Ухвала суду № 43639293, 07.04.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 р. № 876/1575/15 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Качмара В.Я., Ніколіна В.В.

за участю секретаря судових засідань: Щерби С.Б.

представника апелянта - Серватяк Л.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівського міського голови Садового Андрія Івановича на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2014 року про відмову у забезпеченні позову у справі за адміністративним позовом Львівського міського голови Садового Андрія Івановича до Львівської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання до вчинення дій, -

встановив:

08.12.2014 року Львівський міський голова Садовий А.І. звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у якій, з урахуванням доповнення, просить суд до часу набрання законної сили постановою суду у цій справі вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії ухвал № 3751 від 31.07.2014 «Про внесення змін до ухвали міської ради від 21.11.2013 № 2934», № 3809 від 31.07.2014 «Про затвердження гр. ОСОБА_4 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1», № 3810 від 31.07.2014 «Про затвердження ПП «Алтекс» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_5», № 3812 від 31.07.2014 «Про продовження фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 терміну оренди земельної ділянки на АДРЕСА_10 - АДРЕСА_11», № 3814 від 31.07.2014 «Про зміну ТОВ «Виробничо-будівельне підприємство «Агат» цільового призначення земельної ділянки на АДРЕСА_8», № 3815 від 31.07.2014 «Про погодження гр. ОСОБА_6 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_9», № 3816 від 31.07.2014 «Про погодження гр. ОСОБА_7 місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на АДРЕСА_2, АДРЕСА_3», № 3881 від 18.09.2014 «Про надання ПАТ «Квіти Львова» дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_4», № 3900 від 18.09.2014 «Про надання ТОВ ПО «Полісандер» згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки, погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_6», № 3904 від 18.09.2014 «Про продовження терміну ТОВ «БіНП ЛТД» терміну оренди земельної ділянки на АДРЕСА_7», № 3905 від 18.09.2014 «Про продовження ТОВ «БіНП ЛТД» терміну оренди земельної ділянки на АДРЕСА_7».

Ухвалою Городоцького районного суду м. Львова від 22.12.2014 у забезпеченні позову відмовлено.

Із цією ухвалою суду не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така прийнята з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому просить її скасувати та прийняти нову ухвалу про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційних вимог, апелянт посилається на те, що внаслідок не зупинення дії оскаржуваних ухвал міської ради, такі ухвали є обов'язковими до виконання та можуть бути виконаними до винесення судового рішення у цій справі, а тому у разі задоволення позову необхідно буде докласти значних зусиль для відновлення права позивача. Крім того, на думку апелянта, очевидними є ознаки протиправності оскаржуваних ухвал міської ради, що у відповідності до ст. 117 КАС України є окремою підставою для забезпечення позову.

Представник апелянта у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просить її задовольнити.

Відповідач прибуття у судове засідання свого представника не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявною у справі розпискою, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.

Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, дійшов висновку, що підстави для забезпечення позову відсутні, оскільки відсутнє обґрунтування чи посилання на явні (очевидні) ознаки протиправності дій Львівської міської ради, а також відсутнє обґрунтування, яким чином будуть порушені права та свободи громадян. Крім того, якщо суд забезпечить адміністративний позов у такий спосіб, то фактично вирішить адміністративний позов по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи справу в апеляційному порядку, вважає за необхідне зазначити таке.

Із поданого клопотання про забезпечення адміністративного позову та доповнення до нього, суд апеляційної інстанції вбачає, що позивач, як на підставу для забезпечення адміністративного позову, посилається на те, що Львівський міський голова скористався правом передбаченим ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» на зупинення оскаржуваних ухвал. Проте, на його думку, повторне голосування 23.10.2014 на пленарному засіданні Львівської міської ради за ці рішення та відхилення зауважень міського голови, відбулось з очевидним порушенням Регламенту Львівської міської ради, затвердженого ухвалою від 31.03.2011 № 304. Вважає, що у разі незабезпечення позову до ухвалення рішення у адміністративній справі існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача і територіальної громади, а захист цих прав стане неможливим без вжиття таких заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно із частинами 3 та 4 цієї ж статті, способами забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборона вчиняти певні дії.

Правова позиція по даному питанню висловлена в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Отже, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам. При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Проте, аналіз поданого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та матеріалів справи свідчить про те, що жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також щодо наявності очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності відповідача, позивачем не представлено.

Сам факт оскарження позивачем актів індивідуальної дії (ухвал міської ради), не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Також, під час вирішення цього клопотання необхідно враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки ухвали Львівської міської ради, які позивач просить зупинити стосуються прав та інтересів інших осіб, зокрема, ОСОБА_4, ПП «Алтекс», ОСОБА_7 та ін., які на цій стадії судового розгляду до участі у справі як треті особи залучені не були. Зупинення дії оскаржуваних ухвал може призвести до порушення прав вказаних осіб на вирішення їхніх питань у визначений законодавством строк.

Щодо посилання позивача на наявність ознак протиправності, то суд першої інстанції вірно зазначив, що надавши правову оцінку цим рішенням на стадії вирішення питання про забезпечення позову, він тим самим фактично вирішить спір по суті, без дотримання принципу диспозитивності і змагальності сторін.

Таким чином, оцінюючи в сукупності наведене, приймаючи до уваги характер розглядуваного спору, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що заявлене позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволеним бути не може, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

апеляційну скаргу Львівського міського голови Садового Андрія Івановича - залишити без задоволення, а ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 22 грудня 2014 року про відмову у забезпеченні позову у справі № 461/14824/14-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.М. Гінда

Судді: В.Я. Качмар

В.В. Ніколін

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана 10.04.2015.