Ухвала суду № 43639676, 16.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 р.Справа № 816/4806/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 816/4806/14

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

04 грудня 2014 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія" (далі - ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія, відповідач) про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у розмірі 13320805,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року по справі № 816/4806/14 адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія" (ідентифікаційний код 35713241), на користь Державного бюджету України (р/р №31111009700006, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, одержувач: ГУДКС України у м. Комсомольськ Полтавської області, ідентифікаційний код 37802029, КБК 11021000, МФО 831019) заборгованість з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13 320 805 (тринадцять мільйонів триста двадцять тисяч вісімсот п'ять) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2015 року по справі № 816/4806/14 та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неправомірність податкового повідомлення-рішення, на підставі якого у Товариства утворився податковий борг. Так, стверджує про дотримання контрагентом позивача ТОВ «Хімічні технології» вимог ст.5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» під час видачі векселя АА 1833961. Зазначив про відсутність у посадових осіб Кременчуцької ОДПІ повноважень та підстав для визнання вищезазначеного векселя недійсним. З огляду на викладене, наполягає на правомірності дій ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» щодо віднесення до складу валових витрат сум грошових коштів, сплачених відповідачем за договором купівлі-продажу простого векселя серії АА 1833961. З посиланням на п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України вказує, що податкове повідомлення-рішення не повинно було прийматись за наслідками перевірки, оформленої актом від 09.09.2011 р. № 6597/23-209/35713241, оскільки таку перевірку призначено відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, а рішення по кримінальній справі № 80-0264, в рамках якої проводилась перевірка, судом прийнято не було. Зазначив, що постанову слідчого від 11.08.2011 року про проведення перевірки було визнано протиправною та скасовано в судовому порядку. Враховуючи викладене, вважає, що податковий борг, що виник за податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2011 року № 0001002301/3072, винесеним безпідставно, не повинен стягуватись з відповідача.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні 16.04.2015 р. у зв'язку з тим, що останній знаходиться у тарифній відпустці з 06.04.2015 року по 29.04.2015 року.

Колегія суддів зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, не забезпечив явку свого представника в судове засідання.

За змістом ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Відкладення розгляду справи у випадку неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, є правом суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.195-1 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Колегія суддів, враховуючи те, що відповідач був завчасно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, керівник підприємства не позбавлений прибути в судове засідання особисто для захисту інтересів відповідача або направити іншого представника, з метою дотримання строків розгляду адміністративної справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, а розгляд справи слід провести у відсутність представника відповідача.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія" (ідентифікаційний код 35713241, місцезнаходження: вул. Будівельників, 16, м. Комсомольськ, Полтавська область, 39802) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області та перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій ОДПІ з 20.03.2008 р. №1337 (а.с. 8-9).

За даними Кременчуцької ОДПІ відповідач має відкриті банківські рахунки в АТ "Банк "Фінанси та Кредит", перелік яких наведений у довідці від 25.11.2014 р. № 1029 (а.с. 18).

09.09.2011 р. уповноваженими особами Кременчуцької ОДПІ згідно постанови про призначення позапланової перевірки від 11.08.2011 р. начальника СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва підполковника податкової міліції Мухіна М.А. була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з питання правомірності формування витрат та доходів від операцій з векселями, емітентом яких є ТОВ "Хімічні технології" та правильності визначення скоригованих валових доходів у зв'язку з отриманням компенсацій (грошових коштів, тощо) по договорам продажу таких векселів та правомірності формування валових витрат на суму витрат по кредитних договорах (відсотків та курсових різниць), у разі використання кредитних ресурсів при розрахунках за зазначені векселі, а також щодо правомірності формування витрат та доходів від операцій з цінними паперами по договорах купівлі-продажу, в яких стороною виступало ТОВ "Хімічні технології" за період з 01.07.2008 р. по 30.06.2011 р., за результатами якої складено акт від 09.09.2011 р. № 6597/23-209/35713241 (а.с. 11-12).

26.09.2011 р. на підставі висновків зазначеного акту Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001002301/3072, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 13 347 700,00 грн, у тому числі: за основним платежем - 10724497,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - у розмірі 2623203,00 грн.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, відповідач оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 р. у справі №2а-1670/7955/11 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія" до Кременчуцької ОДПІ, третя особа: ТОВ "Хімічні технології" про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26.09.2011 р. №0001002301/3072.

На вказану постанову Кременчуцька ОДПІ подала апеляційну скаргу, яку постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2014 р. було задоволено та скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 р. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» відмовлено (а.с. 21-24).

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2014 р., у відповідності з приписами частини третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набрала законної сили з моменту проголошення.

Враховуючи те, що узгоджена сума податкового зобов'язання не була сплачена відповідачем в установлені строки, то така сума набула статусу податкового боргу, який підлягає стягненню в порядку, встановленому ПК України.

Заборгованість відповідача з податку на прибуток приватних підприємств зменшена за рахунок наявної переплати в розмірі 26895,00 грн, що підтверджується витягом з картки особового рахунку відповідача (а.с. 58-59).

З метою стягнення наявного податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у відповідача податкового боргу, що виник за податковим повідомленням-рішенням, правомірність якого підтверджена в судовому порядку, а відтак, визначене ним грошове зобов'язання набрало статусу узгодженого.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як встановлено пунктом 57.3. статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як встановлено частиною ч. 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Матеріалами справи підтверджено, що податкове повідомлення-рішення №0001002301/3072 від 26.09.2014 р. було оскаржене відповідачем в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 р. у справі №2а-1670/7955/11 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія" до Кременчуцької ОДПІ, третя особа: ТОВ "Хімічні технології" про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 26.09.2011 р. №0001002301/3072.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2014 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.06.2014 р. скасовано, прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» відмовлено (а.с. 21-24).

У відповідності до ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2014 р. набрала законної сили з моменту проголошення, а відтак, податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2011 року №0001002301/3072, набуло статусу узгодженого 04.08.2014 року.

Колегія суддів відхиляє посилання позивача на неправомірність зазначеного податкового повідомлення-рішення як на свідчення відсутності у позивача податкового боргу, оскільки надання оцінки вказаному податковому повідомленню-рішенню здійснено судами першої та апеляційної інстанцій в рамках розгляду справи № 2а-1670/7955/11 за позовом ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» до Кременчуцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що оскарження ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2014 р. по справі № 2а-1670/7955/11 не впливає на набрання статусу узгодженої сумою грошового зобов'язання, визначеною податковим повідомленням-рішенням від 26.09.2011 року №0001002301/3072, оскільки набрання такого статусу законодавець пов'язує з набранням законної сили рішенням апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів відмічає, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.08.2014 року про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» по справі № 2а-1670/7955/11 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2014 р. (а.с.42).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Кременчуцькою ОДПІ, як органом, який здійснює контроль за правильністю та своєчасністю сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), вживалися заходи з погашення податкового боргу у встановленому законом порядку.

Так, позивач 29.09.2014 р. виніс податкову вимогу №11318-15/1352/10, яка отримана відповідачем 30.09.2014 р. (а.с. 17).

Доказів оскарження вказаної податкової вимоги відповідачем не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Однак, зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія».

Наявність у відповідача податкового боргу на суму 13320805,00 підтверджується наявною в матеріалах справи копією витягу з облікової картки відповідача з податку на прибуток приватних підприємств за 2014 рік (а.с.58-59, 67).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За визначенням пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктами 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність законних підстав для задоволення позову та стягнення з ТОВ «Комсомольська когенераційна компанія» не сплаченої суми боргу в загальному розмірі 13320805,00 грн. з рахунків у банках, що обслуговуютьс платника податків-відповідача на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комсомольська когенераційна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2014р. по справі № 816/4806/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.