Постанова № 43639769, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р. Справа № 816/677/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного військового комісаріату на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2015р. по справі № 816/677/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Полтавського обласного військового комісаріату

про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом в якому просив визнати відмову Полтавського обласного військового комісаріату від 23 лютого 2015 року щодо здійснення перерахунку і доплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби неправомірною, зобов'язати Полтавський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок та доплату грошової допомоги при звільненні з військової служби та зобов'язання Полтавського обласного військового комісаріату у місячний строк з дня набрання постановою суду законної сили подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2015р. по справі № 816/677/15-а позов ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною відмову Полтавського обласного військового комісаріату здійснити перерахунок і доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, викладену у листі від 23 лютого 2015 року вих. №9/510. Зобов'язано Полтавський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в розмірі 50% місячного грошового забезпечення, обрахованого з урахуванням фактично отриманої ОСОБА_1 за час проходження військової служби щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців збройних сил, Державної прикордонної служби та внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій". В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Полтавський обласний військовий комісаріат, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, та зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути включена у розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2015р. по справі № 816/677/15-а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі..

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді військового комісара Хорольсько - Семенівського об'єднаного районного військового комісаріату Полтавської області.

Наказом начальника генерального штабу - головнокомандувача Збройних Сил України від 26 грудня 2014 року №746 підполковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас (а.с. 25).

Наказом військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату від 16 січня 2015 року №10 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Полтавського обласного військового комісаріату (а.с. 10-11).

За наказом військового комісара Полтавського обласного військового комісаріату від 16 січня 2015 року №10 позивачу виплачено: премію у розмірі 90% від посадового окладу за 16 днів січня 2015 року, надбавку за виконання особливо важливих завдань за 16 днів січня 2015 року у розмірі 50% від посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, додаткову грошову винагороду за 16 днів січня 2015 року у розмірі 60% місячного грошового забезпечення, грошову допомогу у разі звільнення з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 28 календарних років служби.

Всього позивачу виплачено грошової допомоги у разі звільнення з військової служби в розмірі 50862 грн.

Для визначення вказаної суми до складу місячного грошового забезпечення включено: оклад за військовим званням - 130 грн., посадовий оклад - 1120 грн., надбавка за вислугу років 40% - 500 грн., надбавка за виконання ВОВЗ 50% - 875 грн., премія 90% - 1008 грн.

Позивач вважає, що у розмір грошової допомоги при звільненні не була включена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету міністрів України від 22 вересня 2010 року №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій", тому звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не включено до складу грошового забезпечення, з якого проведено нарахування грошової допомоги при звільненні з військової служби, щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету міністрів України від 22 вересня 2010 року №889.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п. 38.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 р. №260, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" від 07.11.2007 р. №1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету міністрів України №889 передбачено, що військовослужбовцям Збройних Сил встановлена щомісячна додаткова грошова винагорода: з 1 квітня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 року - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення.

Наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 р. №595 затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі Інструкція № 595).

Пунктом 2 Інструкції № 595 встановлено розмір винагороди військовослужбовцям, які займають посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил України відповідно до переліку, наведеного в додатку до постанови Кабінету міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій".

Відповідно п. 3 Інструкції № 595 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).

Пунктом 5 Інструкції № 595 визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

Згідно п.п. 8, 9 Інструкції № 595 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

Колегія суддів зазначає, що щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена постановою Кабінету міністрів України №889 та Інструкцією № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути включена у розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Зазначене також узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 04.11.2014 р. № 21-473а14.

Зважаючи на це, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач діяв законно і не порушив прав позивача, не включивши до складу грошового забезпечення, з якого визначається одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету міністрів України №889.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вірно встановив обставини, однак неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи, в зв'язку з чим, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню разом із винесенням нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного військового комісаріату задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12.03.2015р. по справі № 816/677/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в позові ОСОБА_1 до Полтавського обласного військового комісаріату про зобов'язання вчинити дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. Повний текст постанови виготовлений 17.04.2015 р.