Ухвала суду № 43639603, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 820/20259/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Калиновського В.А. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 820/20259/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС"

до Державної фіскальної служби України

про визнання недійсною податкової консультації та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної фіскальної служби України та просив визнати недійсною податкову консультацію Державної фіскальної служби України оформлену листом № 6827/6/99-95-42-03-15 від 14.11.2014 року, надану на звернення ТОВ "ОН ЕЙР ВС" від 22.10.2014 року; зобов'язати Державну фіскальну службу України надати ТОВ "ОН ЕЙР ВС" нову податкову консультацію з урахуванням висновків суду; стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "ОН ЕЙР ВС" (код ЄДРПОУ 39247343) суму сплаченого судового збору.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі №820/20259/14 в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі №820/20259/14 позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою йог позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представника позивача колегія суддів встановила, що 22.10.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС" звернулося до Державної фіскальної служби України із зверненням в порядку ст. 52 Податкового кодексу України.

Зазначеним зверненням позивач просив надати податкову консультацію з наступного питання: Чи вважається отримання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України ліцензуванням діяльності з надання послуг зв'язку, в розумінні положень підпункту 8 п.п. 291.5.1. п. 291.5. ст. 291 ПК України?

14.11.2014 року за результатами розгляду вказаного звернення, Державною фіскальною службою України надано письмову відповідь - податкову консультацію, оформлену листом №6827/6/99-95-42-03-15, в якій зазначено, що оскільки діяльність у сфері телекомунікацій (надання послуг доступу до Інтернету) з використанням радіочастотного ресурсу України може здійснюватись виключно за умови отримання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, суб'єкт господарювання у випадку надання вказаних послуг не може бути платником єдиного податку.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до п.п.14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Згідно положень ст. 52 Податкового кодексу України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом. Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультації надаються органом державної податкової служби або митним органом, в якому платник податків перебуває на обліку, або вищим органом державної податкової служби або вищим митним органом, якому такий орган адміністративно підпорядкований, а також центральним органом державної податкової служби або спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Отже податкова консультація надається конкретному платнику податків, має індивідуальний характер, стосується практичного використання конкретної норми закону чи нормативно-правового акту та надається з питань адміністрування податків чи зборів.

Податковим кодексом України встановлено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій формі, лише у разі, якщо така консультація на думку платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору (пункт 53.3 ст. 53 Податкового кодексу України).

Зазначеною нормою визначено статус індивідуальної податкової консультації органу державної податкової служби - правовий акт індивідуальної дії; вказує на можливі підстави її оскарження - невідповідність, на думку платника податків, нормам або змісту відповідного податку (збору). Зі змісту вказаних положень випливає, що предметом судового контролю також є перевірка відповідності податкової консультації нормам або змісту відповідного податку (збору).

Стосовно змісту правовідносин, що були предметом податкової консультації, а саме чи вважається отримання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України ліцензуванням діяльності з надання послуг зв'язку, в розумінні положень підпункту 8 ст. 291.5.1. п. 291.5. ст. 291 ПК України?

Відповідно до ч. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України, не можуть бути платниками єдиного податку суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв'язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню).

Таким чином, за змістом даної правової норми, платниками єдиного податку з надання послуг у сфері пошти та зв'язку можуть бути виключно ті суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність з надання послуг кур'єрської пошти та послуг зв'язку, не підлягаючих ліцензуванню.

За вимогами ст. 32 Закону України "Про радіочастотний ресурс України", суб'єкт господарювання, який має намір здійснювати діяльність у сфері телекомунікації, що передбачає використання радіочастотного ресурсу України, повинен отримати ліцензію на користування радіочастотним ресурсом.

Та обставина, що ТОВ "ОН ЕЙР ВС" планувало здійснювали діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет із використанням радіочастотного ресурсу, і зумовила направлення до контролюючого органу запиту про надання податкової консультації з вищезазначеного питання.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", господарська діяльність у сфері телекомунікацій підлягає ліцензуванню.

В свою чергу, діяльність з надання послуг доступу до мережі Інтернет є діяльністю у сфері телекомунікацій, що чітко слідує з положень Закону України "Про телекомунікації".

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що телекомунікації (електрозв'язок) - це передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах. Мережа Інтернет - це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами. В той же час, інформаційна система загального доступу - це сукупність телекомунікаційних мереж та засобів для накопичення, обробки, зберігання та передавання даних.

Частиною 7 ст. 42 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, які види діяльності у сфері телекомунікацій підлягають ліцензуванню, до переліку яких дійсно не включено такий вид діяльності як надання послуг доступу до мережі Інтернет.

Однак, згідно зі ст. 71 Закону України "Про телекомунікації", розподіл і використання радіочастотного ресурсу України для здійснення діяльності у сфері телекомунікацій проводиться відповідно до Закону України "Про радіочастотний ресурс України".

Статтею 30 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" встановлено, що користування радіочастотним ресурсом України суб'єктами господарювання для надання телекомунікаційних послуг здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію.

Отже у разі, якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати діяльність у сфері телекомунікацій щодо надання послуг доступу до мережі Інтернет із використанням радіочастотного ресурсу, такий суб'єкт господарювання обтяжений обов'язком отримати відповідну ліцензію.

При цьому, провадження в подальшому такої діяльності необхідно буде розцінювати як провадження діяльності, що підлягає ліцензуванню, оскільки за ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" ліцензування " це видача, переоформлення, продовження терміну дії, визнання недійсними, анулювання ліцензій, видача копій та дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Таким чином, з урахуванням того, що в ч. 8 п. п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПК України встановлена пряма заборона для суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність, що підлягає ліцензуванню, застосовувати спрощену систему оподаткування, оскаржена податкова консультація контролюючого органу містить обґрунтовано вірний правовий висновок.

Таким чином податкова консультація Державної фіскальної служби України №6827/6/99-95-42-03-15 від 14.11.2014р., складена без порушення вимог чинного законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені Податковим кодексом України, з використанням повноважень, з метою, якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення і підстави для визнання її недійсною відсутні.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОН ЕЙР ВС" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2015р. по справі № 820/20259/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Калиновський В.А. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2015 р.