефест Груп» і господарською діяльністю позивача;

- дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість;

- факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ( далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Так, пунктом 201.10 вказаної статті ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням вимог вищевказаних правових норм та наданих позивачем на підтвердження своєї позиції первинних документів, зокрема, податкових накладних, виписаних йому ТОВ «Гефест Груп», судом встановлено, що сума податкового кредиту по операціям із вказаним контрагентом у липні 2013 року сформована правомірно та підтверджується первинними документами.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та враховуючи встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.06.2014 № 0002511501 є обґрунтованими, а означене податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Виходячи з цього, суд вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати з оплати судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 186, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу від 11.02.2014 № 120, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення 18.06.2014 № 0002511501 ( форми «Р») задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.06.2014 № 0002511501 ( форми «Р»).

В задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Маестро А.Г. «Фабрика столярних виробів» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 09 лютого 2015 року.

Суддя О.В. Царікова