Ухвала суду № 43639186, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 373/57/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Свояк Д.В. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,

за участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Переяслав-Хмельницького суду Київської області від 22 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Уманської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення комісії з прав дитини,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Уманської міської ради (далі по тексту - відповідач), в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Уманської міської ради від 20.05.2014 «Про виконання батьком ОСОБА_2 батьківських обов'язків стосовно сина ОСОБА_3.» та зобов'язати посадових осіб комісії провести розгляд питання щодо виконання ОСОБА_2 батьківських обов'язків стосовно малолітнього ОСОБА_3 у відповідності до вимог Сімейного кодексу України з урахуванням особливостей, що визначаються Законами України з військових питань.

Ухвалою Переяслав-Хмельницького суду Київської області від 22 січня 2015 року провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір пов'язаний із сімейними правовідносинами, а тому підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом ст. 3 цього Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у КАС України термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

З матеріалів справи видно, що предметом даного позову є оскарження рішення комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Уманської міської ради від 20.05.2014 «Про виконання батьком ОСОБА_2 батьківських обов'язків стосовно сина ОСОБА_3».

Порядок здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов'язків визначено ст. 155 Сімейного кодексу України, частиною 4 якої встановлено, що ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Стаття 158 Сімейного кодексу України визначає порядок вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Згідно з вимогами вказаної статті за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, даний спір не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції (адміністративна справа), як зазначено у п. 1 ч. 1 ст.3 КАС України, а тому встановлена ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів на цей спір не поширюється.

Враховуючи, що між сторонами виник спір щодо порядку виховання їх малолітнього сина, даний спір повинен розглядатися за правилами ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

Згідно з ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 199, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Переяслав-Хмельницького суду Київської області від 22 січня 2015 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 16.04.2015

.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.