Ухвала суду № 43638858, 08.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2015 року

справа № 808/4199/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі №808/4199/13-а

за позовом

Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до

про

Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»

стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту – позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» (далі по тексту – відповідач), в якому просила стягнути з відповідача податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 48 865,33 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/4199/13-а.

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що податковий борг платника податків виник внаслідок несплати підприємством узгоджених сум грошових зобов'язань.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі №808/4199/13-а адміністративний позов задоволено. (суддя – Горобцова Я.В.)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 48865,33 грн., який самостійно останнім не погашено в повному обсязі.

Відповідач – Дочірнє підприємство «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі №808/4199/13-а та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційних вимог відповідач зазначив, що при виставленні податковим органом податкової вимоги №24 не враховано той факт, що черговими (річними) загальними зборами акціонерів Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» від 20 квітня 2011 року прийнято рішення про припинення Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» шляхом приєднання до АСК «Укрічфлот» та з моменту підписання між ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» та АСК «Укррічфлот» передавального акту все майно, всі майнові та немайнові права та обов’язки Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» перейшли до єдиного правонаступника - АСК «Укррічфлот».

03 лютого 2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№4882/15 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він, вказуючи на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, у задоволенні вимог щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 04 лютого 2013 року №24 відмовлено, просить залишити без змін постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі №808/4199/13-а.

Позивач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника відповідача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі №808/4199/13-а та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 06 листопада 2012 року позивачем по справі подано до податкового органу декларацію від 06.11.2012 №9069257388, в якій платником податку самостійно визначено суму податку на прибуток, нарахованого за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду у розмірі 135544,00 грн. (1/9 від загальної суми, тобто 42 832,00 грн., зобов'язаний сплачувати щомісяця).

Згідно абзацу 4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. Відповідно до п.2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Із матеріалів справи вбачається, що загальна сума податкового зобов'язання ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» з податку на прибуток становить 48 865,33 грн.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За приписами п. 131.1 статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Пунктом 5.3 ст. 5 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 за № 1350\18645, за бажанням платника податків органами державної податкової служби проводиться звірення нарахованих та погашених сум.

Таким чином, нарахування пені проводиться в автоматичному режимі органами державної податкової служби, при цьому таке нарахування розпочинаються від дня граничного строку сплати зобов'язання та закінчується днем погашення зобов'язання.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що сума податкового зобов'язання зі сплати авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 48865,33 грн. самостійно нарахована відповідачем згідно з поданою до податкового органу податковою декларацією з податку на прибуток підприємства, але не сплачена відповідачем у строк, передбачений Податковим кодексом України, є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Виходячи з положень п. 59.5. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога від 04.02.2013 року №24, яка надсилалась відповідачу засобами поштового зв'язку.

У відповідності до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на те, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року у справі №808/4239/13-а, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року, податкову вимогу від 04 лютого 2013 року №24 визнано законною та обґрунтованою, а в задоволенні вимог щодо визнання протиправною та скасування даної вимоги відмовлено.

Крім того, зазначеними судовими рішеннями встановлено, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 26.04.2013, ДП «Запорізький річковий порт» АСК «Укррічфлот» та АСК «УКРРІЧФЛОТ» перебуває у стані припинення підприємницької діяльності та станом на день розгляду справи підприємство позивача було наявним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і не було ліквідованим. Записи про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні. Підприємство не знято з податкового обліку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що у відповідача по справі наявний податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 48 865,33 грн., який останнім самостійно не погашено в повному обсязі.

За даних обставин суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 17 вересня 2014 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Запорізький річковий порт» Акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2014 року у справі №808/4199/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 14 квітня 2015 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна