Ухвала суду № 43639397, 15.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2015 року Справа № 876/6010/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Волошин М.М.,

представника відповідача - Вітовської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року у справі за позовом Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (правонаступник - Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області) про скасування рішень,-

в с т а н о в и в :

28 квітня 2014 року позивач - КП «Тернопільелектротранс» звернувся в суд з позовом до відповідача - Тернопільська ОДПІ, в якому просив скасувати рішення від 11 квітня 2014 року №0015821705 та №0015841705 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не враховано те, що дана фінансова санкція була застосована відповідачем у зв'язку з простроченням позивачем виконання грошового зобов'язання по сплаті пенсійного страхового внеску. Разом з тим, вини позивача у такому простроченні немає, тому що підприємство у зв'язку із скрутним фінансовим становищем немає можливостей здійснювати своєчасне та повне виконання своїх грошових зобов'язань, в тому числі зобов'язань перед Пенсійним фондом України, а отже не може нести відповідальність у вигляді сплати штрафу та пені. Просить апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Представник відповідача - Вітовська О.М. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Представник позивача (апелянта) в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю- доповідача та пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач- КП «Тернопільелектротранс» відповідно до ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску, а платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У зв'язку з недотриманням позивачем передбаченого чинним законодавством порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Тернопільською ОДПІ винесено рішення від 11 квітня 2014 року №0015821705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 31821,02 грн., в тому числі: 27445,85 грн. - штрафні санкції; 4375,17 грн. - пеня за період з 21 січня по 13 лютого 2014 року та рішення №0015841705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 40714,32 грн., в тому числі: 36401,50 грн. - штрафні санкції; 4312,82 грн. - пеня за період з 21 січня по 13 лютого 2014 року.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не дотримано передбачений чинним законодавством порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому оскаржувані рішення Тернопільської ОДПІ про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування прийняті правомірно.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

П.11.2 ст.6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно з ч.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

П.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому, відповідно до ч.2 п.7.2.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України 27 вересня 2010 року за № 21-5, розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Згідно з п.7.5 вказаної Інструкції на суму недоїмки платнику єдиного внеску нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи колегія суддів вважає, що Тернопільська ОДПІ при прийнятті оскаржуваних рішень від 11 квітня 2014 року №0015821705 та №0015841705 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, в зв'язку з чим судом першої інстанції правильно відмовлено в задоволенні позову.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на відсутність належного бюджетного фінансування КП «Тернопільелектротранс» і вважає його безпідставним, оскільки відповідно до п.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Тернопільелектротранс" залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року у справі № 819/874/14-a - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 17 квітня 2015 року.