Ухвала суду № 43639198, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5820/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

представника третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, за участю третьої особи - ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2013, що була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2013,

задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до державного реєстратора Головного управління юстиції у м. Києві Малишева Максима Сергійовича. Визнано протиправним рішення державного реєстратора Головного управління юстиції у м. Києві Малишева Максима Сергійовича щодо реєстрації права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Скасовано рішення державного реєстратора Головного управління юстиції у м. Києві Малишева Максима Сергійовича щодо реєстрації права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанції були залишені без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.12.2014.

15.01.2015 ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про вжиття заходів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, в якій просив суд:

- визнати бездіяльність державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Малишева М.С. щодо невиконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.06.2013 по справі № 826/5820/13-а про скасування рішення щодо реєстрації права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 протиправною;

- зобов'язати державного реєстратора реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Малишева М.С. подати звіт про виконання постанови суду від 17.06.2013 по справі № 826/5820/13-а;

- за результатами розгляду поданого звіту винести ухвалу про накладення штрафу на керівника реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві;

- стягнути на користь позивача половину суми накладеного штрафу та зобов'язати відповідача виконати постанову суду від 17.06.2013 по справі № 826/5820/13-а.

19.01.2015 позивачем було подано клопотання про поновлення строку подання заяви про визнання протиправною бездіяльності відповідача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2015 року заяву про вжиття заходів судового контролю повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про повернення заяви про вжиття заходів судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, позивачем не дотримано вимог ч. 9 ст. 267 КАС України при поданні заяви, зокрема, пропущено строк на подання заяви, встановлений абз. 5 ч. 9 ст. 267 КАС України, та не сплачено судовий збір.

Перевіряючи наведений висновок суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 267 КАС України встановлено порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до ч.1 статті 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Цій нормі кореспондують положення абзацу сьомого пункту 4 частини першої статті 163, абзацу п'ятого пункту 4 ч. 1 статті 207 названого Кодексу, згідно з якими у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіт про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Таким чином, КАС України не передбачає подання заяви про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття такого рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що повернення такої заяви відповідає вимогам Закону.

Приписами статті 267 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

У такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання постановою законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день отримання виконавчого листа та пред'явлення його до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

До заяви додаються докази її надсилання рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачам і третім особам не раніше семи робочих днів до дня подання заяви до суду.

Заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дня її підписання. У разі якщо заява подається представником, у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі. Одночасно із заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

У разі відповідності заяви вказаним вище вимогам вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Так, судом першої інстанції встановлено, що заявником не дотримано вимог статті 267 КАС України, а саме: пропущено строк на подання заяви до суду та не додано документ про сплату судового збору за подання заяви.

Перевіряючи дотримання позивачем десятиденного строку на подання відповідної заяви, колегія суддів встановила наступне.

Положеннями ч. 9 ст. 267 КАС України передбачено, що таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Григорян О.Г. від 11.08.2014 ВП № 40605467 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 826/5820/13-а, виданого Окружним адміністративним судом м. Києва 26.09.2013 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Головного управління юстиції у м. Києві Малишева Максима Сергійовича щодо реєстрації права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, за ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Згідно з п. 2 вказаної постанови державного виконавця боржнику (державному реєстратору Головного управління юстиції у м. Києві Малишеву М.С.) надано семиденний строк для добровільного виконання рішення суду від дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що 07.11.2014 року позивачем було подано заяву на ім'я голови Укрдержреєстру щодо невиконання рішення суду (а.с. 8), на яку реєстраційною службою Головного управлінням юстиції у м. Києві було надано відповідь (лист від 11.11.2014 № 9812/5.5) із роз'ясненням порядку проведення реєстраційних дій та проінформовано заявника про неможливість проведення таких дій без дотримання встановленого законодавством порядку.

Таким чином, про порушення своїх прав у зв'язку з невиконанням рішення суду позивач дізнався 11 листопада 2014 року.

З даною заявою звернувся до суду лише 15 січня 2015 року, тобто з пропуском десятиденного строку, встановленого ч. 9 ст. 267 КАС України.

В клопотанні про поновлення строку на подання заяви до суду позивач зазначає, що ним вживалися заходи досудового врегулювання спору та вказує, що ухвалу Вищого адміністративного суду у даній справі було отримано ним лише 03.01.2015 року.

Колегія суддів зазначає, що ст. 267 КАС України не передбачено досудового врегулювання спору, а отримання ухвали суду касаційної інстанції у даній справі 03.01.2015 не спростовує набрання законної сили рішенням суду, що підлягає виконанню, 27.08.2013 (набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції по даній справі).

Отже, зазначені позивачем причини пропуску строку не є поважними.

Наведене дає підстави вважати, що заявником не дотримано вимог ч. 9 ст. 267 КАС України щодо подання заяви протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно застосував до спірних правовідносин вимоги останнього абзацу ч. 9 ст. 267 КАС України, відповідно до якої у разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику.

Посилання апеляційної скарги позивача на відсутність обов'язку сплати судового збору за подання до суду заяви про вжиття заходів судового контролю за виконанням рішення суду спростовується положеннями п. 9 ч. 9 ст. 267 КАС України, згідно з якими до заяви додається документ про сплату судового збору.

Щодо посилання позивача на позбавлення його судового захисту у зв'язку з поверненням заяви про вжиття заходів судового контролю, поданої в порядку ст. 267 КАС України, колегія суддів вважає за доцільне відмітити, що КАС України передбачає загальні і спеціальні способи судового контролю. Загальні способи контролю мають усі суди, незалежно від спеціалізації, і вони полягають у розгляді скарг на рішення, дії чи бездіяльність державних виконавців. Загальний судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому ст. 181 КАС України. Спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах передбачені ст. 267 КАС, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладання штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

Повернення позивачу заяви, поданої без дотримання вимог ст. 267 КАС України, не позбавляє позивача права звернутися за судовим захистом в порядку, передбаченому ст. 181 КАС України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 199, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 16.04.2014

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.