Ухвала суду № 43639596, 14.04.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 р.Справа № 816/4965/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. по справі № 816/4965/14

за позовом Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області , Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області

про визнання протиправним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

16.12.2014 року Підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" (далі по тексту - позивач, ПЕЗО "Міськсвітло") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просило визнати неправомірними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області щодо несвоєчасного перерахування коштів по платіжному дорученню №4 від 16.01.2014р. на суму 40 000 грн. по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21 жовтня 2014 року №0099981705 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 замінено відповідача у справі - ГУ ДКС на належного - управління Державної казначейської служби України у місті Полтаві Полтавської області.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року адміністративний позов Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21 жовтня 2014 року №0099981705 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувану постанову в частині скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21 жовтня 2014 року №0099981705 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

До суду апеляційної інстанції представник позивача подав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В письмових поясненнях на апеляційну скаргу відповідача представник Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, розгляд справи провести без участі представника Управління.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Від представника Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Інспекції.

Згідно з ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" є комунальним підприємством Полтавської міської ради, фінансується за рахунок бюджету та має відкритий розрахунковий рахунок в УДКС у м. Полтаві.

Позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Полтаві як платник єдиного соціального внеску.

Між ПЕЗО "Міськсвітло" та УДКС у м. Полтаві укладено договір від 04.01.2012р. №82мб про здійснення розрахунково-касового обслуговування, за умовами п. 1 якого Казначейство відкриває Клієнту бюджетні і небюджетні рахунки та здійснює їх розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Державної казначейської служби України і Національного банку України, та умов цього договору (а.с. 97-98).

Позивачем 16.01.2014р. підготовлено та подано до УДКС у м. Полтаві Полтавської області платіжне доручення №1 - на перерахування коштів по заробітній платі в сумі 105729,03 грн., платіжне доручення №2 - на перерахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 5000 грн., платіжне доручення № 3- на перерахування соц.внеску із заробітної плати в сумі 9270,97 грн., платіжне доручення №4 - на перерахування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 40000 грн. ( а.с. 16-19).

УДКС у м. Полтаві єдиний соціальний внесок на заробітку плату за першу половину січня 2014 року в сумі 40000 грн. перерахувало 21.01.2014р. на розрахунковий рахунок 37192201001634, що підтверджується відбитком штампа встановленого зразка за підписом казначея (а.с. 16).

ДПІ у м. Полтаві 21.10.2014р. прийнято рішення №0099981705, яким за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску до ПЕЗО "Міськсвітло" застосовано штраф в розмірі 2730 грн. 70 коп. та нараховано пеню в розмірі 27 грн. 31 коп. (а.с. 12).

Не погодившись з діями ГУ ДКСУ у Полтавській області та рішенням Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0099981705 від 21.10.2014 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що підстави для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску - відсутні.

Відмовляючи в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача в частині визнання неправомірними дій УДКС у м. Полтаві щодо несвоєчасного перерахування коштів по платіжному дорученню від 16.01.2014р. №4 є необґрунтованими, оскільки у спірних відносинах права ПЕЗО "Міськсвітло" порушено саме рішенням ДПІ у м. Полтаві від 21.10.2014р. №0099981705, у зв'язку з чим належним способом захисту таких прав позивача є визнання протиправним та скасування зазначеного рішення судом. У свою чергу, оскаржені дії УДКС у м. Полтаві, після розгляду справи судом, не створюють для позивача жодних юридично значимих наслідків у сфері публічно-правових відносин, а тому підстави для визнання їх неправомірними - відсутні.

Постанова суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог сторонами по справі не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

За змістом абзацу першого пункту 1 частини першої статті 7 вказаного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок

Згідно з частинами 7, 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

Судовим розглядом встановлено, що кошти зі сплати єдиного соціального внеску за січень 2014 року (авансовий платіж) органом казначейства списано з розрахункового рахунку позивача 21.01.2014р.

Частиною 11 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

В силу вимог частини десятої вказаної статті, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Системний аналіз наведених положень статей 9, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у взаємозв'язку з приписами пункту 1 частини другої статті 6 вказаного Закону є передумовою для висновку про те, що підставою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного соціального внеску. При цьому, штраф та пеня є засобами відповідальності платника єдиного соціального внеску за ухилення від сплати даного платежу.

Як правомірно враховано судом першої інстанції, відповідно до частини другої статті 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Виходячи з наведеного, підставою для застосування до платника єдиного соціального внеску штрафних санкцій та нарахування пені є винна поведінка останнього щодо несплати (неперерахування) чи несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного соціального внеску.

Згідно зі статтею 43 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 №2456-VI при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства.

За приписами Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 (надалі - Положення №122), єдиний казначейський рахунок (далі - ЄКР) - це консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України (надалі - СЕП).

Як визначено пунктом 2.5 Положення №122, Державне казначейство України управляє коштами, що обліковуються на рахунках, відкритих у Головних управліннях Державного казначейства України, і проводяться через СЕП, шляхом встановлення ліміту технічного рахунку, ліміту початкових оборотів у СЕП та підкріплень субрахунків ЄКР з урахуванням дотримання необхідного рівня платоспроможності, який визначається Державним казначейством України.

Згідно з п. 10.1 Наказу Міністерства фінансів України від 23.08.2012р. №938 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів" (надалі - Наказ №938) органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду місцевих бюджетів (за винятком надання кредитів з місцевих бюджетів), планів спеціального фонду місцевих бюджетів (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планів надання кредитів із загального фонду місцевих бюджетів або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.

Судовим розглядом встановлено, що обов'язок з ведення розрахунково-касового обслуговування позивача покладено на УДКС у м. Полтаві. Таким чином, позивач є розпорядником бюджетних коштів, однак особою, відповідальною за безпосереднє проведення розрахункових операцій, є органи Казначейства.

За умовами пункту 2.3.2 Договору від 04.01.2012р. №82мб Казначейство зобов'язується своєчасно здійснювати розрахункові операції за дорученням Клієнта (а.с.95-96).

Як убачається із долученої до матеріалів справи копії проміжної виписки за 16.01.2014р., на казначейському рахунку ПЕЗО "Міськсвітло" обліковувались кошти в розмірі 160 000 грн. (а.с. 14).

Позивачем 16.01.2014р. виписано платіжні доручення №№1-4 на загальну суму в розмірі 160 000 грн., в тому числі, платіжне доручення №4 про перерахування єдиного соціального внеску в розмірі 40 000 грн. (а.с. 16-19).

Судовим розглядом встановлено, що вказані платіжні доручення того ж дня отримані УДКС у м. Полтаві, що підтвердила в судовому засіданні суду першої інстанції допитана в якості свідка головний бухгалтер ПЕЗО "Міськсвітло" Данілевська О.В. та не заперечувалось представником управління Державної казначейської служби України у місті Полтаві.

Згідно пункту 10.7 Наказу №938 платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло. Цим пунктом також визначено перелік випадків, коли платіжне доручення не приймається до виконання, зокрема, у разі відсутності або недостатності залишків коштів на відповідних рахунках бюджетних установ та організацій.

Під час розгляду справи не встановлено повернення органом Казначейства платіжного доручення від 16.01.2014р. №4 позивачу без виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виписане позивачем 16.01.2014 року платіжне доручення №4 про перерахування єдиного соціального внеску в розмірі 40 000 грн відповідало вимогам до його змісту та форми, а на рахунку позивача була достатня сума коштів для його виконання.

Отже, на підставі виписаного позивачем платіжного доручення від 16.01.2014р. УДКС у м. Полтаві мало перерахувати на розрахунковий рахунок 37192201001634 єдиний соціальний внесок на заробітку плату за першу половину січня 2014 року (а.с. 16).

Виходячи з конституційних положень про індивідуальний характер юридичної відповідальності та зважаючи на те, що до компетенції позивача не віднесено вчинення дій щодо фактичного перерахування коштів з ЄКР, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність в діях позивача вини у несвоєчасній сплаті єдиного соціального внеску, а тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 21 жовтня 2014 року №0099981705 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2015 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2015р. по справі № 816/4965/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 17.04.2015 р.