Постанова № 43639131, 16.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18338/14 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Герасимчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтагруп» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтагруп» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтагруп», в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з ТОВ «Укрнафтрагруп» (код ЄДРПОУ 34972540) до Державного бюджету України (рахунок: УДК у Дніпровському районі м. Києва, ідентифікаційний код 38012871, Банк одержувач ГУ УДКСУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 34122999700005) суму податкової заборгованості на загальну суму 265 237,79 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року, прийнятою в порядку ст. 183-2 КАС України, позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно встановив обставини справи та застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Укрнафтагруп» перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з 18.04.2007.

З розрахунку, поданого позивачем до суду першої інстанції 23.12.2014 (а.с. 174), колегією суддів встановлено, що за відповідачем як платником податків існує податковий борг по податкових зобов'язаннях з податку на додану вартість у розмірі 265 237,79 грн., що виник, як зазначає контролюючий орган, на підставі декларації № 9060204975 від 19.10.2014 на суму податкового зобов'язання 381556 грн., з якого сплачено 116 318,21 грн.

Контролюючим органом на податкову адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 450-25 від 25.02.2014 року про сплату податкового боргу в розмірі 70 466,45 грн.

У зв'язку з тим, що податковий борг в подальшому змінювався, проте відповідачем сплачений не був, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкового боргу відповідача є узгодженою та підлягає стягненню в судовому порядку.

Перевіряючи наведений висновок суду, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.3. ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України.

Пунктом 59.1 статті 59 названого Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В силу вимог підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 цього ж Кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Таким чином, надіслана платникові податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому чинним податковим законодавством України не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

У такому разі право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу - на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.

З розрахунку податкового боргу, наданого позивачем, вбачається що податковий борг відповідача виник у зв'язку з неповною сплатою самостійно визначених у податковій декларації від 19.10.2014 № 9060204975 податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 381556 грн., з якого, виходячи з позиції відповідача, сплачено 116 318,21 грн.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на ту обставину, що відповідно до платіжного доручення від 28.10.2014 № 3222 на суму 381556 грн. (а.с. 154) платником податків було сплачено самостійно визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість згідно декларації від 19.10.2014 № 9060204975 у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що частина суми, яка була сплачена, у розмірі 381 556,00 грн., була зарахована в порядку п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України відповідачем, як сплата за раніше сформований борг, а зараховано лише 116 318,21 грн.

З облікової картки ТОВ «Укрнафтагруп» вбачається, що за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 645 591,26 грн.

Крім того, з облікової картки платника податків судом встановлено, що податковий борг виник, в тому числі, і на підставі податкового повідомлення-рішення № 000682201 від 20.02.2014, яким ТОВ «Укрнафтагруп» було визначено відповідачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 733 728 грн.

Податкові зобов'язання ТОВ «Укрнафтагруп» по вказаному податковому повідомленню-рішенню № 000682201 від 20.02.2014 відображено в обліковій картці відповідача та враховано при визначенні податкового боргу.

Колегією суддів встановлено, що податкове повідомлення -рішення № 000682201 від 20.02.2014 було оскаржено ТОВ «Укрнафтагруп» до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 по справі № 826/9493/14, що була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014, у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Порядок набрання законної сили судовими рішеннями визначений ст. 254 КАС України, відповідно до якої постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Таким чином, станом на вирішення справи судом першої інстанції (29.12.2014) податкове зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням було узгодженим.

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2015 по справі № 826/9493/14 було задоволено касаційну скаргу ТОВ «Укрнафтагруп»: скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.08.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 по справі № 826/9493/14, якими відмовлено у задоволенні вимог адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення № 000682201 від 20.02.2014, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, станом на час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції податкове зобов'язання, визначене відповідачу податковим повідомленням-рішенням № 000682201 від 20.02.2014, не є узгодженим та не підлягає сплаті.

Податкові зобов'язання по вказаному податковому повідомленню-рішенню № 000682201 від 20.02.2014 в розмірі 733 728 грн. відображено в обліковій картці ТОВ «Укрнафтагруп» та враховано при визначенні податкового боргу.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог адміністративного позову про стягнення податкового боргу у розмірі у розмірі 265 237,79 грн.

Згідно пп. 1. 3. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 183-2, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтагруп» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафтагруп» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Постанову в повному обсязі виготовлено 16.04.2015 року

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.